Browse
Recent Submissions
Item Хромосомоспецифічний мікросателітний аналіз інтрогресивних ліній пшениці м'якої, стійких до борошнистої роси(2019) Антонюк, Максим; Єфіменко, Тетяна; Наваліхіна, АнастасіяСкриновано інтрогресивні лінії пшениці, стійкі до борошнистої роси, за мікросателітними (SSR) локусами з відомою хромосомною локалізацією на семи хромосомах субгеному D пшениці м’якої. Порівняльний мікросателітний аналіз спектрів ампліконів сорту Аврора, геномно-заміщених амфідиплоїдів Аврозис, Авродес, Авролата та інтрогресивних ліній показав відсутність геномної специфічності для більшості з використаних локусів. Усі вивчені інтрогресивні лінії стосовно реципієнтного генотипу Аврора характеризуються алельним поліморфізмом за різною кількістю мікросателітних локусів, локалізованих у всіх семи хромосомах субгеному D. Поліморфізм включає нові компоненти у спектрах ампліфікації, які відрізняються від компонентів спектрів як Аврори, так і геномно-заміщених амфідиплоїдів. За результатами аналізу зроблено припущення щодо можливого зв’язку генів стійкості з хромосомами гомеологічних груп 3 та 6 у лінії – похідних Авродесу, 1, 2, 3, 6 – похідних Авролати та групи 2 у похідних Аврозису.Item Плоїдність геному та система схрещування в популяціях Thynopyrum intermedium(2019) Антонюк, Максим; Ліснічук, Антоніна; Онук, Ліана; Шпильчин, Віталій; Пасічник, Тетяна; Терновська, ТамараПирій середній, дикорослий родич пшениці, за деякими ознаками становить інтерес для його залучення до інтрогресивної гібридизації з пшеницею. В основу цілеспрямованої роботи в такому напрямку має бути покладено відомості про його біолого-генетичні властивості. Кілька популяцій пирію середнього (Thinopyrum intermedium), зібраних у м. Кременець, вивчено за кількістю хромосом, генетичним контролем компонентів глютенінового спектра та системою схрещування. Рослини виявились гексаплоїдними, 2n = 42 хромосоми. Генетичний контроль компонентів глютенінового спектра здійснюється принаймні трьома генами Glu. Кожен з ідентифікованих генів поліморфний, представлений більше ніж двома алелями, деякі з яких є кластерними, деякі – нуль-алелями. Спрощену, трьохалельну модель генетичного контролю електрофоретичного спектра глютенінів було застосовано для визначення системи схрещування пирію середнього. Пирію середньому притаманна змішана система схрещування з імовірністю самозапилення 0,50–0,81. Ця біологічна властивість є позитивною щодо перспектив залучення виду до віддаленої гібридизації.Item Вплив умов загартовування на зимостійкість пшеничних ліній з інтрогресіями від амфідиплоїда Авротіка(2019) Єфіменко, Тетяна; Мартиненко, Вікторія; Терновська, ТамараГеномно-заміщений амфідиплоїд Авротіка та створені з його залученням інтрогресивні лінії пшениці м’якої мають підвищену зимостійкість. Певну роль у забезпеченні цієї властивості відіграє ген TaAGL21, який контролює MADS-box ТФ з функцією контролю транспорту ауксину в корені. Мета роботи полягає у визначенні впливу цього ТФ за різних умов загартовування рослин на архітектоніку коренів. Порівняльне вивчення амфідиплоїда, сортів пшениці м’якої та її інтрогресивних ліній показало, що алельноспецифічний вплив гена TaAGL21 на архітектоніку кореневої системи залежить від умов загартовування пшеничних рослин на стадії онтогенезу, що передує кущінню. Без природного загартовування низькими температурами на цій онтогенетичній стадії вплив специфічного алеля гена TaAGL21 на ознаки кореневої системи, якими визначається його архітектоніка, не спостерігається.Item Дискримінація мутацій iw2 та iw3, що викликають зміну фенотипу за восковою осугою, за допомогою IRAP- та REMAP-технологій(2019) Титенко, Наталя; Шпильчин, ВіталійРаніше було встановлено, що зміна прояву ознаки наявність/відсутність воскової осуги пов’язана з мутаціями у двох генах: мутація Iw3→iw3 призводить до перетворення морфотипу "зелена рослина" на морфотип "зелений колос – блакитне листя", мутація Iw2→iw2 – до перетворення морфотипу "зелений колос – блакитне листя" на морфотип "блакитна рослина". Метою дослідження було з’ясувати, яка саме мутація – Iw3→iw3 чи Iw2→iw2 – є критичною для зміни фенотипу амфідиплоїда Авротіка "зелений колос – блакитне листя" на "блакитна рослина". Щоб з’ясувати, чи має хромосома 1В (ген Iw3) якийсь стосунок до перетворення морфотипу "зелений колос – блакитне листя" на морфотип "блакитна рослина", здійснили пошук поліморфізмів у зразках гібридів F1 від схрещування рослин Авротіки 2 (Авротіка 2 зелена х Авротіка 2 блакитна) та рослинах вихідного компонента схрещування Авротіки. Аналіз провели, використовуючи методику із застосуванням молекулярних маркерів IRAP та REMAP, а також модифікацію методу REMAP. Результати ампліфікації ДНК рослин Авротіки та її гібридів F1 з сортом Аврора з праймерами, підібраними для реалізації методів IRAP та REMAP, дали змогу зіставити поліморфізм, наявний у спектрах ампліконів, з різницею в градації ознаки наявність/відсутність воскової осуги. Встановлено, що хромосома 1В (ген Iw3) не задіяна в перетворенні морфотипу "зелений колос – блакитне листя" на морфотип "блакитна рослина".Item Біологічні особливості ізолятів роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L., за культивування на середовищах різного складу(2019) Фуртат, Ірина; Даньшина, АнастасіяУ статті наведено результати вивчення деяких біологічних особливостей ізолятів роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L., за умов культивування на середовищах різного хімічного складу. З’ясовано, що останній істотно впливає на культуральні характеристики і швидкість росту виділених ізолятів. Серед досліджених найбільш сприятливим для активного росту ізолятів виявилося напівсинтетичне середовище – картопляно-глюкозний агар. За культивування на синтетичних середовищах культуральні характеристики і ріст є більш стабільними, хоча швидкість росту пригальмовується. Досліджені біологічні особливості ізолятів розширюють спектр характеристик, які в подальшому уможливлюють прогнозування стратегії їхньої поведінки в агроценозах.Item Сезонна динаміка енергетичного запасу підстилки соснових лісів НПП "Голосіївський"(2019) Вишенська, Ірина; Юрченко, ОльгаУ статті наведено результати досліджень енергетичного запасу складових лісової підстилки соснових фітоценозів НПП "Голосіївський". Метою цієї роботи було провести оцінку акумуляції вуглецю в складових лісової підстилки природних і штучних лісових екосистем протягом вегетаційного сезону. Результати цього дослідження можуть бути використані в подальшому для прогнозування стабільності лісових фітоценозів. Встановлено, що енергетичний запас лісової підстилки є важливим елементом енергетичних потоків лісової екосистеми і забезпечує підтримку її стабільності. Незначні коливання протягом року енергетичного потенціалу лісової підстилки природного соснового лісу засвідчили більшу його стабільність у порівнянні зі штучним. Загалом, дослідження підтвердило важливість моніторингу акумуляції вуглецю в різних компонентах лісових екосистем.Item Проведення навчальних екологічних практик для студентів у межах об'єктів ПЗФ України(2019) Деревська, Катерина; Вишенська, Ірина; Шевцова, ЛюдмилаУ статті наведено наукове обґрунтування теоретичних і практичних аспектів використання інноваційного потенціалу природоохоронних територій для поєднання науки, освіти і виховання молодого покоління. На прикладі Регіонального ландшафтного парку «Сеймський» показано переваги організації та проведення навчальних дослідницьких практик для студентів-екологів у межах природоохоронних територій. Розташування РЛП «Сеймський» на межі трьох фізико-географічних зон (Полісся, відроги Середньо-Руської височини та Полтавська рівнина) має важливе значення. У центральній частині РЛП «Сеймський» добре виражена заплава і надзаплавні тераси р. Сейм різного віку, збережені ліси, висока репрезентативність природних комплексів, наявні геологічні пам’ятки природи. Метою роботи є розкриття прикладного значення дослідницьких практик для екологів у межах природних парків України. Регіональні ландшафтні парки як складові ПЗФ України дають змогу не лише охороняти природу і сприяти розвитку територій, а й поєднувати науку, освіту і виховання молодого покоління.Item Флористичне різноманіття ландшафтного комплексу "Іванівські озера" Оболонської низовини (Середнє Придніпров'я)(2019) Деревська, Катерина; Рак, Олександр; Клестов, Микола; Лукавенко, ЯрославаУ статті охарактеризовано галофітну рослинність ландшафтного комплексу "Іванівські озера". Показано, що галофіти не утворюють суцільного покриву. На площі 1200 га сформовано галофітний рослинний комплекс, основу якого становлять 11 видів-галофітів, а також визначаються три представники Червоної книги України. Обґрунтовано необхідність створення заказника місцевого значення "Іванівські озера" і доцільність приєднання його до території Національного природного парку "Нижньосульський" з метою збереження та наукового моніторингу рідкісних природних комплексів, які є індикаторами змін гідрологічного режиму і мікроклімату.