Browse
Recent Submissions
Item Molecular strategies of viral replication and their impact on the evolution of genomes of cellular organisms(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Hisem, Maksym; Antonyuk, MaksymThe article explores the fundamental role of viruses as generators of genetic variability and driving force of macroevolutionary processes in the biosphere. Molecular biological strategies of virus replication are analyzed within the paradigm of the Baltimore classification, which considers the genome type as а determinant of transcriptional logic and adaptive potential of viral lineages. Attention is focused on enzymatic replication systems – RNA-dependent RNA polymerase (RdRp) and reverse transcriptase (RT), devoid of an error correction mechanism. It is proven that the high frequency of incorporation of noncomplementary nucleotides and structural variability due to template changes lead to the formation of quasispecies – highly dynamic populations of genetically related subvariants, which ensure evolutionary plasticity and survival of the virus under selective pressure. The molecular mechanisms of viral genome integration into host cell chromosomes as а basic pathway of horizontal gene transfer are outlined. Obligate integration of retroviruses mediated by viral integrases with co-optation of cellular proteins for chromatin navigation are considered, as well as the mechanisms of lysogeny of temperate bacteriophages, which determine the genetic plasticity of prokaryotes and their acquisition of new phenotypic traits (in particular, pathogenicity and stress resistance). The phenomenon of the formation of endogenous viral elements (EVE) because of ancient integrations into eukaryotic germline cells, which became а substrate for the emergence of new regulatory sequences, is described. Hypotheses of the origin of viruses are synthesized. The concept of polyphyletic origin is asserted, according to which different viral classes evolved independently from distinct predecessors (plasmids, retrotransposons) through horizontal gene transfer, gene loss, and recombination, which makes it impossible to identify а single common ancestor. The central aspect of the work is the analysis of the consequences of viral-cellular coevolution through the mechanism of molecular exaptation – co-optation of viral genes by host organisms to perform new biological functions. The molecular basis of the formation of morphophysiological structures and immune mechanisms based on integrated viral sequences is presented. Examples are detailed: fusogenic activity of retroviral syncytin proteins during placentation; the origin of the neuronal gene Arc, which provides intercellular communication and synaptic plasticity, from а retrotransposon; the transposon origin of RAGrecombinase enzymes responsible for somatic recombination of gene segments in the vertebrate adaptive immune system; the evolution of the CRISPR-Cas adaptive immune system of bacteria from casposons; the role of endogenous retroviruses in maintaining the pluripotency of embryonic stem cells (HERV-H) and the functioning of their LTR regions as transcriptional enhancers (MER41). It is argued that viruses are а critical architectural element in the formation of genomes and the evolutionary complexity of cellular biological systems.Item Variability of gliadin blocks in hybrid derivatives of Migushova wheat and common wheat(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Plyhun, Viktoriia; Martynenko, Viktoriia; Ternovska, TamaraThe electrophoretic spectra of gliadin components of Triticum miguschоvae Zhir., B1F4 progeny from crossing Migushova wheat (AbAbGGDD) with common wheat varieties Vdala and Panna, winter common wheat varieties T. aestivum L. (AuAuBBDD) Aurora, Vdala, Leleka, Nikonia, Odeska 267, Panna, Selyanka, Tira, were studied. Comparison of the electrophoretic spectra of gliadins of the parent plants that were used to obtain F1 hybrids revealed the presence of differences in some components of the spectrum for both pairs – Migushova wheat x Vdala and Migushova wheat x Panna. For the first crossbreeding combination, 17 components out of 25 were polymorphic for the spectra of the parental plants. For the second crossbreeding combination, 10 out of 27 were polymorphic. In the gliadin spectra of B1F4 grains, a combination of parental components was found, which confirms the hybrid origin of B1F4 grains. In the spectra of F4 grains, polymorphisms that are characteristic for Migushova wheat prevailed. The only exceptions were components 14 and 24, for which the polymorphism “0”, characteristic of the spectrum of the Vdala variety, prevailed. Components 7 and 21 were not present in the spectra of parental plants of both crosses, but they appeared in the electrophoretic spectra of B1F4 descendants. The version of the cross-pollination of hybrids T. miguschovae x T. aestivum had to be rejected due to the complete sterility of such hybrids, known from previous years of work with hybrids of Miguschova wheat and common wheat. That is, components 7 and 21 are the novelty. For hybrids from the crossing of Miguschova wheat with the Panna variety, the tendency of the dominance of the spectrum components characteristic for Miguschova wheat is preserved, although here too there are exceptions: for components 8 and 18, the polymorphism “1” characterizes Panna and it is most often registered in the spectra of grains. In the spectra of hybrids from this cross, the newest components 7 and 21 are also present. Component 21 is found in almost all spectra with rare exceptions. Component 7 is present in the descendants of four out of six F3 hybrids from the crossing of Migushova wheat with Vdala, and among the hybrids with Panna it is present in the spectra of 11 out of 12 F3 hybrids. Other novel components are 26 and 27. They are present in the spectra of B1F4 grains, which originated from a single F3 plant No. 621. It can be assumed that the molecular event that resulted in the appearance of novel components in the gliadin spectrum occurred precisely in this plant. Its F4 descendants can be involved in further studies at the level of nucleotide sequences of gliadin genes to clarify the nature of molecular processes that occur in genomes of hybrid origin and become the source of the emergence of novel traits.Item Coinfection of avian pathogenic Escherichia coli and infectious bursal disease virus in broiler chickens(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Nechypurenko, Oleksii; Furtat, Iryna; Dreval, Denis; Avdeeva, LiliyaInfectious bursal disease virus (IBDV) is the main immunosuppressive agent in the poultry industry that stimulates the development of secondary bacterial infection. However, the avian pathogenic E. coli (APEC) could be a primary agent that induces the development of colibacillosis, nevertheless the absence of immunosuppression. The depletion of bursa after viral replication is crucial for starting bacterial dissemination because of devastation of systemic and local humoral immunity. Therefore, the aim of the work was to investigate the correlation between APEC and IBDV infection in broiler chickens. The bursal atrophy was observed from 21 days with further level depletion from 60 to 90% at the final stage of research. Moreover, APEC strains were isolated from birds at 28–42 days which is correlated with chronical immunosuppression. All E. coli isolates showed resistance to beta‑lactams (amoxicillin, amoxiclav), tetracyclines, and trimethoprim, highlighting the risk of multidrug‑resistant strains. There were no resistant strains to colistin and florfenicol. The IBDV strains were detected in the bursa of 21, 28 and 35 broilers with Ct level 22.8; 25.8; and 32.2 points, respectively that indicates decreasing the viral load. Based on partial nucleotide sequences of the VP2 gene, the pathogen was identified as very virulent United Kingdom 2019 strain. However, analysis of the samples from 42-day-old broilers revealed that the nucleotide sequence belonged to the vaccine strain. Therefore, coinfection of APEC and IBDV in broiler chickens enhances immunosuppression, creating conditions for secondary bacterial infections. The susceptibility to colibacillosis correlates with the stage of bursal depletion and may persist even during replication of the vaccine strain of IBDV after primary infection.Item Розроблення флуоресцентної сенсорної системи на основі біоміметичних чипів для високочутливої детекції мікотоксинів групи F2(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Яринка, Дар’я; Дубей, Ігор; Дубей, Лариса; Ільченко, Микола; Кузів, Ярослав; Негруцька, Валентина; Бровко, Олександр; Сергеєва, ТетянаРозроблено флуоресцентну сенсорну систему на основі біоміметичних чипів для визначення мікотоксинів групи F2. Як селективні сенсорні елементи використано молекулярно-імпринтовані полімери (МІП), іммобілізовані на скляних підкладках, що забезпечує механічну стабільність сенсорних елементів і відтворюваність аналітичного сигналу. Циклододецил-2,4-дигідроксибензоат (ЦДГБ) – безпечний та нефлуоресцентний аналог мікотоксинів групи F2 – використано як псевдоматрицю для синтезу мікотоксин-селективних МІП чипів. Особливу увагу приділено раціональному підбору функціональних мономерів для формування специфічних сайтів розпізнавання, здатних до групо-селективного розпізнавання F2 мікотоксинів (як зеараленону, так і його біологічно активного метаболіту α-зеараленолу). Показано, що використання різних функціональних мономерів – 1-алілпіперазину (1-АЛП), 4-вінілпіридину (4-ВП), 2-гідроксиетилметакрилату (ГЕМА), диетиламіноетилметакрилату (ДЕАЕМ), ітаконової кислоти (ІК), N,N′-метиленбісакриламіду (МБА) та етиленглікольметакрилатфосфату (ЕГМФ) – у співвідношенні псевдоматриця : функціональний мономер 1:4 суттєво впливає на селективність і ефективність зв’язування цільових аналітів. Встановлено, що МІП чипи, синтезовані з використанням функціонального мономера 1-АЛП, демонструють найвищі значення сенсорного відгуку, що свідчить про формування найбільш ефективних і специфічних сайтів зв’язування для зеараленону та його біологічно активного метаболіту – α-зеараленолу. Розроблена сенсорна платформа забезпечує визначення мікотоксинів групи F2 з межею виявлення 1 мкг/мл та лінійним динамічним діапазоном 1–25 мкг/мл. Показано, що створені МІП чипи характеризуються високою селективністю щодо цільових аналітів за відсутності перехресної взаємодії зі структурними аналогами (17β-естрадіолом, резорцинолом і бісфенолом А) та іншими флуоресцентними мікотоксинами (охратоксином А та афлатоксином В1). Запропонована біоміметична сенсорна система є перспективною для високочутливого та селективного аналізу мікотоксинів групи F2 у зразках тваринних кормів і біологічних рідин і може бути також використана для раннього моніторингу мікотоксикозів.Item Метаболічний профіль у сухих плямах крові передчасно народжених дітей(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Самоненко, Павло; Барвінська, Оксана; Єфіменко, Тетяна; Ольхович, Наталія; Куцик, Олена; Самоненко, НаталіяЩороку мільйони дітей по всьому світу народжуються передчасно (до 260 днів гестації). Фізіологічна незрілість передчасно народжених дітей часто є причиною перинатальної патології, а також неонатальної та малюкової смертності. В Україні смертність у цій групі дітей вища за цей показник серед доношених новонароджених. Крім того, внаслідок фізіологічної незрілості в передчасно народжених дітей спостерігається суттєва відмінність у метаболічному профілі, що значно ускладнює діагностику захворювань, у тому числі вроджених метаболічних порушень, які досліджують у програмах неонатального скринінгу. Метою цього дослідження було виявлення відмінностей у концентраціях деяких амінокислот, ацилкарнітинів, метилмалонової кислоти та метилцитрату в сухих плямах крові доношених новонароджених та передчасно народжених дітей різного терміну гестації. Виявлено статистично достовірну різницю в концентраціях амінокислот, ацилкарнітинів, метилмалонової кислоти та метилцитрату в зразках крові передчасно народжених дітей та доношених новонароджених за Н-критерієм Краскела – Волліса, t-критерієм Стьюдента та t-критерієм Велча. Визначено референтні інтервали концентрації метилмалонової кислоти в сухих плямах крові для передчасно народжених дітей (<36 тижнів гестації) – 0,25–1,88 мкмоль/л; референтні інтервали концентрацій метилцитрату в сухих плямах крові дуже передчасно народжених дітей (<32 тижні гестації) і передчасно народжених дітей (32–36 тижнів гестації) – 0,07–0,43 мкмоль/л і 0,05–0,23 мкмоль/л, відповідно. Отримані результати допоможуть підвищити ефективність неонатального скринінгу спадкових метаболічних порушень для ранньої та точної діагностики спадкових порушень обміну речовин і своєчасної корекції виявленої патології в передчасно народжених дітей.Item Морфологічна варіативність чоловічої краніологічної серії XVIII–XIX ст. із Полтавської губернії (за індивідуальними даними В. П. Алексєєва)(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Долженко, ЮрійДля виявлення багатьох спірних явищ у морфології та расогенезі у ХІV–XІX ст. важливо досліджувати фізичний тип Homo sapiens. Вивчення антропологічного складу населення XVІІІ–XІX ст. є важливою ланкою в дослідженні етногенезу на теренах України. Краніологічні серії XVIII–XIX ст. доцільно вводити в науковий обіг не лише кожну окремо, а й у ширшому контексті регіональних та міжрегіональних порівнянь. Зокрема, виникає проблема уточнення морфологічних характеристик населення Полтавської губернії XVIII–XIX ст. для конкретнішого визначення місця цієї серії в структурі антропологічної варіативності Середньої Наддніпрянщини. У статті наведено середні дані вибірки з Полтавської губернії XVІІІ–XIX ст., індивідуальні дані якої опублікував В. П. Алексєєв, надано загальну характеристику чоловічої краніологічної серії на тлі суміжних етнічних груп України та Європи загалом, визначено відстані між окремими серіями ХVІ–ХІХ ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу. Чоловіча вибірка з Полтавської губернії складається з 22 черепів. Встановлено, що за морфологічною характеристикою ця вибірка мінімально брахікранна, висотний діаметр черепа середній, лоб широкий, обличчя мезогнатне, різко профільоване, помірно широке, висота його мала. Орбіти помірно високі, ніс середньо широкий. Перенісся високе, ніс випинається сильно. Вибірка не є однорідною та належить до великої європеоїдної раси. Виявлено, що верхньолицьовий показник, як і ширина обличчя досліджуваної вибірки, не вкладається в центральноукраїнський краніологічний тип. Враховуючи середні квадратичні відхилення краніологічних ознак та їхніх індексів, зроблено припущення, що чоловіча група з Полтавської губернії морфологічно неоднорідна за своїм складом. За даними багатовимірного канонічного аналізу виявлено як південно-східний, так і північно-західний напрям біологічних зв’язків досліджуваної чоловічої групи з Полтавської губернії, переважає другий. Отже, отримані результати свідчать радше про морфологічну неоднорідність чоловічої групи з території Полтавської губернії та про її складну біологічну структуру.Item Морфофункціональна характеристика гемопоетичних клітин-попередників різних термінів гестації в культурі in vitro(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Сорочинська, Христина; Ватліцов, Денис; Довгопола, Надія; Ткаченко, Алла; Білько, НадіяВизначення характеристик біооб’єктів для безпечної та ефективної клітинної терапії залишається критично важливим через обмеженість офіційних критеріїв оцінювання якості клітинних препаратів. Гемопоетичні стовбурові клітини ефективно лікують численні патології, а пошук і детальна характеристика альтернативних джерел цих клітин є надзвичайно актуальними для сучасної медицини. Метою дослідження було встановити закономірності морфофункціональних характеристик гемопоетичних стовбурових клітин (ГСК) та клітин-попередників на ранніх етапах ембріогенезу фетальної печінки в умовах in vitro, зокрема щодо їхньої проліферації, диференціювання та колонієутворюючої здатності. У 5–11-тижневих зразках фетальної печінки визначено ключові закономірності розвитку гемопоетичних клітин-попередників: стовбурові та прогеніторні клітини зберігають стабільний колонієутворюючий потенціал, водночас абсолютний вміст колонієутворюючих одиниць (КУО) зростає у 18 разів, а інтегральний показник здатності до колонієутворення та проліферації зростає на ~54 % із гестаційним віком. Виявлено онтогенетичний зсув колонієутворення: домінування еритроїдних колоній на 5-му тижні (48,0 ± 15,5 проти 4,8 ± 3,1) із подальшим підвищенням кількості мієлоїдних колоній на 11-му тижні (7,6 ± 5,9), що відображає фізіологічні процеси гемопоетичного дозрівання in vivo. Імунофенотиповий аналіз демонструє помірне зниження частоти CD34⁺/CD45⁻ клітин-попередників при 24-кратному зростанні абсолютної кількості та стабільній частоті CD34⁺/CD133⁺ клітин, що відображає гестаційно зумовлене дозрівання субпопуляцій зі збереженням ядра примітивного пулу стовбурових клітин. Отримані дані свідчать, що фетальна печінка є якісним джерелом ГСК та клітин-попередників. Високий проліферативний потенціал та здатність до самооновлення фетальних гемопоетичних клітин-попередників, підтверджені оцінюванням їхньої функціональної активності, розширюють перспективи для ефективного клінічного застосування в регенеративній медицині.Item Оптимізація умов формування 3D-агрегатів для експансії та кардіоміогенного диференціювання індукованих плюрипотентних стовбурових клітин миші(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Будаш, Галина; Білько, ДенисКонтроль фізичних параметрів 3D-агрегатів індукованих плюрипотентних стовбурових клітин (іПСК), зокрема їхнього діаметра, є важливим фактором оптимізації процесів експансії та спрямованого диференціювання. У цій роботі досліджено вплив початкової щільності посіву клітин на формування агрегатів, їхній діаметр, морфологію, життєздатність та ефективність диференціювання в кардіоміоцити. Показано наявність прямої залежності між початковою кількістю клітин та діаметром агрегатів, а також встановлено, що агрегати середнього розміру мають найбільш сприятливі біологічні властивості. Агрегати, сформовані з 500 клітин, мали оптимальний діаметр, високу однорідність та забезпечували найвищу ефективність кардіоміогенної диференціації. Менші агрегати мали недостатню ефективність диференціювання, тоді як більші агрегати демонстрували ознаки зниження життєздатності, що може бути пов’язано з обмеженням дифузії кисню та поживних речовин. Отримані результати свідчать, що агрегати з діаметром у межах приблизно 150–300 мкм забезпечують оптимальні умови для міжклітинної сигналізації. Отже, контроль діаметра агрегатів є критично важливим параметром для підвищення ефективності диференціювання іПСК у кардіоміоцити та стандартизації 3D-культур.Item Функціональний потенціал клітин-попередників та їх зв’язок із клініко-гематологічним перебігом при мієлодиспластичному синдромі(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Стародуб, Галина; Горяінова, Надія; Третяк, Наталія; Руссу, Ірина; Пахаренко, Маргарита; Луніна, КаринаОдним із важливих механізмів патогенезу мієлодиспластичного синдрому (МДС) є дисбаланс прозапальних цитокінів у кістковомозковому мікрооточенні, який призводить до змін у функції гемопоетичних стовбурових клітин. Значне місце серед них посідає інтерлейкін (IL-1), що бере участь у регуляції проліферації, диференціювання та апоптозу клітин кровотворної системи. Метою цього дослідження було встановлення функціонального потенціалу гемопоетичних клітин-попередників і їх взаємозв’язку з концентрацією IL-1 у сироватці крові та клініко-гематологічним перебігом у хворих на МДС, лікованих азацитидином за стандартним протоколом. Клініко-гематологічне обстеження пройшла 31 особа з МДС. Визначали кількість бластних клітин у периферичній крові і концентрацію IL-1 у сироватці крові. У культурі клітин хворих досліджували колоніє- і кластероутворення гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку (КМ). Аналіз результатів досліджень показав, що в пацієнтів із МДС РАНБII на тлі зростання концентрації IL-1 та прогресування захворювання в культурі клітин КМ спостерігається зменшення кількості нормальних колоній, зростання кількості дрібних або атипових колоній, збільшення кластероутворюючої здатності клітин-попередників, що свідчить про дефект гемопоезу на рівні гемопоетичних стовбурових клітин і клітин-попередників.Item Моніторинг і контроль інвазійного виду Ambrosia artemisiifolia L. в Європі(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Вишенська, Ірина; Кісельова, ЛюдмилаУ статті подано результати аналізу основних методів моніторингу та заходів контролю поширення небезпечного інвазійного виду Ambrosia artemisiifolia L. у європейських країнах. У межах дослідження проведено картографування поширення Ambrosia artemisiifolia L. за допомогою платформи GBIF, яка надає відкриті дані з географічною прив’язкою. Завантажені дані про амброзію (4001 спостереження) візуалізовано на мапі Європи. Для оцінювання швидкості поширення виду проведено порівняння виявлених місць станом на 2000 р. та на 2025 р. у Європі. Порівняння методів боротьби з Ambrosia artemisiifolia L. здійснено на прикладі шести європейських країн: Австрії, Угорщини, Сербії, Німеччини, Хорватії та Швейцарії. Зафіксовано чітку диференціацію в методах боротьби з цим інвазійним видом у зазначених країнах. Фізичні методи боротьби використовують у всіх досліджених європейських країнах, що свідчить про їхню універсальність та зручність. Хімічні методи посідають друге місце за поширеністю, їх активно використовують у п’яти з шести країн (суворе екологічне законодавство Швейцарії обмежує використання гербіцидів). Біологічні методи боротьби є менш поширеними, їх використовують лише в Угорщині та Німеччині. Обмеження пов’язане зі складністю розроблення та впровадження ефективних засобів біологічної боротьби в європейських кліматичних умовах, а також необхідністю тривалих досліджень для гарантії їхньої безпеки та ефективності. Досвід європейських країн показує, що найуспішнішими є інтегровані системи моніторингу та контролю, які поєднують традиційні польові дослідження із сучасними технологіями та залученням громадськості. Однак важливими чинниками успіху є як законодавче регулювання, забезпечення фінансування, так і міжгалузева взаємодія та оповіщення громадськості. Тобто лише інтегрований підхід дасть змогу обмежити подальше поширення амброзії та зменшити її негативний вплив на довкілля, сільське господарство та здоров’я населення.Item Взаємодія людини та лісових екосистем Волині в період ІІ Речі Посполитої(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Мельник, ВікторНа основі аналізу архівних матеріалів Державної дирекції лісів у м. Луцьку періоду Другої Речі Посполитої, що зберігаються в Державному архіві Волинської області, встановлено стан лісових екосистем Волині на той час, динаміку їхніх змін під впливом антропогенних факторів та заходи щодо організації їх охорони. Знищення волинських лісів під час Першої світової війни та інтенсивна експлуатація в період Другої Речі Посполитої у 1918–1939 рр. призвели до зменшення лісистості, деградації лісових екосистем на значних площах, ліквідації та заміни багатьох лісових ділянок рухомими пісками, які наступали на прилеглі лісові масиви та сільськогосподарські угіддя. Антропогенний вплив на лісові екосистеми Волині протягом багатьох століть призвів до зникнення рідкісних видів Dictamnus albus, Helleborus niger, Erythronium dens-canis, Rubus chamaemorus, Arnica montana, Anemone narcissiflora з флори Волині та до деградації популяцій рідкісних видів Daphne cneorum та Neottianthe cucullata. Вирубка лісів та інтенсивне полювання негативно вплинули на стан популяцій не лише рідкісних, а й фонових видів фауни Волині. Популяції лося, рисі та глухаря опинилися під загрозою повного зникнення. У державних лісах Волині в цей період було створено два ботанічні заказники – Карпилівка та Остки на північному сході сучасної Рівненської області для охорони реліктового виду флори Європи рододендрона жовтого (Rhododendron luteum Sweet.). Для збереження місцевої фауни було організовано державний зоологічний бобровий заказник та низку зоологічних резерватів у приватних лісах. Видатні польські вчені та охоронці природи Станіслав Кульчинський, Станіслав Малковський, Стефан Мацко та Владислав Шафер розробили обґрунтування розширення мережі заповідників на Волині, створення Поліського національного парку та «другого Єллоустоуну» в Костопільському повіті, але через Другу світову війну та поділ Польщі ці передові ідеї охорони природи не було втілено в життя.Item Види судинних рослин на південній межі ареалу в НПП "Білоозерський" (Київська і Черкаська області): поширення, біотопічна приуроченість та оцінювання загроз(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Шевчик, Василь; Шиндер, Олександр; Чорна, ГалинаУ статті проаналізовано групу видів судинних рослин флори НПП "Білоозерський", що перебувають на південній межі ареалу або поблизу неї. Дослідження виконано на основі польових обстежень 2022–2025 рр., літературних джерел, електронних баз даних і багаторічних авторських спостережень у Середньому Придніпров’ї. Встановлено, що із 684 аборигенних видів парку 62 види (9,1 %) належать до гранично-ареальної групи. Серед них переважають бореальні види, а найбільше місцезростань пов’язано з болотними, сирими лісовими, лучними та іншими зволоженими біотопами борової тераси. Серед досліджених видів більшість – 24 (38,7 %) – належать до бореального геоелементу флори. Значно менше представлені європейські – 14 (22,6 %), голарктичні – 9 (14,5 %) та євразійські – 7 (11,3 %) види. Це підкреслює екстразональний характер зростання бореальних видів на території НПП "Білоозерський" та надає флорі парку загалом значного бореального характеру. Серед гранично-ареальних видів флори парку переважають рослини біотопів, приурочених до надмірно чи добре зволожених знижень борової тераси, зокрема: мезотрофних осокових, чагарникових та лісових боліт (D2; G1.121–122; G1.131), світлих, свіжих та вологих дрібнолистяних суходільних лісів на середньобагатих та бідних підзолистих ґрунтах (G1.123–124) та свіжих соснових лісів зеленомохових (G2.214). Серед видів цієї еколого-ценотичної групи переважну більшість становлять типові бореальні види (21). Значно меншою кількістю представлені голарктичні (5), європейські (4) та євразійські (2) види. Показано, що 33 види мають охоронний статус різного рівня. Для популяцій у межах парку виконано оцінювання загроз за критеріями, наближеними до підходів Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). Встановлено, що 13 видів належать до категорії LC, 32 – NT, 10 – VU, 2 – EN і 5 – CR. Найуразливішими є популяції видів із вузькою біотопічною приуроченістю, малою чисельністю та ослабленим репродуктивним відновленням. Критичну загрозу (CR) у межах парку встановлено для 5 видів: Agrimonia pilosa, Lilium martagon, Lycopodium annotinum, Peucedanum cervaria і Pyrola minor. Обґрунтовано необхідність локальних природоохоронних заходів і моніторингу таких популяцій.Item Astragalus dasyanthus Pall. на території Кіровоградської області: поширення і стан популяцій(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Чиж, ОльгаУ статті наведено результати дослідження хорологічних і ценотичних особливостей та онтогенетичні спектри популяцій Astragalus dasyanthus Pall. у степових ценозах Кіровоградської області. Узагальнено відомості про поширення A. dasyanthus у межах області за даними власних польових досліджень, гербарних фондів Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (KWHA) та Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України (KW), даних iNaturalist та літературних джерел. На основі цих даних складено загальний список відомих місцезнаходжень та створено картосхему поширення досліджуваного виду в регіоні. За результатами дослідження сучасного поширення на території області проаналізовано 147 локалітетів виду, з яких 73 – за даними iNaturalist, 21 – за літературними джерелами, 20 – за матеріалами гербарних фондів Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (KWHA) та Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України (KW), 33 – у межах природно-заповідного фонду. За результатами картографічного аналізу з використанням даних карти ПЗФ Кіровоградської області, частина локалітетів, виявлених за іншими джерелами, також розташована на територіях природоохоронних об’єктів або поблизу їхніх меж. Гербарні дані підтверджено новими знахідками, що свідчить про збереження виду на більшості історичних місцезростань. Експедиційні дослідження проводили 05.07.2025 в околиці села Кандаурове Кропивницького району Кіровоградської області, у перехідній зоні між степовою та лісостеповою зонами. Порівняльний аналіз онтогенетичних спектрів двох близько розташованих популяцій показав, що онтогенетичні спектри суттєво різняться залежно від умов місцезростання, що потрібно враховувати під час інтерпретації результатів моніторингу виду. Отримані дані суттєво доповнюють наявні відомості про поширення Astragalus dasyanthus Pall. на території Кіровоградської області та можуть використовуватися для організації моніторингу відомих місцезнаходжень, вивчення стану популяцій і розроблення рекомендацій щодо збереження виду, зокрема обґрунтування розширення наявних і створення нових об’єктів природно-заповідного фонду.