Кіно-Театр. 2013. №4
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item "Goodbye, мудаки!"(2013) Череватенко, Леонід"Щоденникові записи" Олександра Довженка, що нарешті опубліковані (як нас, принаймні, запевняють) у повному вигляді, наклалися в часі на обговорення скандальних альманахів "Мудаки" і за державний кошт випущеного "Україно, goodbye!" І нічого не лишалось іншого, як розглянути в одній статті обидві ці події.Item Нові варіації на вічну тему(2013) Велимчаниця, ОльгаМолодий театр під керівництвом Андрія Білоуса в цьому сезоні показав декілька цікавих прем’єр. Для свого режисерського дебюту як художнього керівника Андрій Білоус обрав сучасний твір, але перевірений часом та багатьма сценами - п’єсу Еріка- Еммануеля Шмітта "Загадкові варіації". Українські глядачі знайомі з творчістю французького письменника: книги його перекладаються українською, а такі п єси як "Загадкові варіації", "Оскар і рожева пані", "Маленькі подружні злочини", "Фредерік, або Бульвар злочинів', "Розпусник" ідуть на українських сценах. Режисери по-своєму розшифровують філософські та емоційно напружені п’єси.Item Три пуди любові за відсутності щастя(2013) Швець, ЮлійНа тлі харківських вистав останнього часу є два втілення класичних текстів, що на цьому гендерно нерівному танцполі, скромно притулились до пристінка. Це «Украдене щастя» Івана Франка та «Любов з видом на озеро» («Чайка») Антона Чехова.Item Інтенсивна хореографія(2013) Іванишина, Лариса"Кураж" за п'єсою Бертольда Брехта "Матінка Кураж і її діти" - дипломна вистава студентів Навчального театру КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. Вистав хореографічних і пластичних, нині чимало але цього разу якось природно й невимушено зустрілися студентський ентузіазм, брехтівські плакатно-психологічні картини життя й високий професіоналізм та вимогливість постановника. Вистава без слів: мовою служить хореографія і злагодженість ансамблю, насиченість пластичної мови, її смислова виразність, а тому й доступність.Item Хай лялькарі чаклують, а волики прошкують!..(2013) Дениско, ГаннаЦе було несподівано і класно: в пору, коли у світі закривається багато театральних фестивалів, у Полтаві стартував Проект "Зоряний шлях" — міжнародний фестиваль лялькових театрів, що має на меті підтримати молоді таланти цієї галузі мистецтва. Емблема проекту — віл зі свічечками на кінчиках рогів — символізує і тяглість традицій лялькарського мистецтва, повернення до його сутності (як завжди повертаються додому чумацькі валки), і вічне задивлення митця у зоряну безодню з її Чумацьким шляхом. Організатори фестивалю — Міністерство культури України, Полтавська обласна державна адміністрація та її Управління культури, Український центр Міжнародної спілки діячів театру ляльок "UNIMA-У країна" і Полтавський академічний обласний театр ляльок, якому виповнюється 75 років (директор театру і Проекту "Зоряний шлях" Ірина Чернікова). Визначала переможців у номінаціях експертна рада на чолі з Леонідом Поповим, президентом "UNIMA-Україна", завідувачем кафедри акторського мистецтва та режисури театру ляльок КНУТКТ ім. І.К. Карпенка-Карого.Item Тарантіно на свободі(2013) Свято, РоксоланаКвентін Тарантіно - режисер, який уже ввійшов в історію кінематографа. "Кримінальне чтиво" (1994), яке стало без перебільшень культовим фільмом для кількох поколінь глядачів і принесло режисерові світову славу, водночас виявилося для нього справжнім викликом. Бо ж повторити свій безпрецедентний успіх (або хоча б наблизитися до нього) упродовж наступних двадцяти років йому не вдавалося. Ситуація дещо змінилася після "Безславних покидьків" (2009) - фільму, в якому Тарантіно сміливо ступив на раніше не відому для себе територію - історії (хай навіть і дещо альтернативної).Item Зустріч з реальністю(2013) Тетерюк, МаріяСтрімкий розвиток мексиканського кінематографа в останнє десятиріччя потрапляв у поле зору міжнародної публіки насамперед завдяки роботам Альфонсо Куарона, Гільєрмо дель Торо та Алехандро Іньярріту. Всі троє - хто раніше, хто пізніше - скористалися своєю популярністю як пропускним квитком до Голлівуду. У той же час на європейських фестивалях дедалі частіше здобувають нагороди молоді мексиканські режисери - Мітель Франко, Енріке Рівейро, Рігоберто Перескано, Фернандо Еймбке, Хуліо Ернандес, - які мають шанси в найближчому майбутньому затьмарити зіркову трійцю. Серед них найбільше уваги привертає Карлос Рейґадас, який із першою ж картиною «Японія» (2002) потрапив у Канни, де отримав "Золоту камеру" за кращий дебют.Item Факел номер один(2013) Холлендер, БарбараЯн Палах був студентом філософії. Помирав у лікарні три дні. Прощальний лист, у якому вимагав свободи і відміни цензури, підписав: «Факел номер один». Через кілька місяців після падіння Празької весни серед чеської молоді народилася ідея самоспалення на знак протесту проти російської окупації. Агнешка Холланд у "Неопалимій купині" (Мопсі Кег) зображує комунізм без чорно-білих схем. Сіро-буре місто повне сіро-бурих людей. Прага, 16 січня 1969 року, п’ять місяців після входу військ країн Варшавського договору до Чехословаччини.Item Найвища з насолод(2013) Брюховецька, Лариса6 березня в павільйоні № 3 Національної кінематеки України, Ростислав Плахов-Модестов разом із колегами знімав науково-пізнавальний фільм під робочою назвою "Шлях до вершини". Фільм про Миколу Гоголя, про відповідальність митця перед власним талантом, про містичні речі, які зумів висловити цей тонкий і глибокий письменник. Автор сценарію і режисер Плахов-Модестов, у послужному списку якого близько ЗО фільмів, частина яких здобули нагороди на різних КФ , пройшов конкурс Державного агентства з питань кіно, захистив свій проект, і на фільм було виділено кошти. Сценарій високого інтелектуального рівня, який є свого роду продовженням знятого 2009 року фільму "Загублений рай".Item Олександр Форманчук: "Лише свідома людина керує собою"(2013) Форманчук, Олександр; Велимчаниця, ОльгаІнтерв'ю з Олександром Форманчуком — актором Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка, заслуженим артистом України.Item Михайло Голубович: "За роки Незалежності держава не профінансувала жодної екранізації творів Шевченка"(2013) Голубович, Михайло; Заславець, ГригорійЖурі VIII регіонального фестивалю комедії "Золоті оплески Буковини" очолював народний артист України , художній керівник Луганського обласного українського музично-драматичного театру Михайло Голубович. Багаторічна праця Михайла Васильовича в кіно й театрі (понад 50 театральних, 88 кіноролей) відзначена премією ім. А. Бучми, орденом Ярослава Мудрого V ступеня , орденом "За заслуги". Людина-легенда, що разом з іншими видатними кіномитцями творила українське поетичне кіно. Що ж він думає про театр і кіно України?Item "Бути сміливим, щоб бачити приховане" : [інтерв'ю з головним режисером Луганського академічного обласного театру ляльок Олексієм Кравчуком](2013) Кравчук, Олексій; Дзюба, СвітланаУ цих словах феї Берилюни — одна з основних ідей філософської п’єси-казки "Синій птах" лауреата Нобелівської премії Моріса Метерлінка (1862-1949). П’єсу написано 1908 року, невдовзі її поставив у МХАТі Костянтин Станіславський. Театральний світ нещодавно відзначив 150-річчя великого режисера, і в Луганську, в театрі ляльок, з цієї нагоди відбулася прем’єра "Синього птаха". Художник-постановник — Віра Задорожня, балетмейстер — заслужений артист України Володимир Онищенко, композитор — Катерина Карпенко. Розповідає режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України Олексій Кравчук, який чимало літ присвятив театру імені Леся Курбаса у Львові, створив кілька неординарних постановок у луганських театрах, а з недавнього часу працює головним режисером Луганського академічного обласного театру ляльок.Item Три стихії Діпи Мехти(2013) Ямборко, ОльгаКінотрилогію "Елементи" канадсько-індійського режисера Діпи Мехти можна назвати подією, наперед не знаючи її суті, оскільки вона здобула скандальну славу задовго до свого завершення. Саботаж фільмів у Індії - у процесі зйомок і в прокаті - та кілька оскарівських номінацій і відзнак міжнародних кінофестивалів як оцінка творчого результату підсилили промоефект, але також стали логічною закономірністю у контексті створення цього триптиха.Item Палке серце Барсегяна(2013) Логвинова, НінаНапередодні Міжнародного дня театру Харків ушанував пам’ять головного режисера Харківського російського академічного театру ім. О. Пушкіна, народного артиста України, лауреата численних премій, почесного громадянина нашого міста Олександра Сергійовича Барсегяна.Item Молодий Мащенко. Перші кроки(2013) Скуратівський, ВадимІсторія кіно - це, метафорично кажучи, "екранізація" історії загальної, її візуальний відгомін. Фільм може бути абсолютно "синхронним" тій історії у загальних чи там периферійних тенденціях гераклітівського її потоку; може залишитися у минулому, а то й у "давньоминулому" її часі; може, зрештою, "переплигнути" в її "футурум". Але він завжди - "дзеркало" історичного часу. Ба навіть коли його містифікує-фальсифікує, подає у спотворених образах. А проте - "віддзеркалює". У зв’язку з тезою, ба навіть аксіомою, невідпорного "історизму" кіно розгляньмо, так би мовити, кінематографічні "ювенілії" Миколи Павловича Мащенка.Item Людина пристрасті(2013) Марголіт, ЄвгенійСюжет творчої долі Мащенка — це один з варіантів загального сюжету українського "поетичного" кіно як дива. Дива перетворення у всіх значеннях периферійної кіностудії, яка штампує запевне безлику третьосортну продукцію, у "конгломерат войовничих індивідуальностей". Дива прориву з мови понурих прописів до мови, предметом якої є буття ЛЮДИНИ В СВІТІ. Дива прориву до самого себе, знаходження себе у цій мові. Отого самого: "Я можу говорити"... І за всім цим — притаманна національній культурі у період становлення первозданна гострота відкриття "я" у досі безособистісному світі. Тому пристрасть майстрів українського "поетичного" кіно — від Параджанова з Іллєнком і Осикою до Денисенка з Мащенком — це пристрасть неофітів.Item Метроном, квітка і таріль. Фільму "Нехай святиться ім'я твоє" - 20 років(2013) Вержбицький, Богдан1993 року було знято документальний фільм про видатного українського кінооператора Данила Демуцького під назвою "Нехай святиться ім’я твоє". Режисер картини - Наталя Акайомова, донька відомого українського оператора Олександра Пищикова. Свого часу вона працювала монтажером на студії ім. О.П. Довженка з Юрієм Іллєнком й Іваном Миколайчуком у фільмах "Криниця для спраглих", "Вечір на Івана Купала", "Білий птах з чорною ознакою", "Вавилон XX" і багатьох інших.Item Безпідставний арешт : [з архіву видатного оператора Данила Порфировича Демуцького (1893-1954) заява генеральному прокурору СРСР, пов'язана з безпідставним арештом у 1934 р.](2013)У Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України з 1966 р. зберігається архів видатного оператора Данила Порфировича Демуцького (1893-1954): метричні виписки, лекційна книжка, трудовий список, довідки про роботу на Київській і Одеській кінофабриках, посвідчення, листи (зокрема Ю. Яновського, О. Довженка), режисерські сценарії стрічок, оператором яких він був, альбоми, тексти виступів тощо. Серед документів — заява генеральному прокурору СРСР, пов’язана із безпідставним арештом у 1934 р. та його наслідками для кінематографіста. Публікується вперше.Item "Мій перший день" в Україні. Невідомий Іван Миколайчук(2013) Дивнич, ОлександраЗдобувши світову славу після виходу стрічок "Тіні забутих предків' та "Білий птах з чорною ознакою", Іван Миколайчук знявся у стрічці болгарського режисера Георгія Стоянова "Мій перший день" - завершальній частині кінотриптиха "Третя після сонця" (1972 ). Утім, стрічка на екрани українських кінотеатрів так і не потрапила. Її прем’єра відбулася лише в листопаді 2012 року, в кіноклубі Києво-Могилянської академії. Вдруге її було показано в Будинку кіно в січні 2013 року. Попри "несучасну" візуальну естетику, вона зібрала повні зали глядачів: не дивно, адже постать Івана Миколайчука залишається цікавою і досі, здобуваючи собі нових прихильників, для яких цей фільм, попри сорокарічний вік, - новий, як і новий в ньому Миколайчук.Item Ось іде актор... : [рецензія](2013) Свято, РоксоланаВ історії світового кіно й театру є чимало видатних митців із цікавими біографіями. І, мабуть, іще більше є книжок , де більш або менш майстерно описано життя відомих акторів. Та все ж для автобіографічного роману Александра Ґранаха знайдеться місце і серед найкращих книжок цього жанру: дуже вже цікавим (навіть із суто літературної точки зору) є роман. Важко не погодитися з перекладачкою Галиною Петросаняк: "Ось іде людина..." — це книжка , до якої після першого прочитання схочеться неодноразово повертатися.