Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 15
- ItemПередмова(2019) Король, ДенисПередмова до другого тому Наукових записок НаУКМА "Історія і теорії культури" (2019 р.).
- ItemВід "трьох братніх народів" до "повернення в європейську родину": постать Анни Ярославни в історичній політиці України(2019) Богуславська, КатеринаУ статті досліджено комеморативні практики навколо постаті Анни Київської, що сформувалися після 2014 р., а також те, яким чином вони легітимізують та підсилюють євроінтеграційний курс України. З’ясовано, що після анексії Криму та російської агресії на Донбасі, які спричинили вихід України з російської політичної орбіти, концепція "трьох братніх народів" була закономірно витіснена ідеєю про повернення України в "європейську родину", що неодноразово постулювалося на державному рівні. У рамках цього курсу історична політика України потребувала яскравих історичних постатей, які б могли слугувати символом давнього зв’язку між Україною та Європою. Оскільки, за словами історика Георгія Касьянова, в Україні відбулася "націоналізація" минулого аж до часів Київської Русі, легітимаційний ресурс постаті Анни Київської був інструменталізований та використаний в інтересах сьогодення. Дослідження різних комеморативних практик продемонстрували, що всі вони транслюють одне повідомлення: Україна поєднана з Європою ще з часів Анни Ярославни, а тому сучасний євроінтеграційний курс є "поверненням у європейську родину". З’ясовано також, що легітимаційний ресурс постаті Анни Київської настільки сильний, що за нього Україні доводиться боротися з Російською Федерацією, яка намагається розповісти світу про "російську Анну". Оцінено перспективи подальшого розвитку комеморативних практик навколо постаті Анни Ярославни у світлі нещодавнього закріплення тези про "європейську ідентичність" українського народу в Конституції.
- ItemЛеді зникає: травматична пам’ять колективу у фільмі "Тіні забутих предків"(2019) Брюховецька, ОльгаЯким чином проявляється травматична пам’ять про криваві події першої половини ХХ століття, яка не могла, але мусила бути проробленою в культурних текстах його другої половини? У фільмі "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова, структуруючим принципом якого є оплакування смерті, мати Івана, головного героя, зникає з екранного простору без сліду, без похорону. У статті проаналізовано це зникнення як значуще, як символічний збій в екранній реальності, як симптом того, що Олександр Еткінд назвав "кривим горем", незавершеністю роботи скорботи за жертвами сталінізму. Мати Івана в екранних "Тінях" (на відміну від повісті Коцюбинського) постає як втілення травматичної пам’яті колективу, наближаючись до ліричного "Я" поеми "Реквієм" Анни Ахматової, але водночас цей екранний образ акумулює в собі чорну енергію ресентименту і родової ворожнечі. Складність материнського образу у фільмі Параджанова дає змогу винести на поверхню свідомості те, що перебуває у "несвідомому" цього культурного тексту, у його невисловленому підтексті: показане, але не сказане.
- ItemСпецифіка російського софіологічного міфу(2019) Демчук, РусланаУ статті здійснено аналіз провідних концепцій російської софіології – трансформації "теорії всеєдності" В. Соловйова. Російський спосіб філософствування постає як несвідоме міфологізування, де в підсумку Софія виступає як персоніфікація Космосу – опозиція вселенському Хаосу, що є загальним місцем усіх зазначених концепцій. Проте опозиційні категорії космосу – хаосу є характерним маркером "священного" міфу. Отже, російська інтелектуальна думка, занурившись у Софію, створила інваріант софіології як топос міфопоетики, що розроблялася у формі авторського (вторинного) міфу. Специфічна російська софіологія постала як реакція на політичні події усвідомленого "есхатологічного" кінця "русского міра" напередодні його краху на тлі революційних змін 1917 р.
- ItemWeaving in the Economic and Cultural Life of the Armenian Colonies of Ukraine: Historical Discourse(2019) Hayuk, IrynaSince ancient times, weaving was one of the most important types of folk crafts and a significant component of the economic life on Ukrainian terrains. Different fabric products – rugs, clothes, belts, bedspreads, capes, and scarves – were widely used in everyday life, for the decoration of housing, as luxury goods, and as a monetary equivalent for sales and exchanges. So the relevance of this study is to highlight the role of the Armenians in the development of weaving production on Ukrainian terrains, in the formation of a trading network of various woven goods, as well as to reveal their role in shaping a special style of life and tastes of different layers of the population, the consumption culture of this kind of objects. Weaving played an important role both in the internal life of the Armenian colonies and in the external ties of the Armenians with the Polish-Ukrainian environment. Comprehensive scientific research of the historical development of Armenian weaving on the lands of Ukraine, with account of all the components of this process – silkworm, carpet weaving, the trade aspect of weaving, etc., are absent today. It is important that, as in the case of jewelry and arms manufacture, the role of Armenians in the weaving industry was also dual: they imported all types of woven products, including carpets, into Ukraine, and they were also manufacturers of various woven products not only in the Ukrainian lands but also in the Ottoman Empire and the Persian Empire. The intensive development of silk weaving on Ukrainian terrains, the production of goods out of local silk and carpet-manufacturing are apparently also associated with the Armenians. Although most researchers associate the development of persiarnias in Ukraine with Stanislaw’s workshops of Misiorowych and Madzharskyi in the middle of the 18th c., the facts show that the vigorous growth of the persiarnias (the Armenian weaving workshops) began in the 17th c.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »