Біографічний підхід у вивченні історії та спадщини Київської духовної академії (1819-1924)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Викладачі Київської духовної академії: матеріали до просопографічного портрета(2016) Ткачук, МаринаБіографічного дослідження історії та спадщини Київської духовної академії (1819-1924), що зазначає важливість вивчення життя і творчості не лише її випускників, а й викладачів, без якого навряд чи можна очікувати формування адекватних уявлень про цей навчальний заклад і його освітній потенціал. Створений покажчик викладачів Київської духовної академії, який налічує 194 особи, перелік яких супроводжено датами їхнього життя, відомостями про навчальний заклад, у якому вони здобули вищу освіту, їхні наукові ступені, посади і кафедри, які обіймали у КДА, терміни перебування на цих посадах. Дати народження і смерті вказано, за необхідності, за "старим" і "новим" стилями; решта дат — за "старим стилем".Item Своєрідність вітчизняного православного біблієзнавства: інституційний та біографічний виміри(2016) Головащенко, СергійУ статті досліджено виявлення підстав для формування протягом кількох останніх століть власної ідентичності вітчизняного православного біблієзнавства, його релігійної та науково-дослідницької специфіки. Свого часу ця проблема об’єктивно постала у процесі трансформації традиційних православних церковних практик, що відбувалася протягом усієї новочасної доби під впливом контакту з католицьким та протестантським богослов’ям. Увага спрямована на кілька ключових моментів виявлення й становлення конфесійної, культурної та інтелектуальної ідентичності вітчизняної православної традиції біблійних студій.Item Кар'єрні шляхи дітей київського духовенства у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.(2016) Яременко, МаксимУ статті розкрито оригінальний підхід до бібліографічного вивчення київського духовенства XIX — поч. XX ст. Автор оцінює наскільки київських священиків хвилювало майбутнє Православної Церкви, за допомогою опосередкованої вказівки — кар’єри їхніх дітей, найперше синів. Для такого дослідження обрано родини 13 ієреїв Києва другої половини XIX — поч. XX. Вони походили із сімей священно- та церковнослужителів, пройшли всі щаблі духовної освіти, успішно закінчили КДА (переважно із магістерським ступенем: 8 із 13 осіб), належали до найвідоміших київських кліриків свого часу, відзначилися на училищній та єпархіальній службі, заслужили реноме осіб, перейнятих долею православ’я (це відображено і в їхніх опублікованих текстах, і в участі у відповідних товариствах та долученні до важливих церковних подій, як-от спорудження/відновлення храмів абощо) тощо.Item Вихованці Київської духовної академії брати Лебединцеви: історичний тип і особистості(2016) Кузьміна, СвітланаУ статті досліджено життєві шляхи братів Петра, Арсенія, Данила і Феофана Лебединцевих, випускників КДА 1840-х — початку 1850-х років. Біографії братів Лебединцевих не вкладаються у звичну чорно-білу схему "поневолення України російським колоніалізмом". З одного боку, вони, уникнувши асиміляції домінуючою культурою, увійшли до кола діячів, які закладали підвалини української національної самосвідомості. А з іншого боку, успішно скориставшись соціальним ліфтом, який працював у імперії, були ефективними функціонерами апарат державно- го чи церковного управління, відомими церковнослужителями, науковцями і освітянами й у цілому зберігали реноме лояльних до самодержавної влади службовців. Очевидно, що брати Лебединцеви уособлювали специфічний тип історичних діячів. Мета цієї розвідки — з’ясувати, які риси були йому притаманні та як вплинуло навчання у КДА на його формування.Item Релігія у житті психіатра: за матеріалами біографії почесного члена Київської духовної академії Івана Сікорського(2016) Менжулін, ВадимСтаття присвячена видатному психологу і психіатру, першому завідувачу кафедри систематичного та клінічного вчення про нервові та душевні хвороби при Університеті Св. Володимира, батька і першого наставника всесвітньо відомого авіаконструктора Ігоря Сікорського, - Івана Сікорського. Життя Івана Сікорського виявилося наочною ілюстрацією того, наскільки умовними можуть бути межі між філософією та медициною, політикою та педагогікою, антропологією та літературою, наукою та релігією тощо.Item Петро Кудрявцев як дослідник кантівської філософії(2016) Козловський, ВікторУ статті досліджена кантівська проблематика у студіях відомого професора філософії КДА Петра Павловича Кудрявцева (1868-1940). Вагомим здобутком кантознавчих студій П. Кудрявцева є аналіз не лише базових концептів кантівської філософії (досвіду, емпіричної і трансцендентальної єдності свідомості, речі в собі), а й вивчення етапів становлення новітніх філософських течій (позитивізму, неокантіанства й емпіріокритицизму) в тісному зв’язку з критичною філософієюItem "Считаясь моим викарием, не находит нужным считаться с моим мнением...": конфлікт між єпископами Агапітом (Вишневським) та Йоаном (Поммером) (березень-серпень 1917 року)(2016) Стародуб, АндрійУ статті досліджено конфлікт єпископами Агапітом (Вишневським) та Йоаном (Поммером) у березені-серпені 1917 року. Проаналізовано природу природу конфлікту, що розгортався в Катеринославській єпархії, його причини, розвиток та наслідки.Item Протоієрей Федір Титов у еміграції: нове життя на старому ґрунті(2016) Бурега, ВолодимирУ статті досліджено питання еміграції українського духовенства, зокрема професорів та випускників КДА, які покинули країну після революції 1917 р. Промовисте свідчення тих особливих шляхів, якими розвивалися в еміграції взаємини, що склались у дореволюційному духовно-академічному середовищі, знайдено, зокрема, у біографії професора протоієрея Федора Івановича Титова. На початку 1919 р. отець Федір емігрував до Константинополя, а в листопаді 1919 р. прибув до Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (Королівство СХС). Невдовзі зі згоди керівництва Сербської Православної Церкви професор Титов оселився в монастирі Гргетег на Фрушка Гора. Протягом 1920 р. він вивчав тут сербську мову та пристосовувався до життя в нових умовах.Item Архівна спадщина архієпископа Тихона (Тимофія Івановича Лященка) у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського(2016) Пастушенко, Л.У статті здійснено огляд архівної спадщини архієпископа Берлінського і Германського Тихона (в миру Тимофія Івановича Лященка) (1875-1945), вихованця, професора та інспектора Київської духовної академії, одного із найвидатніших церковних діячів Російської Православної Церкви.Item Випускники Київської духовної академії Володимир Бошко та Віктор Юденич: за матеріалами архівних студій(2016) Юринець, ЯринаСтаття присвячена дослідженню біографій двох випускників Київської духовної академії , відомих науковців та освітніх діячів радянської доби Володимира Ілліча Бошка й Віктора Івановича Юденича. Факторами, що єднають цих осіб, є не лише період навчання в КДА та успішна університетська кар’єра, а й необхідність пристосування до радянських реалій (обидва завершили свою кар’єру і земний шляху 1940-х рр), що, своєю чергою, зумовило свідоме уникання ними згадок про духовно-академічне минуле й спричинило відповідне "забуття" у спробах відтворення їхнього життєвого шляху сучасними дослідниками.