Біографічний підхід у вивченні історії та спадщини Київської духовної академії (1819-1924)

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 10 of 10
  • Item
    Викладачі Київської духовної академії: матеріали до просопографічного портрета
    (2016) Ткачук, Марина
    Біографічного дослідження історії та спадщини Київської духовної академії (1819-1924), що зазначає важливість вивчення життя і творчості не лише її випускників, а й викладачів, без якого навряд чи можна очікувати формування адекватних уявлень про цей навчальний заклад і його освітній потенціал. Створений покажчик викладачів Київської духовної академії, який налічує 194 особи, перелік яких супроводжено датами їхнього життя, відомостями про навчальний заклад, у якому вони здобули вищу освіту, їхні наукові ступені, посади і кафедри, які обіймали у КДА, терміни перебування на цих посадах. Дати народження і смерті вказано, за необхідності, за "старим" і "новим" стилями; решта дат — за "старим стилем".
  • Item
    Своєрідність вітчизняного православного біблієзнавства: інституційний та біографічний виміри
    (2016) Головащенко, Сергій
    У статті досліджено виявлення підстав для формування протягом кількох останніх століть власної ідентичності вітчизняного православного біблієзнавства, його релігійної та науково-дослідницької специфіки. Свого часу ця проблема об’єктивно постала у процесі трансформації традиційних православних церковних практик, що відбувалася протягом усієї новочасної доби під впливом контакту з католицьким та протестантським богослов’ям. Увага спрямована на кілька ключових моментів виявлення й становлення конфесійної, культурної та інтелектуальної ідентичності вітчизняної православної традиції біблійних студій.
  • Item
    Кар'єрні шляхи дітей київського духовенства у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.
    (2016) Яременко, Максим
    У статті розкрито оригінальний підхід до бібліографічного вивчення київського духовенства XIX — поч. XX ст. Автор оцінює наскільки київських священиків хвилювало майбутнє Православної Церкви, за допомогою опосередкованої вказівки — кар’єри їхніх дітей, найперше синів. Для такого дослідження обрано родини 13 ієреїв Києва другої половини XIX — поч. XX. Вони походили із сімей священно- та церковнослужителів, пройшли всі щаблі духовної освіти, успішно закінчили КДА (переважно із магістерським ступенем: 8 із 13 осіб), належали до найвідоміших київських кліриків свого часу, відзначилися на училищній та єпархіальній службі, заслужили реноме осіб, перейнятих долею православ’я (це відображено і в їхніх опублікованих текстах, і в участі у відповідних товариствах та долученні до важливих церковних подій, як-от спорудження/відновлення храмів абощо) тощо.
  • Item
    Вихованці Київської духовної академії брати Лебединцеви: історичний тип і особистості
    (2016) Кузьміна, Світлана
    У статті досліджено життєві шляхи братів Петра, Арсенія, Данила і Феофана Лебединцевих, випускників КДА 1840-х — початку 1850-х років. Біографії братів Лебединцевих не вкладаються у звичну чорно-білу схему "поневолення України російським колоніалізмом". З одного боку, вони, уникнувши асиміляції домінуючою культурою, увійшли до кола діячів, які закладали підвалини української національної самосвідомості. А з іншого боку, успішно скориставшись соціальним ліфтом, який працював у імперії, були ефективними функціонерами апарат державно- го чи церковного управління, відомими церковнослужителями, науковцями і освітянами й у цілому зберігали реноме лояльних до самодержавної влади службовців. Очевидно, що брати Лебединцеви уособлювали специфічний тип історичних діячів. Мета цієї розвідки — з’ясувати, які риси були йому притаманні та як вплинуло навчання у КДА на його формування.
  • Item
    Релігія у житті психіатра: за матеріалами біографії почесного члена Київської духовної академії Івана Сікорського
    (2016) Менжулін, Вадим
    Стаття присвячена видатному психологу і психіатру, першому завідувачу кафедри систематичного та клінічного вчення про нервові та душевні хвороби при Університеті Св. Володимира, батька і першого наставника всесвітньо відомого авіаконструктора Ігоря Сікорського, - Івана Сікорського. Життя Івана Сікорського виявилося наочною ілюстрацією того, наскільки умовними можуть бути межі між філософією та медициною, політикою та педагогікою, антропологією та літературою, наукою та релігією тощо.
  • Item
    Петро Кудрявцев як дослідник кантівської філософії
    (2016) Козловський, Віктор
    У статті досліджена кантівська проблематика у студіях відомого професора філософії КДА Петра Павловича Кудрявцева (1868-1940). Вагомим здобутком кантознавчих студій П. Кудрявцева є аналіз не лише базових концептів кантівської філософії (досвіду, емпіричної і трансцендентальної єдності свідомості, речі в собі), а й вивчення етапів становлення новітніх філософських течій (позитивізму, неокантіанства й емпіріокритицизму) в тісному зв’язку з критичною філософією
  • Item
    "Считаясь моим викарием, не находит нужным считаться с моим мнением...": конфлікт між єпископами Агапітом (Вишневським) та Йоаном (Поммером) (березень-серпень 1917 року)
    (2016) Стародуб, Андрій
    У статті досліджено конфлікт єпископами Агапітом (Вишневським) та Йоаном (Поммером) у березені-серпені 1917 року. Проаналізовано природу природу конфлікту, що розгортався в Катеринославській єпархії, його причини, розвиток та наслідки.
  • Item
    Протоієрей Федір Титов у еміграції: нове життя на старому ґрунті
    (2016) Бурега, Володимир
    У статті досліджено питання еміграції українського духовенства, зокрема професорів та випускників КДА, які покинули країну після революції 1917 р. Промовисте свідчення тих особливих шляхів, якими розвивалися в еміграції взаємини, що склались у дореволюційному духовно-академічному середовищі, знайдено, зокрема, у біографії професора протоієрея Федора Івановича Титова. На початку 1919 р. отець Федір емігрував до Константинополя, а в листопаді 1919 р. прибув до Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (Королівство СХС). Невдовзі зі згоди керівництва Сербської Православної Церкви професор Титов оселився в монастирі Гргетег на Фрушка Гора. Протягом 1920 р. він вивчав тут сербську мову та пристосовувався до життя в нових умовах.
  • Item
    Архівна спадщина архієпископа Тихона (Тимофія Івановича Лященка) у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
    (2016) Пастушенко, Л.
    У статті здійснено огляд архівної спадщини архієпископа Берлінського і Германського Тихона (в миру Тимофія Івановича Лященка) (1875-1945), вихованця, професора та інспектора Київської духовної академії, одного із найвидатніших церковних діячів Російської Православної Церкви.
  • Item
    Випускники Київської духовної академії Володимир Бошко та Віктор Юденич: за матеріалами архівних студій
    (2016) Юринець, Ярина
    Стаття присвячена дослідженню біографій двох випускників Київської духовної академії , відомих науковців та освітніх діячів радянської доби Володимира Ілліча Бошка й Віктора Івановича Юденича. Факторами, що єднають цих осіб, є не лише період навчання в КДА та успішна університетська кар’єра, а й необхідність пристосування до радянських реалій (обидва завершили свою кар’єру і земний шляху 1940-х рр), що, своєю чергою, зумовило свідоме уникання ними згадок про духовно-академічне минуле й спричинило відповідне "забуття" у спробах відтворення їхнього життєвого шляху сучасними дослідниками.