Кафедра екології

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 475
  • Item
    Оцінка екологічного стану навколишнього середовища Іллінецької імпактної структури
    (2022) Деревська, Катерина; Руденко, Ксенія; Шевчук, М.; Мирижук, Єлизавета
    Узагальнено інформацію щодо винятковості Іллінецької структури, виділено її геологічні, мінералогоеохімічні, ландшафтні та історико-культурні особливості. Актуальність даної тематики зумовлена питаннями збереження земельних ресурсів у межах космогенного ландшафту та оцінки стану навколишнього середовища. Проведена оцінка екологічного стану досліджуваної території дозволила вперше окреслити загрози навколишньому середовищу в межах Іллінецького кратеру. Серед природних загроз особливо виокремлюються екзогенні процеси (геологічна робота поверхневих вод, вітрова ерозія, вивітрювання), унаслідок дії яких утворюються яри і балки; відбувається деградація ґрунтів, зміна ландшафтів тощо. Антропогенне навантаження несе два типи загроз: ненавмисний намір заподіяти шкоди та навмисне нанесення шкоди. В окремих випадках антропогенна діяльність збігається з природними процесами, що посилює їх шкідливі наслідки. У роботі окреслено напружений, критичний, надкритичний та катастрофічний стани навколишнього середовища Іллінецької імпактної структури. Надано характеристику та ранжування загроз навколишньому середовищу. Узагальнення отриманих даних дозволяє презентувати екологічний стан Іллінецького кратеру як близький до надкритичного. Головною проблемою збереження Іллінецької імпактної структури вважаємо адміністративний підхід до виділення геологічних пам'яток природи. З метою зупинення погіршення екологічного стану та збереження унікальної природної структури, ґрунтів, ландшафтів та біогеорізноманіття території пропонується створити Національний природний парк "Іллінецький" разом з існуючим ботанічними заказниками, оскільки підвищене яроутворення та інтенсивне ведення сільськогосподарської діяльності призведе до деградації земельних та лісових ресурсів, збіднення біорізноманіття, а також втрати рекреаційно-туристичної привабливості регіону в цілому.
  • Item
    Особливості збереження об'єктів геологічної спадщини у музейному просторі
    (2021) Деревська, Катерина; Руденко, Ксенія; Гриценко, Володимир; Ісаєв, Сергій
    Робота присвячена розробці сучасних науково-методичних підходів до збереження об’єктів геологічної спадщини у музейному просторі. Головним об’єктом наукового моніторингу, збереження і дослідження в першу чергу виступають геологічні розрізи у відслоненнях, що мають наукове значення, серед них стратотипічні розрізи різного рангу. Стратотип необхідний для єдності в розумінні обсягу та змісту стратиграфічного підрозділу, а отже і історії геологічного розвитку регіону і навіть планети у цілому. Звідси випливає важливість збереження цього певного розрізу, який виділяється дослідником, що вперше встановив той чи інший стратиграфічний підрозділ.
  • Item
    Нові і доповнюючі відомості про флору Середнього Придніпров'я
    (2022) Шиндер, Олександр; Коструба, Тетяна; Чорна, Галина; Коломійчук, Віталій
    У статті наведено анотований список нових флористичних знахідок у складі флори Середнього Придніпров’я (на території Черкаської та прилеглих районів Київської і Полтавської областей), як аборигенних малопоширених видів, так і чужорідних, зокрема "втікачів із культури". В окремих випадках подано примітки щодо таксономічного статусу, особливостей природного ареалу, давніх вказівок на локалітети окремих видів у регіоні. Уперше для регіональної флори Черкаської області наведено 31 новий таксон, у тому числі 8 – аборигенні, а 23 – адвентивні. Найбільш цінними є відомості про малопоширені аборигенні рослини, зокрема: Asparagus tenuifolius, Euphorbia salicifolia, Polygonum patulum, Rosa andegavensis. В Уманському районі Черкаської області виявлено місцезнаходження трьох видів флори, які вважалися зниклими в регіоні: Pentanema oculus-christi, Salvia dumetorum і Staphylea pinnata. Для флори Полтавської області вперше наведено три нові чужорідні види: Anthriscus caucalis, Lonicera × notha і L. ruprechtiana. Під час досліджень виявлено нові місцезнаходження інвазійно-активних чужорідних рослин, у тому числі ергазіофігофітів: Phytolacca acinosa, Silphium perfoliatum, Vitis riparia, Zizania latifolia та ін., а також карантинних ксенофітів: Cenchrus longispinus та Eriochloa villosa. Зауважено прогресуюче поширення ксенофітів із первинними субсередземноморськими та центральноазійськими ареалами. Зростання чисельності чужорідних рослин підкреслює негативну тенденцію адвентизації флори. Обговорюються питання натуралізації ергазіофітів, зокрема наявність масового самосіву в осередках їх первинної інтродукції, що є поштовхом для їх подальшого розповсюдження. Наведено відомості про спонтанний самосів Castanea sativa, Catalpa ovata, C. speciosa, Pilosella aurantiaca, Verbesina encelioides, Viola sororia та інших культивованих рослин. Ці дані є важливим елементом комплексних флористичних досліджень.
  • Item
    Флористичне різноманіття та науковий моніторинг ландшафтів пониззя Сули (приграничні ділянки НПП "Нижньосульський")
    (2022) Рак, Олександр; Деревська, Катерина; Мирижук, Єлизавета
    У статті проаналізовано флористичну різноманітність окремих прилеглих ділянок приграничної зони НПП "Нижньосульський". Отримані нові дані дали змогу визначити екологічний стан лучно-степового ландшафту, а також можливе використання порушених земель, які межують з буферною зоною. Доведено необхідність запровадження охоронної зони вже існуючого національного природного парку. Проведені дослідження флористичного різноманіття та моніторинг порушених земель південних пограничних зон НПП "Нижньосульський" дали змогу констатувати, що є загрози засолення, збіднення флористичного різноманіття та деградації ґрунтів для південної приграничної території у разі збільшення антропогенного навантаження чи відновлення сільськогосподарських робіт. Науковий моніторинг порушених земель приграничної зони природно-заповідної території підтверджує, що для збереження та охорони заплавних комплексів р. Сула та лучно-болотних екосистем потрібні системні дослідження, своєчасний прогноз екологічних змін ландшафтів; запобігання та усунення негативних наслідків для охоронних флористично цінних ділянок. Крім того, доцільно долучити землі буферної зони до охоронної території НПП; визначити ступінь ефективності заходів, спрямованих на збереження і відтворення земельних ресурсів.
  • Item
    Ценопопуляції Isopyrum thalictroides L. у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України
    (2022) Гриценко, Вікторія; Гнатюк, Алла; Рак, Олександр; Гапоненко, Микола
    У статті наведено результати дослідження ценопопуляцій європейського реліктового виду, регіонально рідкісного декоративного весняного ефемероїда Isopyrum thalictroides L. на колекційній ділянці "Рідкісні рослини флори України" та ботаніко-географічних ділянках "Алтай і Західний Сибір" та "Степи України" Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС). Походження I. thalictroides на ділянках НБС відрізняється. На ділянці "Рідкісні рослини флори України" I. thalictroides є інтродукованим видом, на ділянках "Алтай і Західний Сибір" та "Степи України" – ергазіофігофітом. На ділянках НБС I. thalictroides виявляє тенденцію до розширення території, проникає в лісові (ділянка "Алтай і Західний Сибір") та лучно-степові (ділянка "Степи України") культурфітоценози, де формує спонтанні ценопопуляції. На ділянках НБС умови місцезростань і розміри ценопопуляцій I. thalictroides відрізняються: найбільша – на ділянці "Рідкісні рослини флори України" (2,6 × 2,6 м), середня – "Алтай і Західний Сибір" (розміри локусів 1,3 × 1,3 м, 0,4 × 0,4 м та 0,1 × 0,1 м), найменша – "Степи України" (0,3 × 0,3 м). Ритми росту й розвитку I. thalictroides в умовах Києва цілком відповідають сезонним коливанням температур. Найбільш раннє квітування I. thalictroides спостерігалось на ділянках НБС у першій половині квітня 2020 р., пізнє – у другій половині квітня у 2021–2022 рр.; період квітування – початку плодоношення на всіх ділянках збігався. Ценотичні умови місцезростань I. thalictroides у складі штучно сформованого рослинного покриву на ділянках НБС та в природі відрізняються. На ділянках НБС вид росте спільно з інтродукованими, місцевими та чужорідними видами рослин, проявляючи значну екологоценотичну пластичність. Спектри вікових станів усіх ценопопуляцій I. thalictroides на ділянках НБС лівосторонні. Сумарний відсоток пагонів прегенеративного періоду онтогенезу (ювенільні, імматурні, віргінільні) дуже високий (88,98–93,62 %). Найвищими є значення для віргінільних пагонів (71,78–82,98 %), що може бути зумовлено переважанням вегетативного розмноження над насіннєвим. Просторовий розподіл пагонів у ценопопуляціях I. thalictroides груповий, що може бути зумовлено поєднанням барохорії та вегетативного розмноження. Кількість пагонів у ценопопуляціях I. thalictroides на різних ділянках НБС суттєво відрізняється: найбільша – на ділянці "Рідкісні рослини флори України" (3562 пагони), середня – "Алтай і Західний Сибір" (1017 пагонів), найменша – "Степи України" (47 пагонів). Натомість середня щільність пагонів у всіх ценопопуляціях I. thalictroides є високою, спільномірною і становить 522–546 різновікових пагонів на 1 м2. У генеративних пагонів залежності кількості квіток та/або плодів від висоти пагонів не виявлено. Дослідження росту й розвитку I. thalictroides на ділянках НБС показало, що формування ценопопуляцій, як інтродукційних, так і спонтанних, є ефективним і перспективним методом збереження та охорони цього виду ex situ.