025: Філософія та релігієзнавство
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item "Випробування на шляху до Дамаска", або інтелектуалізм у тенетах світу людини(2004) Сватко, ЮрійУ статті розглядаються специфіка і підводні рифи сучасного інтелектуалізму з огляду на ті обмеження, які виставляє для нього онтологія Світу Людини.Item До інтелектуальної біографії Дмитра Чижевського: празький період (1924-1932)(2004) Валявко, ІринаУ статті розглядається наукова діяльність Дмитра Чижевського під час перебування у Празі та подається короткий огляд його філософських студій.Item Досвід критики "чистого емпіризму" в історико-філософських працях П. П. Кудрявцева(2004) Пастушенко, Л.Стаття присвячена аналізові досвіду критики філософії «чистого емпіризму», представленого у творчості київського історика філософії поч. XX ст. П. П. Кудрявцева. Автор з'ясовує місце цього досвіду у вивченні історії філософії через призму боротьби абсолютизму і релятивізму.Item Церковнослов'янська та слов'яно-руська біблійна книжність у Київській духовній академії: текстуальна "присутнсть" і проблема дослідження(2004) Головащенко, СергійСтаттю присвячено проблемі дослідження слов'янської Біблії в Київській духовній академії XIX - поч. XX cm. Святе Письмо слов'янською мовою представлене як важливе джерело вітчизняної православної літургійної та богословської традиції.Item До проблеми ідентифікації рукописних курсів професорів КМА (XVII-XVIII ст.)(2004) Симчич, МиколаСтаття присвячена розробці критеріїв визначення належності рукописів XVII-XVIII cm. до спадщини професорів Києво-Могилянської академії та ідентифікації їхнього авторства.Item Успенська церква Печерської лаври як сакральний максимум Давньої Русі(2004) Завгородній, ЮрійУ статті на підставі аналізу Києво-Печерського патерика робиться висновок про те, що для культури Давньої Русі Успенська церква відігравала роль сакрального максимуму.Item Проблемний характер розуміння самості у філософії М. Гайдеґґера ("Буття і Час")(2004) Поліщук, БогданУ статті тематизується різноманітно проблемний характер самості у проекті фундаментальної онтології; на основі текстуальних свідчень з'ясовується неправомірність звинувачень Гайдегґера у прив'язаності до традиції суб'єктивізму.Item Гайдеґґерівська критика поняття совісті(2004) Колярцев, Віталій.Статтю присвячено аналізу Гайдеґґерової критики інтерпретацій поняття совісті, створених західною філософською традицією.Item Досвід і проблема прогнозувального розуму(2004) Мінаков, МихайлоСтаттю присвячено аналізу проблеми судження про майбутнє, визначенню його гносеологічного статусу та впливу судження такого типу на соціальні практики. Автор розглядає зазначені проблеми у зіставленні процедурного (Кант, Поппер) та процесуального (Гегель, Маркс) підходу до їх розв'язання. Через такий розгляд проблеми автор доходить висновку про залежність судження про майбутнє від характеру зв'язку способу застосування розуму та ставлення розуму до підстав свого мислення. З огляду на це будь-який аналіз підстав мислення має враховувати відповідальність і ангажування того, хто аналізує свою мисленнєву ситуацію. Теорія досвіду і теорія пізнання мають стати частиною рефлексії соціальної філософії, свідомої своєї заангажованості.Item Ліберальна філософія Джона Локка і американська революція(2004) Гусєв, ВалентинВплив політичної філософії Д. Локка, його ліберальних ідей на формування революційної ідеології Америки та оцінки цього впливу в англо-американській історіографії.Item "Методологічне" обговорення ансельмівського аргументу Джоном Дунсоном Скотом : "Ordinatio" I d. 2 pars 1 qq. 1-2, nn. 10-36(2004) Піговська, Ірина.У статті розглядається «методологічно-пропедевтичний» аналіз Скотом ансельмівського аргументу у його традиційному на тоді прочитанні як утвердження самоочевидность твердження «Бог існує».Item Значення дефініції естетики для розвідок історії естетики(2004) Бондаревська, ІринаУ статті здійснено аналіз методологічних проблем історії естетики в зв'язку з дефініцією предмета естетики та існуванням періодів «до» та «після» виникнення естетики як дисципліни.Item Історик філософії у світлі історії філософії і vice versa(2004) Голіченко, ТетянаУ статті представлено спробу розширити коло джерелознавчих ресурсів історико-філософських досліджень; до їх числа варто додати результати саморефлексії та егоісторії самих істориків філософії. Спираючись, головним чином, на сучасний французький досвід у галузі методології історії філософії, автор ставить перед собою питання, чи не приводить урізноманітнення поглядів на статус і типи суб'єктів філософування до більш проробленого та деталізованого підходу до аналізу постатей самих істориків філософії та інституційних основ історико-філософського знання.Item Джерело історії філософії - "одиниця зберігання" чи голос минулого?(2004) Кузьміна, СвітланаСтаття присвячена проблемі статусу історичного джерела в історико-філософській науці. Розглянуто результати реалізації протилежних принципів тотожності й незбіжності історичного джерела та історичної дійсності на прикладі конкретних історико-філософських досліджень.Item Це зручне поняття "історіософія"(2004) Кислюк, Костянтин.Статтю присвячено визначенню об'єктивних і суб'єктивних чинників популярності використання в українській історичній традиції поняття «історіософія», яке претендує на статус засадничої філософсько-історичної категорії, хоча його досі не визначено у змістовному відношенні й обширі використання.Item Історико-філософський текст і проблема "прагнення більшого"(2004) Прокопов, ДенисУ статті досліджуються питання відмінності філософських та історико-філософських текстів у контексті загальної проблематики співвідношення філософії та історії філософії, а також: робиться спроба описати специфіку історико-філософського тексту як "тексту про текст".Item До питання про ідентичність історії філософії як науки(2004) Горський, ВіленУ статті обґрунтовується погляд на історію філософії як наукову галузь історичного дослідження, специфіка якої зумовлена органічною єдністю з філософією. Історичне і філософське начало, взаємодіючи між: собою, утворюють поле напруги, яке долає дослідник. Абсолютизація одного з цих начал обмежує можливості історико-філософського аналізу й загрожує деформацією одержаного результату.