Біографічний підхід у вивченні історії та спадщини Київської духовної академії (1819-1924)

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 10
  • Item
    Викладачі Київської духовної академії: матеріали до просопографічного портрета
    (2016) Ткачук, Марина
    Біографічного дослідження історії та спадщини Київської духовної академії (1819-1924), що зазначає важливість вивчення життя і творчості не лише її випускників, а й викладачів, без якого навряд чи можна очікувати формування адекватних уявлень про цей навчальний заклад і його освітній потенціал. Створений покажчик викладачів Київської духовної академії, який налічує 194 особи, перелік яких супроводжено датами їхнього життя, відомостями про навчальний заклад, у якому вони здобули вищу освіту, їхні наукові ступені, посади і кафедри, які обіймали у КДА, терміни перебування на цих посадах. Дати народження і смерті вказано, за необхідності, за "старим" і "новим" стилями; решта дат — за "старим стилем".
  • Item
    Своєрідність вітчизняного православного біблієзнавства: інституційний та біографічний виміри
    (2016) Головащенко, Сергій
    У статті досліджено виявлення підстав для формування протягом кількох останніх століть власної ідентичності вітчизняного православного біблієзнавства, його релігійної та науково-дослідницької специфіки. Свого часу ця проблема об’єктивно постала у процесі трансформації традиційних православних церковних практик, що відбувалася протягом усієї новочасної доби під впливом контакту з католицьким та протестантським богослов’ям. Увага спрямована на кілька ключових моментів виявлення й становлення конфесійної, культурної та інтелектуальної ідентичності вітчизняної православної традиції біблійних студій.
  • Item
    Кар'єрні шляхи дітей київського духовенства у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.
    (2016) Яременко, Максим
    У статті розкрито оригінальний підхід до бібліографічного вивчення київського духовенства XIX — поч. XX ст. Автор оцінює наскільки київських священиків хвилювало майбутнє Православної Церкви, за допомогою опосередкованої вказівки — кар’єри їхніх дітей, найперше синів. Для такого дослідження обрано родини 13 ієреїв Києва другої половини XIX — поч. XX. Вони походили із сімей священно- та церковнослужителів, пройшли всі щаблі духовної освіти, успішно закінчили КДА (переважно із магістерським ступенем: 8 із 13 осіб), належали до найвідоміших київських кліриків свого часу, відзначилися на училищній та єпархіальній службі, заслужили реноме осіб, перейнятих долею православ’я (це відображено і в їхніх опублікованих текстах, і в участі у відповідних товариствах та долученні до важливих церковних подій, як-от спорудження/відновлення храмів абощо) тощо.
  • Item
    Вихованці Київської духовної академії брати Лебединцеви: історичний тип і особистості
    (2016) Кузьміна, Світлана
    У статті досліджено життєві шляхи братів Петра, Арсенія, Данила і Феофана Лебединцевих, випускників КДА 1840-х — початку 1850-х років. Біографії братів Лебединцевих не вкладаються у звичну чорно-білу схему "поневолення України російським колоніалізмом". З одного боку, вони, уникнувши асиміляції домінуючою культурою, увійшли до кола діячів, які закладали підвалини української національної самосвідомості. А з іншого боку, успішно скориставшись соціальним ліфтом, який працював у імперії, були ефективними функціонерами апарат державно- го чи церковного управління, відомими церковнослужителями, науковцями і освітянами й у цілому зберігали реноме лояльних до самодержавної влади службовців. Очевидно, що брати Лебединцеви уособлювали специфічний тип історичних діячів. Мета цієї розвідки — з’ясувати, які риси були йому притаманні та як вплинуло навчання у КДА на його формування.
  • Item
    Релігія у житті психіатра: за матеріалами біографії почесного члена Київської духовної академії Івана Сікорського
    (2016) Менжулін, Вадим
    Стаття присвячена видатному психологу і психіатру, першому завідувачу кафедри систематичного та клінічного вчення про нервові та душевні хвороби при Університеті Св. Володимира, батька і першого наставника всесвітньо відомого авіаконструктора Ігоря Сікорського, - Івана Сікорського. Життя Івана Сікорського виявилося наочною ілюстрацією того, наскільки умовними можуть бути межі між філософією та медициною, політикою та педагогікою, антропологією та літературою, наукою та релігією тощо.