Кіно-Театр. 2020. №4

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/19165

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 19
  • Thumbnail Image
    Item
    "Минає літо": "Verba" в Національному театрі
    (2020) Швець, Юлій
    Стаття присвячена виставі "Verba" за мотивами драми-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки у Національному академічнному драматичнному театр імені Івана Франка.
  • Thumbnail Image
    Item
    Гештальт-терапія
    (2020) Котенок, Вікторія
    Уперше столичний глядач ознайомився з п’єсою Every brilliant thing сучасного британського драматурга і режисера Дункана Макміллана торік на ІІІ Міжнародному фестивалі камерних вистав AndriyivskyFest: її показав литовський театр Kitas kampas з Вільнюса. Постановка Кирила Глушаєва мала назву "Дивовижні речі", і виконував її майстер імпровізації Мартинас Недзінскас. Доказом того, що п’єса Дункана Макміллана може бути не тільки розповіддю, актор просто оповідачем, а сцена – на-півпорожнім простором, стала її українська інтерпретація.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ті, в кому живе душа українця
    (2020) Брюховецька, Лариса
    Неможливо забути, з якою тривогою на початку березня 2014 року ми стежили за новинами з Кримського півострова. Збіговисько "зелених чоловічків", наплив військової техніки з російськими номерами, заблоковані військові частини Збройних Сил України, істеричні натовпи прихильників "русского мира", перехід українських військових на бік Росії. І – неймовірна мужність тих, хто зостався вірним присязі. Це, зокрема, командир 204-ї бригади тактичної авіації Юрій Мамчур, який на військовому аеродромі Бельбек повів своїх військових по злітній смузі до озброєних росіян: колона на великому емоційному гра-дусі співала "Ще не вмерла України ні слава, ні воля...".
  • Thumbnail Image
    Item
    Толока як спроба української історіософії
    (2020) Пащенко, Анастасія
    Фільм як форма розмислів про національну історію та долю – важливий, якщо не принциповий, напрям в українському кіно, починаючи від Довженка (вельми символічно, що саме його "Звенигора" з її тисячорічним розмахом стала першим визнаним шедевром вітчизняного кінематографа). Кіно "під тиском тисячі атмосфер" (за його ж виразом), схоже, не втрачає актуальності й сьо-годні: недарма одним із найочікуваніших фільмів десятиліття в Україні стала "Толока" Михайла Іллєнка. І річ не лише в тому, що автором є один із найшановніших укра-їнських режисерів, а в основу ліг вірш Шевченка: фільм позиціонувався як масштабне осмислення національної історії крізь призму одного, своєю символікою наповненого звичаю. До цього можна ставитися по-різному, але це завжди цікаво.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зовсім не рецензія
    (2020) Войтюк, Іван
    Звідусіль мені почали радити подивитись "Спіймати Кай­даша". Знають, що я двічі подавав заявку "Кайдашевої" до Держкіно. Переконував, кого тільки міг, що Кайдашів ма­ють побачити на екрані. Від поважних критиків отриму­вав пораду переписати повість на сучасний лад.Ні. Вважав, що повість має зоставатися такою, як написана Іваном Нечуєм-Левицьким. У тому і є суть, що дивишся на тих давніх, красивих людей, а бачиш себе сьогоднішньо­го. Бачиш тих, що любляться та чубляться одномоментно. І не розуміють, чого вони ніяк не можуть порозумітись. Чому така дурня навколо? Чому війну пустили у свою хату? Дуже хвилювався, готуючись до перегляду. Благо, є Інтернет. Влаштував собі комфортний перегляд без реклами. Звісно, ніколи не давав оцінок колегам. То справа кіно-критиків. Це вперше викладаю свої думки про побачене. Бо тут особливий випадок. Реалізовано мою мрію.