Том 4

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 7
  • Item
    Динаміка соціально-класової самоідентифікації в Україні: зміни в структурі та дискурсі
    (2021) Солодько, Юлія; Оксамитна, Світлана
    Суб’єктивний соціальний клас як відчуття свого місця в суспільстві, класова ідентичність як складник соціальної ідентичності, класові уявлення – всі ці та інші питання утворюють окремий напрям сучасних класових студій. Наразі напрацьовано значний емпіричний матеріал, який уможливлює дослідження українського суспільства з позицій суб’єктивного класового підходу, визначення основних класових категорій, які є суб’єктивно значущими для українців, їхню питому вагу і динаміку упродовж періоду незалежності. Ця стаття продовжує традицію таких досліджень, спираючись як на попередні, так і на актуальні дані Міжнародної програми соціальних досліджень ISSPт за 2019 рік. У статті описано актуальну картину суб’єктивної стратифікації, як її бачать і конструюють дорослі українці, зафіксовано основні суб’єктивні класові категорії, з якими вони себе ідентифікують. Здійснено порівняльний аналіз частки і динаміки суб’єктивних класів, виявлених за допомогою двох дослідницьких підходів – із використанням відкритого та закритого запитань (клас як суб’єктивно значуща група і клас як ситуативна ідентичність відповідно). Проаналізовано зв’язок між змінами у суб’єктивній класовій структурі та масштабними суспільними змінами в Україні. Робітничий клас та середній клас залишаються найбільш запитаними категоріями класової самоідентифікації дорослих українців, що підтверджують відповіді як на відкрите, так і на закрите запитання щодо класової самоідентифікації. Водночас відбувається певна гармонізація суб’єктивних класових схем, побудованих із застосуванням двох зазначених дослідницьких підходів. Увиразнюються тенденції, зафіксовані попередніми дослідженнями, а саме: висхідна динаміка суб’єктивного середнього класу та низхідна суб’єктивного робітничого. Виявлені тенденції пропонується розглядати в контексті об’єктивних структурних та дискурсивних змін, пояснювати їх через масштабніші процеси як локального, так і глобального характеру.
  • Item
    Моделювання епідемії COVID-19 та її соціальних наслідків
    (2021) Пугачова, Олена
    У статті розглянуто різні моделі, що симулюють процес поширення епідемії. Наголошено, що пандемія породжує соціально­-економічні проблеми, дослідження яких виходить за межі епідеміо­логічних моделей. У статті розкрито особливості агентного моделювання, яке дає змогу дослі­джувати різні сценарії розвитку подій, а також експериментувати з параметрами моделі, що дає можливість аналізувати різні політики втручання та оцінювати їх доцільність.
  • Item
    Освітня нерівність у період пандемії COVID-19
    (2021) Рахманіна, Варвара
    Тема нерівності в освіті вже тривалий час залишається актуальною в багатьох країнах, проте у 2020 році вона набула нового значення, коли через пандемію COVID­-19 весь світ вимушено пере­йшов на дистанційну форму навчання, що значно поглибило вже наявний неоднаковий доступ до освітніх ресурсів. У цій статті розглянуто проблеми впровадження дистанційної освіти в Україні й інших країнах світу, а також основні чинники, які посилили освітню нерівність, визначено методи вирівнювання освітніх шансів в умовах пандемії на прикладі заходів, ужитих у низці країн.
  • Item
    Виклики та перешкоди розвитку соціального бізнесу в Україні
    (2021) Бучак, Мирослава
    Статтю присвячено дослідженню явища соціального підприємництва в Україні з метою визначення перешкод для його розвитку. Зміна парадигми мислення про те, що таке бізнес, відповідальність та можливий вплив на соціум зумовлюють актуальність багатовимірного дослідження. Емпіричну частину дослідження побудовано на поєднанні якісної та кількісної методологій, а саме аналізу документів, напівструктурованих інтерв’ю та анкетування. У роботі типізовано бар’єри розвитку соціального підприємства та об’єднано в категорії: ресурсні, фінансові, комунікаційні, системні та карантин.
  • Item
    Чинники залучення українських чоловіків до чоловічих рухів на підтримку гендерної рівності
    (2021) Оганесян, Марина; Марценюк, Тамара
    У цій статті чоловічі рухи визначено як суспільні рухи, організовані чоловіками, діяльність яких має на меті досягнення гендерної рівності. До таких рухів віднесено чоловічі організації, що є офі­ційно зареєстрованими, та ініціативи, що можуть бути як тимчасовими (акції, флешмоби), так і довготривалими з перспективами реєстрації організації. Класифікація чоловічих рухів базується на теорії Майкла Месснера. Емпіричним матеріалом статті слугують результати глибинних інтерв’ю з чоловіками-­лідерами та учасниками українських чоловічих рухів, експертні інтерв’ю з науковими діячами та діячками у сфері гендерних студій.