Принципи конструювання множинних художніх (Усе)світів у літературі середньовіччя й модерності : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

Loading...
Thumbnail Image
Date
2023
Authors
Калитенко, Тетяна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Актуальність. Загадка законів Усесвіту є однією з тих, що повсякчас бентежить людську свідомість на кожному із етапів історичного розвитку. Цей тип зацікавлення та пошук відповідей відбивається у різних галузях життєдіяльності, зокрема і в явищах культури. Аналіз сучасного стану розвитку літератури й мистецтва надає такий масштабний висновок: художні світи й Всесвіти конструюються за допомогою принципу плюральності. Множинні структури (Все)світів стають основою багатьох художніх літературних історій та сюжетів: і фантастичних, і фентезійних, і кіберпанкових, і трилерних тощо. Також така схема розбудови Універсуму притаманна не лише мистецтву слова, а й жанровому кінематографу, галузі комп’ютерних ігор, графічній прозі, музиці, скульптурі, живопису, що вказує на гостру актуальність і затребуваність такої структури, яка може дати безліч варіантів та можливостей для вираження креативних ідей. Проте, як відомо, такий спосіб космогонії не є сучасним явищем, що зактивізувалося в 60-х рр. ХХ ст. разом із розвитком жанру наукової фантастики, наприклад. Бачення Всесвіту як множини альтернативних світів було притаманне епохам модерністі, середньовіччя і дохристиянським формам суспільства. Саме тому дослідження головних принципів розбудови таких плюральних (Усе)світів у літературно-історично-теоретичній перспективі допоможе краще зрозуміти процеси, що відбуваються у сучасній літературі, розкрити їхні механізми творення, а також функціональні особливості такої структури. Мета. Результат дослідження літературознавчих, культурологічних, історичних, теологічних, філософських та праць із інших галузей знань має обґрунтувати категорію "множинних художніх (Все)світів" як самостійне поняття, застосоване в теорії літератури. Також мета дисертаційної роботи передбачає створення нової схеми аналізу художніх літературних текстів, що вивчає їх з точки зору багатосвіття, а також практичне застосування цієї схеми на літературних зразках середньовіччя ("Старша Едда", Києво-Печерський патерик, "Внутрішній замок" Терези з Авіли) й модерності ("Мандри Ґуллівера" Джонатана Свіфта, "Калевали" Еліаса Леннрота, "Марсіанських хронік" Рея Бредбері). Предмет і об’єкт дослідження. Предметом поточної праці є категорія множинних художніх Всесвітів як окрема теоретико-літературна категорія. Об’єкт дослідження – способи структурування множинних світів у літературі середньовіччя і модерності. Методи. Враховуючи особливості мети дисертаційного проєкту, в роботу були залучені такі методи: компаративістика; структурний метод; полікритична методологія культурних студій; міфокритика; новий історизм; аналіз простору; close reading. Наукова новизна. Дисертаційна праця "Принципи конструювання множинних художніх (Усе)світів у літературі середньовіччя й модерності" вирізняється на тлі попередніх досліджень на дотичні теми тим, що намагається теоретично осягнути явище художнього багатосвіття, а також підібрати поняттєвий апарат, який відповідає запитам літературознавчої науки. Також робота є першою спробою в українському літературознавстві виокремити в струнку систему головні принципи, що формують множинну структуру художніх (Усе)світів. Низка цих принципів лягає в основу методології аналізу літературних текстів, які репрезентують плюральність художніх світів, що дає змогу по-новому перепрочитати відомі тексти. Теоретичне значення. Поточне дослідження прокладає місток між модальною логікою, що в 60-х рр. ХХ ст. ґрунтовно розробило поняття можливих світів, і літературознавством, акцентуючи увагу на літературно теоретичних засадах, дистанціюючись від логічних і філософських учень. Науково-практичне значення. З огляду на вищезазначені мету, об’єкт, предмет, методи, а також матеріал дослідження, в праці розроблена методологія аналізу множинних структур художніх (Усе)світів у літературних творах. Тож науково-практичне значення полягає у подальшому використанні його результатів у межах таких дисциплін як "Теорія літератури", "Історія світової літератури", "Історія української літератури" тощо. Перший розділ дисертаційного дослідження оглядає теоретичні засади, дотичні до поняття множинності світів, починаючи з літературознавчих шкіл і підходів. Діалогізм, поліфонія, компаративістика, історична поетика, міфокритика, рецептивна естетика, деконструкція – ці та інші галузі літературознавства яскраво демонструють багатоманіття світів у межах однієї структури, прямо не послуговуючись конкретним прикметником «множинний». Ця обставина зумовила розгорнути дослідження в бік середньовічної філософії, теології й астрономії, що більш докладно й повно вивчала Всесвіт як множину та нескінченність світів. Спираючись на вчення Миколи Кузанського та Джордано Бруна, модерні філософи, зокрема німецький класик Ґотфрід Ляйбніц, ще більше розвинули бачення Всесвіту як плюральності й обґрунтували його в своїх працях, що стали вирішальними у розбудові наукової думки середини ХХ ст. Найближче до вивчення множинності світів у гуманітаристиці підійшли модальні логіки. Яакко Гінтикка, Сол Кріпке, Девід Льюїз та інші науковці сформували й теоретично розвинули поняття можливих світів, що втілюються в судженнях, які протистоять «дійсному» світу/реальності в певний відрізок часу. Для ілюстрування гіпотез дослідники послуговувалися прикладами з художньої літератури: циклами текстів про Шерлока Голмса Артура Конан Дойля, «Пані Боварі» Гюстава Флобера; тож цілком органічним є те, що категорія можливих світів "перекочувала" із модальної логіки до літературознавства завдяки працям Цветана Тодорова, Умберто Еко, Томаса Павела, Любомира Долежела тощо. Далі в розділі, за допомогою попередніх теоретичних напрацювань, виокремлені головні принципи, що формують множинність художніх Усесвітів: конвенційність, ієрархія (соціально-політична, моральна, просторова) та взаємодія. Ця тріада принципів лягла в основу схеми нової методології аналізу, що допомагає не лише зафіксувати процес розбудови плюральної структури художніх світів на рівні моделей хронотопів й поділу простору на свій/чужий, а й глибше розглянути функціональні особливості кожної вище названої одиниці, закладеної в творі. У другому розділі дисертаційного проєкту, за допомогою нової методології, проаналізовано твори раннього середньовіччя ("Старша Едда"), високого середньовіччя (Києво-Печерський патерик) й проміжного періоду пізнього середньовіччя-ранньої модерності ("Внутрішній замок" святої Терези з Авіли). Результати аналізу продемонстрували ключову роль окремих топосів у конструюванні множинної художньої моделі Всесвіту та спрощення структури Всесвіту та увиразнення ієрархії всередині літературних творів, що реалізувалися в результаті переходу від поганського до християнського світогляду. У третьому розділі дослідження акцентується увага на модерному часі, за допомогою аналізу "Мандрів Ґуллівера" Джонатана Свіфта, "Калевали" Еліаса Леннрота і "Марсіанських хронік" Рея Бредбері – творів, що іще більше віддалені одне від одного в часі, світоглядах, географії, у національних культурах та способах нарації. Результати читання й осмислення текстів репрезентують заміну теологічно спрямованої свідомості на свідомість, що прагне до науки як до абсолюту. Також відмічено, що всередині текстів доби модерності яскраво зображується зміна конвенції всередині конкретного художнього Всесвіту, яка фіксує еволюцію людської думки й буття. У висновку підкреслено, що аналіз художнього багатосвіття не лише демонструє механіку конструювання цієї плюральності, а й репрезентує глобальну епістемну трансформацію.
The problem of the laws of the Universe is the one that permanently disturbs human consciousness at every period of historical development. This type of interest and search for answers are reflected in various spheres of life, including cultural phenomena. Analysis of the current way of development of literature and art provides the main conclusion: the fictional worlds and Universes are constructed by the principle of plurality. The multiple structures of the Universes are the basis of the plots of different current literary genres: sci-fi, fantasy, cyberpunk, psychological thriller, etc. Similarly, such a method of constructing of the Universe is inherent not only for literature, but also for cinema, computer games, graphic novels, music, sculpture, and painting. It represents the acute urgency and demand of such a structure that can provide many options and opportunities for the expression of creative ideas. However, as we know, this method of cosmogony is not a purely recent phenomenon that originated in the '60s of the XX century along with the development of science fiction, for example. The vision of the Universe as a plurality of alternate worlds is characteristic of modernism, Middle Ages, and pre-Christian forms of society. That is why the study of the main principles of development of such plural Universes in the literary, historical, and theoretical perspective will help to understand the processes occurring in modern literature, to reveal their mechanisms of creation and functional features of such a structure. The purpose. The result of the investigation of literary, cultural, historical, theological, philosophical, and other works of the other fields of knowledge will substantiate the category of "multiple fictional worlds/Universes" as a concept of the theory of literature. Also, the purpose of the dissertation project involves the creation of a new methodology of literary analysis which will focus on features of multiworlds. The practical application of the methodology will be implemented on literary examples of the Middle Ages (Poetic Edda, Kyiv-Pechersk paterikon, and Teresa’s of Avila Interior Castle) and literature of Modernity (Gulliver's Travels by Jonathan Swift, Elias Lönnrot’s Kalevala, and Ray Bradbury’s The Martian Chronicles). Subject and object of research. The subject of current work is the category of multiple fictional Universes as a theoretical literary category. The object of the dissertation is the ways of structuring multiple worlds in the literature of the Middle Ages and Modernity. Methods. There are the following methods involved in the research: comparative studies; structural method; polycritical methodology of cultural studies; mythocriticism; new historicism; spatial analysis; close reading. Scientific novelty. PhD-project Principles of constructing multiple fictional Universes in the literature of the Middle Ages and Modernity differ from previous researches on plural worlds and Universes. Current work theoretically comprehends the phenomenon of fictional plural worlds and also fixes a conceptual apparatus which appropriate to literature studies. Also, in the context of Ukrainian literary studies, current research is the first attempt to identify the main principles that form the multiple structures of the fictional Universes. The system of these principles is the basis of the methodology of analysis of literary texts which represents the plurality of fictional worlds. As follows, this new system helps to re-read and re-interprets wellknown literary fictional texts. Theoretical significance. The current study builds a bridge between modal logic and literary studies, focusing on literary-theoretical principles, distancing from logical and philosophical doctrine. Scientific and practical significance. The current paper developed a methodology of analyzing the multiple structures of the fictional literary Universes relying on purpose, object, subject, methods, and research materials have given the above. Therefore, the theoretical and practical significance lies in the further use of its results in the context of such disciplines as "Theory of Literature", "History of Literature", "History of Ukrainian Literature" etc. The first part of the research examines the theoretical principles related to the concept of plurality of worlds, starting with literary schools and approaches. Dialogism, polyphony, comparative studies, historical poetics, mythocriticism, receptive aesthetics, reconstruction – these and other branches of literary studies clearly demonstrate the diversity of worlds within one structure without directly using the specific adjective “plural”. This feature allowed us to turn to medieval philosophy, theology, and astronomy, which investigated the Universe as a set and infinity of worlds. Referring to the Nicholas of Cusa and Giordano Bruno doctrines, modern philosophers, including Gottfried Leibniz, developed the vision of the Universe as plurality and substantiated this idea in their work, which became crucial in building scientific thought in the midtwentieth century. In the humanities modal logicians were closest to the study of the plurality of worlds. Jaakko Hintikka, Saul Kripke, David Lewis, and others investigators theoretically developed the concept of possible worlds, which are embodied in possible judgments that oppose the “actual” world/reality in a certain period of time. To implement their hypotheses, researchers often used examples from the fiction literature, including the cycle of texts about Sherlock Holmes by Arthur Conan Doyle, and Gustave Flaubert's Madame Bovary. Thus, it was quite organic when the modal logic category of possible worlds "migrated" to the theory of literature with the assistance of Tsvetan Todorov, Umberto Eco, Thomas Pavel, and Lubomír Doležel. As a result, in the first chapter of the project the main principles of designing the plurality of fictional Universes were identified. There are conventionality, hierarchy (socio-political, moral, and spatial), and interaction. This triad of principles has become a scheme of a new methodology of analysis. It helps not only to capture the process of constructing a plural structure of fictional worlds/Universes at the level of models of chronotopes and the division of space into own/other space, but also to consider more deeply the functional features of each the above important unit embedded in the text. The second chapter of the PhD project uses a new methodology to analyze fictional texts of the early Middle Ages (Poetic Edda), the High Middle Ages (Kyiv- Pechersk paterikon), and the intermediate period of the Late Middle Ages and Early Modernity (Teresa’s of Avila Interior Castle). The results of the literary analysis clearly showed the key role of some topoi in the constructing of a multiple artistic model of the universe and the simplification of the structure of the Universe and the more distinct expression of the hierarchy, which were realized as a result of the transition from Pagan to Christian consciousness, and outlook. The third chapter of the study focuses on the Modernity by an analysis of Jonathan Swift's Gulliver’s Travels, Elias Lönnrot’s Kalevala, and Ray Bradbury’s Martian Chronicles. These fictions are extremely distant in time, ideology, geography, national culture, and methods of narration. The results of reading and comprehending these three texts represent the replacement of theologically oriented consciousness with consciousness which strives for science as an absolute. It is also was noted that the texts of Modernity vividly depict the changing of the convention within a particular fictional Universe, which captures the evolution of human thought and being. In conclusion part was emphasized that the analysis of the fictional plural worlds and Universes not only demonstrates the mechanics of constructing this plurality, but also represents a global epistemic transformation.
Description
Keywords
компаративістика, національна культура, наратив, хронотоп, моделі хронотопу, простір, свій/чужий простір, топос, діалогізм, двійники, реальність, модальна логіка, альтернативні світи, множинні світи, можливі світи, дисертація, comparative studies, national culture, the narrative, chronotope, the models of chronotope, space, own / other space, topos, dialogism, doubles, reality, modal logic, alternate worlds, multiple worlds, possible worlds
Citation
Калитенко Т. М. Принципи конструювання множинних художніх (Усе)світів у літературі середньовіччя й модерності : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Калитенко Тетяна Миколаївна ; наук. кер.: Пронкевич О. В. ; Міністерство науки і освіти України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [б. в.], 2023. - 257 c.