Єврейська спадщина в Україні: культура, історія, література в ширшому культурному контексті: міждисциплінарна колективна монографія
Permanent URI for this collection
Представлені історичні та літературознавчі дослідження підготовлені на основі творчого переосмислення і впровадження сучасних методів, концепцій та інструментарію різних галузей гуманітаристики, як-от архівознавство, музеєзнавство, біографістика, мовознавство, кодикологія, культурологія, психологія та ін., для комплексного і цілісного аналізу широкої палітри тем та хронологічних параметрів історії і культури єврейського народу
Browse
Recent Submissions
Item Передмова(2026) Сидорчук, Таїсія; Борисюк, ІринаМіждисциплінарна колективна монографія досліджує історію, культуру та літературну спадщину єврейського народу в Україні, а також складну динаміку українсько-єврейських відносин. Розглядаючи Україну як історичне перехрестя цивілізацій та культур, дослідження контекстуалізує ці взаємодії в рамках політичної спадщини Речі Посполитої, Російської імперії, Австро-Угорщини та Радянського Союзу. Спираючись на архівні колекції, музейні фонди та літературні тексти, монографія інтегрує історичні та літературні методології для аналізу єврейської документальної, духовної та матеріальної культури з багатовимірної точки зору. Це дослідження досліджує історичні та ідеологічні механізми негативних стереотипів, що формують українсько-єврейські відносини.Item Preface(2026) Sydorchuk, Taisa; Borysiuk, IrynaThis interdisciplinary collective monograph investigates the history, culture, and literary heritage of the Jewish people in Ukraine, alongside the complex dynamics of Ukrainian-Jewish relations. Framing Ukraine as a historical crossroads of civilizations and cultures, the study contextualizes these interactions within the political legacies of the Polish-Lithuanian Commonwealth, the Russian Empire, Austria-Hungary, and the Soviet Union. Drawing on archival collections, museum holdings, and literary texts, the volume integrates historical and literary methodologies to analyze Jewish documentary, spiritual, and material culture from a multidimensional perspective. This study explores the historical and ideological mechanisms behind negative stereotypes framing Ukrainian-Jewish relations.Item Видавнича діяльність Культур-Ліги у добу УНР та ранній радянський період: порівняльний аналіз(2026) Уманська, АннаУ статті наведено порівняльний аналіз діяльності єврейської культурно-просвітницької організації "Культур-Ліга" у Києві у 1918–1931 рр. На базі архівних джерел та друкованої продукції видавничої секції товариства досліджено хронологію та специфіку її розвитку у межах двох періодів: доби Української Народної Республіки та раннього радянського часу. Уособлюючи біполярну концепцію інтеграції інтелектуалів Карла Маннгайма, лідери Культур-Ліги продемонстрували тип взаємодії, заснований на усвідомленні власної культурної місії, що дозволило їм зберігати тяглість просвітницького проєкту навіть в умовах інституційного включення до нових політичних структур. Визначено, що в добу УНР видавнича діяльність товариства здійснювалася в умовах національно-персональної автономії, фокусуючись на концепції "нової єврейської їдишської культури". Однак в ранній радянський період діяльність секції зазнала радикальної трансформації: відбулися поступова комунізація та переоформлення у кооперативне видавництво під цензурним наглядом Єврейського бюро Наркомату освіти. Попри посилення державного тиску та ідеологізацію змісту (особливо в сегменті дитячої періодики й літератури), видавництво аж до своєї ліквідації у 1931 році залишалося провідним центром видання їдишомовної літератури у Східній Європі. Окрему увагу приділено жанрово-тематичному спектру книжкової продукції Культур-Ліги та художньому оформленню видань.Item Колекція Єврейського музею у Львові: спроба реконструкції за архівними та бібліотечними матеріалами(2026) Сидорчук, ТаїсіяЄврейський музей у Львові, який діяв у 1934-1939 рр., неодноразово був предметом дослідницького зацікавлення українських і польських науковців та музейних працівників. В основному дослідники зосереджують увагу на історії створення Єврейського музею, діяльності окремих львівських колекціонерів та активних діячів Єврейської релігійної громади Львова, а також Комітету опіки над пам’ятками єврейського мистецтва та Товариства прихильників Єврейського музею, члени яких відіграли ключову роль у заснуванні музею. У цій розвідці здійснена спроба віртуально реконструювати колекцію за архівними та бібліотечними документами, які зберігаються у низці львівських архівних, бібліотечних і наукових установ. У статті вказані основні місця зберігання, назви фондів та ідентифікаційно-пошукові і змістовні дані документів, які містять більшу чи меншу інформацію про колекцію Єврейського музею. Аналіз документів показує, що формування колекції музею відбувалося шляхом виготовлення фотографій та малюнків, збирання, придбання єврейських пам’яток, а також передачі предметів та колекцій на умовах тимчасового і вічного депозиту. Документи підтвердили, що колекція музею носила суто етнографічний характер і включала вироби знаних і безіменних майстрів традиційної єврейської культури і художніх промислів та характеризувалася типологічною, географічно-територіальною, функціональною та стильовою різноманітністю. Всі документи містять значний інформаційний та візуальний потенціал для ідентифікації й уточнення атрибуції окремих предметів та груп предметів з колекції Єврейського музею, які сьогодні зберігаються у сховищах кількох львівських музеїв.Item Місцева допоміжна адміністрація та Голокост на Полтавщині, 1941-1943 рр.(2026) Бородіна, ТетянаУ цьому розділі аналізується діяльність місцевої допоміжної адміністрації на Полтавщині, створеної після встановлення німецької окупаційної політики. Сільські, міські та районні управи функціонували як допоміжні виконавчі структури, які, з одного боку, не мали політичної суб’єктності та не виступали самостійними акторами влади, а з іншого – їхня виконавча діяльність виявилася важливою умовою для реалізації німецької колоніальної та расової політики на місцевому рівні. Дослідження демонструє, що інституції місцевої допоміжної адміністрації здійснювали облік населення, який слугував механізмом виявлення євреїв та дітей від змішаних шлюбів. Ці установи також займалися інвентаризацією, оцінкою та подальшим перерозподілом єврейського майна, а також сприяли забезпеченню антисемітської дискримінаційної політики. У певних випадках вони були тісніше залучені до організації самого процесу знищення – про що свідчить кейс Кобеляк, – тоді як в інших вони активно чинили опір німецькій політиці щодо євреїв, як це ілюструє приклад кременчуцького бургомістра. Цей опір, однак, виявився нетривалим і зрештою призвів до репресій проти кременчуцького бургомістра.Item Видимість і маргіналізація: музейна репрезентація історії та культури євреїв України в регіональному вимірі Поділля (музеї Хмельницької області)(2026) Уфімцева, НадіяІсторичні та краєзнавчі музеї як культурні інституції відіграють важливу роль у формуванні суспільних уявлень про минуле. У цьому ключове місце посідають підбір матеріалів і тем, які представлені в експозиціях, просторові рішення та музейні тексти. Дослідники в галузі музейних студій використовують поняття "видимості" та "маргіналізації", через котрі аналізують, які соціальні, етнічні чи культурні групи представлені в музейному наративі, а які залишаються на його периферії або взагалі виключаються з нього, як це відбувається та чому. Єврейська спадщина є частиною мультикультурної історії та спадщини України. Сліди присутності єврейських громад зустрічаються у всіх регіонах і є частиною матеріальної та нематеріальної спадщини. Дослідники єврейських студій звертають увагу на важливість і багатство спільної історії двох народів. Закономірними є питання, чи представлена та на якому рівні єврейська спадщина та спільна історія в музейних експозиціях регіональних музеїв. У статті авторка досліджує, які рівні репрезентації єврейської спадщини присутні в історичних та краєзнавчих музеях Хмельницької області. Наше дослідження ґрунтується на аналізі експозицій, позаекспозиційних форм та інтерв’ю з працівниками музеїв. Серед аналізованих матеріалів: теми, предмети юдаїки, візуальні матеріали, текстовий супровід, способи їх подачі, просторові рішення. Дослідження показує, що в більшості випадків єврейська історія представлена фрагментарно та часто репрезентована окремим просторовим блоком, що створює ефект ізоляції єврейської історії та культури від загального регіонального чи місцевого наративу. У статті зроблено висновок про переваги та можливі способи посилення видимості єврейської історії в регіональних музейних наративах як важливої складової культурної пам’яті та історії України.Item Образи євреїв у п'єсі Михайла Старицького "За двома зайцями" (1883) та однойменній екранізації Віктора Іванова (1961): трансформація етнічного стереотипу(2026) Семків, РостиславУ статті досліджено репрезентацію єврейських персонажів у комедії Михайла Старицького "За двома зайцями" (1883) та її кінематографічній адаптації, здійсненій Віктором Івановим у 1961 році. Простежено трансформацію образу єврейського кредитора від п’єси Івана Нечуя-Левицького "На Кожум’яках", що стала основою переробки Старицького, до радянської екранізації. Особливу увагу приділено функціонуванню етнічних стереотипів, образу Києва як поліетнічного міського простору, а також радянській практиці деетнізації єврейських персонажів.Item Міф, пам'ять, візія: українське і єврейське минуле в романі Ю. Винничука "Танґо смерті"(2026) Борисюк, ІринаСтаття присвячена аналізу репрезентації пам’яті, травми та міжкультурної взаємодії в романі Юрія Винничука "Танґо смерті" у ширшому контексті сучасної української прози пам’яті. В центрі дослідження – способи художнього осмислення українсько-єврейського минулого, зокрема досвіду Другої світової війни та Голокосту, а також механізми конструювання колективної ідентичності через літературний наратив. Містичний мотив іббуру (підселення душі) діє в романі як метафора передачі травматичного досвіду, що уможливлює пригадування непережитого і сприяє міжкультурній емпатії. Такий підхід дозволяє інтегрувати єврейський досвід Голокосту в українську культурну пам’ять без редукції чи привласнення. У статті також проаналізовано образ міжвоєнного Львова як ідеалізованого поліетнічного простору, що функціонує за моделлю «втраченого раю», зруйнованого тоталітарними режимами. Підкреслено, що поведінка персонажів у романі визначається не есенціалістськими характеристиками, а контекстуальними чинниками, що уможливлює складніше осмислення історичної відповідальності. У висновках зазначено, що "Танґо смерті" постає як важливий інструмент культурної роботи з пам’яттю: через поєднання історії та містики роман не лише репрезентує минуле, а й пропонує модель етичного співпереживання та міжкультурної солідарності.Item Remembering the Attic: Space, Memory, and Postmemory in the Holocaust Poetry of Roald Hoffmann(2026) Veretelnyk, RomanAmong the most signifi cant American literary representations of the Holocaust in Ukraine are Roald Hoff mann’s four poetry collections and his autobiographical play Something Th at Belongs to You. Hoff mann writes as a survivor, yet his recollections are shaped not only by personal experience but also by the retrospective perspective aff orded by the passage of time and by memories preserved and transmitted within his family. As a result, the boundary between survivor memory and postmemory proves more permeable than is oft en assumed. Th is article examines Hoff mann’s four published poetry collections as the literary foundation from which Something Th at Belongs to You later emerged. It argues that Hoff mann’s reconstruction of the past arises through the interplay of direct recollection and familial memory, mediated by a single remembered space: the attic where he and members of his family were hidden during the German occupation. By tracing the development of this symbolic motif across Hoff mann’s poetry, the article demonstrates that his work challenges any rigid distinction between survivor memory and postmemory. His recollections are neither exclusively individual nor merely inherited; rather, they are continually shaped through the interaction of lived experience, family narratives, material traces of the past, and the imaginative possibilities of literary representation.Item Міждисциплінарна колективна монографія "Єврейська спадщина в Україні: культура, історія, література в ширшому культурному контексті"(2026) Уманська, Анна; Сидорчук, Таїсія; Бородіна, Тетяна; Уфімцева, Надія; Семків, Ростислав; Борисюк, Ірина; Веретельник, РоманДо Міждисциплінарної колективної монографії "Єврейська спадщина в Україні: культура, історія, література в ширшому культурному контексті" увійшли статті дослідників науково-дослідного проєкту "Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури", реалізованого у партнерстві НаУКМА з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу. Представлені історичні та літературознавчі дослідження підготовлені на основі творчого переосмислення і впровадження сучасних методів, концепцій та інструментарію різних галузей гуманітаристики, як-от архівознавство, музеєзнавство, біографістика, мовознавство, кодикологія, культурологія, психологія та ін., для комплексного і цілісного аналізу широкої палітри тем та хронологічних параметрів історії і культури єврейського народу. У дослідженнях уперше введено до наукового обігу низку архівних джерел, історичних документів та літературних текстів, які збагачують знання та уявлення про збережену єврейську документальну, духовну і матеріальну спадщину. Монографія адресована науковцям, викладачам, студентам і усім, хто цікавиться історією та культурою єврейського народу на українських землях.