Кіно-Театр. 2023. №4

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 31
  • Item
    У вирішальну мить без вагань узяв до рук зброю (Роман Мацюта)
    (2023) Іванишина, Лариса
    Роман Мацюта (н. 12. 02. 1976, Каховка) – український актор і співак. У 1995 році закінчив Херсонське державне музичне училище, 2000 року – Донецьку музичну академію ім. С. Прокоф’єва. З 2014 року знімається у кіно, спочатку у невеликих ролях ("Пес", "Нюхач"), а 2017 року – в головній ролі слідчого майора Віктора Тарана у детективі "Ментівські війни. Київ" (режисер Андрій Руденко), а також узяв участь у створенні саундтреку і виконав пісні, які звучать у серіалі. Інші ролі: Петро Болбочан ("Таємний щоденник Симона Петлюри" Олеся Янчука, 2018), Кирило (українсько-грузинський фільм "Вузький міст" Бориса Квашньова, 2020). Ролі у серіалах: білогвардієць Орловський ("Сувенір з Одеси" Олега Туранського), Грачов, бандит ("Дільничний з ДВРЗ" Романа Бровка, Романа Ткаченка та ін.), Скіф ("Доброволець" Ахтема Сеітаблаєва), Бубенцов ("Консультант" Олега Туранського). З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну вступив до Добровольчого українського корпусу.
  • Item
    Членство Росії в Раді Безпеки не має правової основи і має бути передане Україні
    (2023)
    Червоноармійський Перший український фронт зробив у Другій світовій війні більше, ніж йому належало, звільнивши, зокрема, табір смерті Аушвіц. І якщо є колишня радянська країна, яка стоїть нині проти нацизму, то це Україна Володимира Зеленського. Україна може і повинна успадкувати це право пропащої Росії. Відстороніть Російську Федерацію з місця постійного члена в Раді Безпеки та передайте його Україні. Пам’ять це дозволяє, мораль цього прагне, а відкриті дебати між об’єднаними і суверенними націями можуть вирішити це питання.
  • Item
    Режисер Мачек Хамела рятував українців із небезпечних місць
    (2023)
    У програмі Cannes ACID (Асоціація незалежного кіно та його розповсюдження) показали повнометражну документальну стрічку польського режисера Мачека Хамели "Звідки куди" (In the Rearview). Цей фільм спільного виробництва Польщі, Франції та України (кінокомпанія "435 FILMS") розповідає про евакуацію після 24 лютого 2022.
  • Item
    Канни: 1,2 мільйона євро на допомогу українському кінематографу
    (2023)
    З нагоди 76-го Каннського кінофестивалю в павільйоні Французького національного центру кіно (CNC) Європейський фонд солідарності з українським кіно оприлюднив результати першого відбору українських проєктів, які отримають фінансову допомогу для свого завершення або розвитку. Комісія під керівництвом продюсерки компанії "Slot Machine" Маріанни Слот вирішила профінансувати 11 проєктів. Загальна сума допомоги становитиме 523 000 євро.
  • Item
    Вистава "Марія" в культурній програмі Євробачення
    (2023) Радіонов, Юрій
    У Ліверпулі під час Євробачення (травень, 2023) в рамках культурної програми у Unity Theatre – North West End UK за підтримки Ліверпульського кансіла і Манчестерського театру The Lowry було показано виставу "Марія" за романом-хронікою Уласа Самчука.
  • Item
    Це має увійти в світовий театральний канон
    (2023)
    Культурна дипломатія – це гра в довгу. Лише під час Євробачення можна охопити за кілька годин мільйонні аудиторії, решта жанрів потребують часу на створення, промоцію та досягнення глядачів. Якщо ми хочемо, щоб українська культура стала впізнаваною і оціненою світом, маємо запастись терпінням та бути готовими інвестувати.
  • Item
    Українські фільми в Празі
    (2023) Наумова, Лариса
    16 травня 2023 року у Празі в кінотеатрі "Понрепо" було показано фільм Олександра Довженка "Арсенал" (1929). Відбулося це за підтримки багатьох організацій в рамках проєкту "Українська кінематографія. На шляху до власної ідентичності" ("Ukrajinská kinematografie. Na cestě k vlastní identitě"), що здійснюється в межах програми "Стратегія AV21, Анатомія європейського суспільства. Історія – Традиція – Культура – Ідентичність" ("Strategií AV21, Anatomie evropské společnosti historie – tradice – kultura – identita"), що фінансується від Інституту мистецтвознавства Академією Наук Чеської Республіки. Національний кіноархів Чехії на добровільних засадах надав права показу наявних у них українських фільмів, а кінотеатр "Понрепо" забезпечив зал і необхідні умови.
  • Item
    Сучасна українська military-драма
    (2023) Бондарева, Олена
    Російсько-українська війна, ставши нашою битвою за власну громадянську ідентичність, отримала безпрецедентне (принаймні, кількісно) художнє осмислення в сучасній українській драмі. Більше того, українська драматургія стала сьогодні "голосом" України у світі завдяки перекладам і сценічним читанням у різних країнах, що допомагає організовувати гуманітарну і військову підтримку нашого збройного опору російській агресії.
  • Item
    Випадок гендерних візуалізацій у прем’єрах франківців
    (2023) Грицук, Валентина
    Останні прем’єри Національного театру ім. І. Франка "Візит" Фрідріха Дюрренматта 30 березня та "Конотопська відьма" Григорія Квітки-Основ’яненка 30 квітня демонструють несподівані стилістичні та гендерні аналогії творчості двох режисерів сучасного театрального процесу, що стосуються інтерпретацій української класики ХІХ ст. та західноєвропейської класики ХХ ст. Реалізація вистав в одному часопросторі та естетичні підходи до обраного матеріалу дозволяють аналізувати їх як натяк на певну тенденцію. Обидві мають своїх знакових попередників на франківській сцені, здійснених у 1980-х.
  • Item
    Гірка доля українок
    (2023) Котенок, Вікторія
    Від початку війни українські драматурги створили вже чимало п’єс, які рефлексують наше сьогодення: про перші дні війни – перші емоції, рішення, дії українців, про життя в окупації та в евакуації, в тилу і на фронті. Більше сучасної драматургії ставлять і показують нині за кордоном, аби привернути увагу світу до нашого болю і сприяти допомозі у війні з хижим агресором. Але й українські театри переконані, що сучасна драма потрібна тут і зараз, хоча душевні рани багатьох ще кровоточать, і біль через загибель рідних щодня зростає.
  • Item
    Луганські прикордонники: вірність Україні
    (2023) Іванишина, Лариса
    Ще з 2015 року в Україні почали з’являтися зразки воєнної драми: режисери ігрового кіно не могли залишитися осторонь подій, якими живе країна. Воєнна драма "Кіборги" Ахтема Сеітаблаєва (2017) високо підняла планку якості. Режисери, які працювали в цьому жанрі згодом – Заза Буадзе, Іван Тимченко, Тимур Ященко, Мар’ян Бушан, – долучилися до творення художнього літопису гарячих подій, виправдали очікування – і глядачів, і тих, про кого розповідалося у їхніх фільмах. Інакше й не могло бути, адже у зйомках виконавцями ролей і консультантами ставали воїни ЗСУ.
  • Item
    "Мавка". Екологічна утопія
    (2023) Канівець, Анастасія
    Ще задовго до виходу на екран анімаційна "Мавка. Лісова пісня" Олександри Рубан і Олега Маламужа обросла цілим клубком протилежних думок і настроїв. Захоплювались самою ідеєю екранізації Лесі Українки – і обурювалися тим, як мало від неї лишилося; милувалися візуальним рядом – і дорікали, що Мавка куди органічніше вписується в ряд "діснеївських принцес", ніж українських анімаційних героїнь.
  • Item
    Мікеланджело Мерізі да Караваджо: Omnia vincit love!
    (2023) Швець, Юлій
    Минулого року на екрани Італії вийшло відразу кілька стрічок, присвячених значним постатям літератури та мистецтва країни: "Данте" (ігрова, реж. Пупі Аваті), "Боттічеллі" (документальна, реж. Марко П’яніджані), "Тінь Караваджо" (ігрова, реж. Мікеле Плачідо). До них можна долучити й стрічку "Леонора, прощавай" режисера Паоло Тавіані, в якій дух Луїджі Піранделло отримує нове життя (своєрідне роуд-муві повернення праху драматурга на батьківщину). Це неповний перелік фільмів, якими італійське кіно віддає належне особистостям, що формували ідеї європейського гуманізму, і які сьогодні викликають незмінний інтерес.
  • Item
    Три заборонені вистави Леся Танюка. Майже детективні сюжети
    (2023) Брюховецька, Лариса
    Після закінчення Ківерцівського культосвітнього училища 18-річний Леонід Танюк робить вибір майбутньої професії. Однак перша спроба завоювати столичний театральний виш не вдалася – його вишиванка і співбесіда з тодішнім ректором Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого Семеном Ткаченком не стала аргументом для зарахування, скоріше навпаки. Але немає лиха без добра – наступного року він таки вступає на режисерський курс. І не до когось, а до "березільця" Мар’яна Крушельницького, учня і послідовника Леся Курбаса, багаторічного (з 1933 року) керівника Харківського театру ім. Тараса Шевченка, а з 1952 року – актора і режисера Київського театру ім. І. Франка, який грав у виставах і знімався в кіно.
  • Item
    Справа майстра Кужельного. Післямова до ювілею
    (2023) Саква, Олександр
    Кужелина – коли хто не знає, прядиво чи вовна, намотані на кілок. Чому б не припустити, що в давніх колінах ювіляра були ремісники, умільці, майстри? Кужельний – киянин, менталітет жителя середмістя в нього вроджений. А історичною рисою нашої столиці є, зокрема, її приналежність до центрів магдебурзького права, що формувало суверенну систему життя виробничих цехів і ремісників. (Вислідом тієї автономності майстрових об’єднань є, до слова, й сучасні акторські гільдії, що обстоюють потреби виконавської спільноти. Здавна діяв у Києві й музичний цех, що заснував для городян оркестр і музичну школу). Магдебурзьке право захищало цеховиків від тиску держави й сваволі феодалів, сприяло розвитку ремесел і торгівлі, європеїзувало міський устрій, формувало фахову гідність і самоврядність виробників товарів і послуг.До чого веду? А Олексій Кужельний, 35 років тому запалившись ідеєю власної театральної справи, в її основу поклав принцип ангажементу – найму артистів для участі в проєктах на умовах контракту.
  • Item
    Соціально-політична тріада Адама Мак-Кея
    (2023) Ямборко, Ольга
    2022 рік світ зустрів під акомпанемент гучної прем’єри фільму "Не дивіться вгору" американського режисера Адама Мак-Кея, що став прологом геополітичної кризи, яка розгорілась того ж року внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну. Оригінальний задум Адама Мак-Кея та сценариста Девіда Сіроти створити алюзію на проблему глобального потепління на Землі насправді перетворився на документ часу, передбачивши хроніку подій, поведінки політикуму і суспільства напередодні повномасштабної агресії росії проти України.
  • Item
    Берлінале 73. У фокусі - Україна
    (2023) Новікова, Олена
    73-й Берлінський кінофестиваль (цього разу вже в режимі офлайн) знову очолили виконавча директорка Маріетта Ризенбек та художній керівник Карло Шатріан. Вони підкреслили, що в 2023 році у фокусі Берлінале опиняться Україна та агресивний напад на неї росії під керівництвом Путіна, а також іранські кіномитці, які потерпають від утисків реакційної влади – т. зв. стражів Ісламської революції – та мають бути підтримані прогресивними силами світу.
  • Item
    Лаврін Кайдаш та інші ролі Григорія Бакланова : [інтерв’ю]
    (2023) Бакланов, Григорій
    Григорій Бакланов (н. 1994, Одеса) – український актор театру і кіно. Закінчив КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого (викладач – Юрій Висоцький). З 2013 року знімається у кіно.
  • Item
    Кетрін Винник: голлівудська діаспора підтримує Україну
    (2023) Канівець, Анастасія
    На відміну від багатьох українців, для відомої канадійської акторки Кетрін Винник російсько-українська війна розпочалася не 24 лютого 2022 року: вона підтримує Україну ще з 2014-го. В інтерв’ю "Українській правді" у 2015 році (першому, взятому в неї українськими журналістами!) одна з найвідоміших акторок українського походження говорила: "Дуже важливо, що українці тримаються один одного, борючись за свободу та демократичні цінності. Сильно вболіваю за і підтримую її прагнення. Вірю, що це все зробить Україну сильнішою, і все завершиться тріумфом". А за кілька років, у 30-ту річницю Незалежності України, пані Кетрін відвідала історичну батьківщину.
  • Item
    Дмитро Олійник. Режисер за дипломом, актор за покликанням : [інтерв’ю]
    (2023) Олійник, Дмитро
    Дмитро Олійник (н. 1990) – актор театру і кіно, викладач. 2010 року закінчив Чернівецьке училище мистецтв, 2015-го – КНУКіМ (викладачка Ніна Гусакова). З 2014 працює актором театру "Золоті ворота". Грає у виставах "Украдене щастя" Івана Франка та "Фрекен Юлія" Авґуста Стріндберґа (реж. Іван Уривський), "Сьогодні вечері не буде" Антоніо Аламо (реж. Жуль Одрі), "Сталкери" Павла Ар’є (реж. Стас Жирков) та ін. З 2019 року паралельно грає у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра.