Позитивний мир для аналізу російсько-української війни
Loading...
Date
2022
Authors
Тараненко, Ганна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Позитивний мир є важливою концепцією у вивченні міжнародних конфліктів. Метою статті є вивчення актуальності теорії позитивного миру для аналізу російсько-української війни. В дослідженні було застосовано історико-порівняльний підхід. У результаті дослідження можна дійти висновку, що теорія позитивного миру загалом може бути застосована для аналізу російсько-української війни. Згідно з теорією позитивного миру, необхідно розвивати сильні демократичні інститути, сприяти розвитку справедливого бізнесу, громадянських свобод, дипломатії та верховенства права. Україна продовжує рухатися до цієї мети, а росія, навпаки, демонструє тенденцію до посилення авторитаризму і навіть відвертого порушення міжнародного права після визнання "ДНР" і "ЛНР" та військової агресії проти України. Діаметрально різні політичні позиції керівництва двох країн ускладнюють ефективне врегулювання російсько-української війни.
Можна зробити висновок, що багато залежить від майстерності та дипломатичного досвіду переговорних сторін, а також посередників. Слід уважно поставитися до питання використання медіаторських послуг та добрих послуг і таким чином обирати медіаторів, які є об’єктивними, неупередженими, викликають довіру в обох сторін та мають попередній успішний досвід медіації та налагодження діалогу. Одними з основних міжнародних організацій, які брали участь у врегулюванні російсько-української війни з моменту її початку, були ООН та ОБСЄ. Проте загалом міжнародні організації продемонстрували часткову ефективність у запобіганні російсько-українській війні та досягненні деескалації насильства. Слід пам’ятати про те, що кожен мирний процес є унікальним і, окрім того, необхідно враховувати особливості місцевого контексту та прагнути досягти умов позитивного миру.
Description
Positive peace is an important concept in studying international conflicts. It is urgent to study the viability of positive peace theory to Russia-Ukraine war analysis. The applied method is historical and comparative approach. As a result, it can be concluded that positive peace framework is, overall, applicable for Russia-Ukraine war analysis. In line with the positive peace agenda, it is necessary to develop strong democratic institutions, promote fair business growth, civil liberties, diplomacy and rule of law. Ukraine is further progressing toward this goal, while Russia, on the contrary, demonstrates a trend toward strengthening of authoritaorianism and even outright violation of international law after recognition of "DPR" and "LPR" and the ongoing military aggression against Ukraine. Such different political stances of the two countries’ leadership complicate effective settlement of Russian-Ukrainian war.
It can be concluded that much depends on skillfulness and diplomatic experience of primary negotiators, as well as mediators. One should carefully consider use of mediator services and good offices and thereby select mediators who are objective, impartial, trusted by both parties and, besides, who have successful experience of previous mediation cases and establishing dialogue. One of the main international organizations involved in the war settlement since its start have been the UN and the OSCE. However, international organizations, overall, demonstrated partial effectiveness in preventing the Russian-Ukrainian war and achieving de-escalation of violence. One should keep in mind the statement that every peace process is unique, moreover, it is imperative to take into consideration local contexts and strive to achieve positive peace conditions.
Keywords
міжнародна безпека, Україна, російсько-українська війна, ООН, ОБСЄ, позитивний мир, демократія, стаття, international security, Ukraine, Russia-Ukraine war, UN, OSCE, positive peace, democracy
Citation
Тараненко Г. Г. Позитивний мир для аналізу російсько-української війни / Тараненко Ганна Геннадіївна // Політологічний вісник. - 2022. - № 89. - С. 147-159. - https://doi.org/10.17721/2415-881x.2022.89.147-159