Browse
Recent Submissions
Item Вплив цифрової фінансової інклюзії на розвиток корпоративного сектору в Україні(ТДАТУ, 2026) Кужелєв, МихайлоЦифрова фінансова інклюзія в сучасних умовах стає не просто загальним трендом, а й важливим чинником розвитку національного корпоративного сектору. Для України цей напрям розвитку набув особливої актуальності в період дії воєнного стану, коли фінансова стійкість підприємницьких структур залежить від доступу до платіжних систем, кредитних ресурсів, дистанційних алгоритмів аутентифікації та управління рахунками та інтеграції нових цифрових сервісів. Можна констатувати, що подальший розвиток корпоративного сектору пов’язаний із розширенням спектру цифрових послуг та фінансової інклюзії.Item Фінтех як драйвер інноваційної резилієнтності сталого розвитку економіки та трансформації корпоративних відносин(Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2026) Кужелєв, МихайлоНаціональна економічна система функціонує в умовах суттєвих деструктивних впливів, які зумовлені одночасною дією воєнного стану, геополітичних трансформацій у світі, структурної перебудови ринків та шаленої міграції населення. За таких умов особливого значення набуває дослідження інноваційної резилієнтності, тобто здатності економічних підсистем та елементів адаптуватися до шоків та не просто відновлюватися після криз, а й модернізуватися через впровадження нових ідей, технологій та бізнес-моделей. І одним із основних драйверів інноваційної резилієнтності в останні роки стали фінансові технології (далі – фінтех), які не просто трансформують форми фінансових послуг, а й змінюють філософію поведінки учасників ринку та модель подальшого розвитку економічної системи в цілому.Item Вплив воєнного стану на трансформацію фінансових відносин в Україні(ДонНУ імені Василя Стуса, 2026) Кужелєв, МихайлоМета роботи – на основі системного підходу проаналізувати зміни в структурі фінансових відносин в Україні в умовах воєнного стану.Item Роль штучного інтелекту в трансформації національної банківської системи(ІЦО НАПН України, 2026) Кужелєв, МихайлоУ публікації досліджено роль штучного інтелекту в трансформації національної банківської системи. Розкрито вплив ШІ на ризик-менеджмент, кредитування, комплаєнс і банківський нагляд. Обґрунтовано, що використання інструментів ШІ є важливим чинником стійкості та модернізації національного банківського сектору.Item Європейська інтеграція як детермінанта трансформації бюджетно-податкової політики України(2026) Кужелєв, МихайлоУ статті розкрито вплив європейської інтеграції на трансформацію бюджетно-податкової політики України. Обґрунтовано, що в основу бюджетної політики країн ЄС та країн-кандидатів на вступ до ЄС покладено принципи прозорості, прогнозованості, підзвітності та середньострокового планування, які мають стати фундаментальними і для сфери публічних фінансів України. Зазначено, що в умовах активної фази війни фіскальна політика України виконує не лише регулювальну, а й стабілізаційну функцію, оскільки вона повинна одночасно забезпечувати фінансування оборони, соціального захисту, реконструкції інфраструктури та підтримки макрофінансової стабільності. Проведений аналіз охоплює еволюцію фіскальних правил ЄС – від класичних Маастрихтських критеріїв до нової архітектури економічного управління, яка ґрунтується на національних середньострокових структурних фіскальних планах і контролі чистих первинних витрат. Встановлено, що сучасна модель бюджетно-податкової координації в ЄС є більш гнучкою ніж попередня, що створює для України не лише зобов’язання, а й можливість адаптувати національну фіскальну політику до стратегічних цілей розвитку. Доведено, що ключовими напрямами бюджетно-податкової трансформації для України є гармонізація непрямого оподаткування, імплементація європейських вимог щодо податку на додану вартість та акцизів, посилення податкової прозорості, цифровізація адміністрування, впровадження е-аудиту та автоматичного обміну податковою інформацією. Виокремлено основні проблеми цього процесу: структурну асиметрію податкової системи, інституційні та адміністративні бар’єри, а також суперечність між вимогами ЄС щодо вільної конкуренції та потребою України у стимулюванні відбудови. Зроблено висновок, що європейська інтеграція є головною детермінантою модернізації бюджетно-податкової політики України та важливим інструментом формування передумов для повоєнного економічного відновлення і довгострокової фінансової стійкості.Item Статистичний аналіз даних : від концепцій до практики : навчальний посібник(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Сова, ЄвгенійНавчальний посібник присвячено фундаментальним концепціям статистики та практичним підходам до застосування інструментів кількісного аналізу для вирішення фінансово-економічних та інших дослідницьких завдань та формування обґрунтованих аналітичних висновків. У посібнику розглянуто сутність і базові принципи статистичного аналізу; класифікацію статистичних показників і даних; методи графічного аналізу; міри центральної тенденції, варіації, форми та ступеня однорідності розподілу; характеристику нормального та інших поширених статистичних розподілів. Значну увагу приділено прикладам і практичним розрахункам, зокрема із використанням мови програмування Python. Видання адресовано студентам закладів вищої освіти, аспірантам, викладачам, фахівцям-практикам та всім, хто цікавиться статистичними методами дослідження.Item Вплив асиметрії фіскального простору на трансформацію бюджетної політики в Україні(Видавництво Львівського торговельно-економічного університету, 2026) Кужелєв, МихайлоОднією з важливих проблем бюджетної політики України в умовах дії воєнного стану стало зростання впливу асиметрії фіскального простору на всі сфери публічних фінансів. Фіскальний простір прийнято розглядати як сукупність податкових, бюджетних і боргових можливостей держави для виконання основних функцій без суттєвого впливу на макроекономічну рівновагу в країні. Відповідно, фіскальна асиметрія – це стан сфери публічних фінансів, коли фіскальні права, зобов’язання перед громадою та можливості різних рівнів самоврядування або територіальних одиниць не узгоджені між собою. В Україні ця асиметрія набула вже системного характеру, що значно обмежує внутрішню доходну базу бюджетів всіх рівнів та підвищує залежність місцевих бюджетів від системи трансфертів та дотацій. Унаслідок цього питання впливу асиметрії фіскального простору на трансформацію національної бюджетної системи є актуальним та своєчасним для наукового дослідження та управління.Item Управління фінансовими ризиками в умовах цифрової трансформації менеджменту(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2026) Кужелєв, МихайлоМатеріали доповіді учасника IV Міжнародної науково-практичної конференції "Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку бізнесу", що відбулася 15-17 квітня 2026 року.Item Вплив ринку криптовалют на трансформацію фінансових відносин: національний та міжнародний виміри(2026) Кужелєв, Михайло; Нечипоренко, АлінаУ статті досліджено вплив ринку криптовалют на трансформацію фінансових відносин у національному та міжнародному вимірах. Обґрунтовано, що стрімкий розвиток криптоактивів є не лише проявом технологічних інновацій, а й вагомим чинником структурних змін у сучасній фінансовій архітектурі. Криптовалюти впливають на механізми фінансового посередництва, грошового обігу, інвестиційної поведінки, транскордонного руху капіталів, функціонування платіжної інфраструктури та державного регулювання. Визначено основні напрями впливу крипторинку на монетарну політику, фінансову стабільність, податкові відносини, банківський сектор і поведінку домогосподарств та бізнесу. Окрему увагу приділено дослідженню відмінностей традиційної інфраструктури міжнародних фінансових повідомлень (на прикладі SWIFT) і блокчейн-мереж як альтернативних моделей передавання вартості, що відрізняються за рівнем сутністю, архітектурою, складом учасників, швидкістю операцій, прозорістю та характером посередництва. У статті також розкрито міжнародний вимір розвитку ринку криптовалют, зокрема його вплив на глобальну фінансову інтеграцію, мобільність капіталу та появу принципово нових видів ризиків, пов’язаних із відмиванням коштів та протидії фінансуванню тероризму і послабленням монетарного суверенітету окремих держав. Запропоновано сучасні підходи до регулювання ринку криптоактивів і доведено необхідність поєднання підтримки інновацій із захистом інвесторів, прозорістю ринку, ефективним фінансовим моніторингом та забезпеченням макрофінансової стабільності. Особливу увагу приділено українському контексту, де поширення криптоактивів потребує формування чіткого правового режиму, ефективного інституційного нагляду та гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами. Зроблено висновок, що крипторинок є вагомим чинником цифрової трансформації фінансової системи та потребує збалансованого правового й інституційного врегулювання в довгостроковій перспективі.Item Вплив ESG на соціально-економічний розвиток компаній в контексті повоєнного відновлення України(Київський національний університет технологій та дизайну, 2026) Кужелєв, МихайлоКорпоративний сектор України проходить складний етап функціонування, що обумовлено активною фазою російської агресії та її наслідками. Але побудова моделей повоєнного відновлення вже стала невід’ємною складовою стратегій національних корпоративних структур. Об’єктивно повоєнне відновлення країни буде потребувати не лише масштабних фінансових ресурсів, а й зміни парадигми розвитку корпоративного сектору, у якій "класична" економічна результативність [1] має поєднатися із соціальною відповідальністю бізнесу, екологічною безпекою та якісною системою управління. За оновленою оцінкою Групи Світового банку, станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття [2]. В таких жорстких умовах необхідно впроваджувати системи управління, здатні забезпечувати ефективне, прозоре та соціально відповідальне використання ресурсів, і однією з таких систем є ESG (Environmental, Social, Governance). Для національних виробників концепція ESG – це не просто добровільна практика репутаційного корпоративного управління, а один з інструментів забезпечення конкурентоспроможності, їх інвестиційної привабливості для міжнародних партнерів та активної участі у відновленні економічної системи держави.Item Розвиток фінансової системи України в умовах цифрової трансформації економіки(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2026) Кужелєв, МихайлоЦифрова трансформація національної економіки стала одним з чинників модернізації фінансової системи України в умовах воєнного стану. Вона впливає не лише на технології надання фінансових послуг, а й змінює систему економічних відносин, що виникають між державою, економічними суб’єктами господарювання та споживачами. Процеси цифровізації відбуваються в умовах макрофінансової нестабільності, дії військових ризиків та прагнення народу України до європейської інтеграції, що надає цим процесам особливого значення: з одного боку – це засоби зміцнення економічної безпеки в умовах гібридної війни, а з іншого – це інструментарій оптимізації економічних процесів.Item The role of financial literacy in shaping inflation beliefs: The case of Ukraine(2025) Tsapin, Andriy; Faryna, OleksandrThis paper investigates how households’ financial literacy influences their perceptions of past inflation and expectations of future price changes. Using novel survey data collected in Ukraine, we employ instrumental variable quantile regression models across various household subsamples to assess the asymmetric and heterogeneous effects of financial literacy on inflation-related beliefs. We find that the impact of financial literacy varies significantly across the distributions of inflation perceptions and expectations, shaped by distinct components – knowledge, behavior, and attitude – as well as by household characteristics such as size, income level, and place of residence. We also find that trust in the banking system enhances the accuracy of inflation beliefs, with a stronger effect as perceptions and expectations deviate from benchmarks. These findings have important implications for central banks seeking to anchor inflation expectations.Item Інтегрований підхід у дослідженні інтелектуально-інноваційного розвитку будівельної галузі(2025) Іванова, Тетяна; Мостовенко, ОлексійРозглянуто методологічні підходи до оцінки інтелектуально-інноваційного розвитку будівельної галузі з акцентом на інтегрований (системний) підхід, який виступає універсальним інструментом для вивчення складних багатовимірних процесів. Актуальність дослідження обумовлена зростаючою роллю інновацій у післявоєнному відновленні та трансформації економіки України, а будівельна галузь виступає ключовим елементом інфраструктурної модернізації, цифрової трансформації та екологізації просторового розвитку. У роботі обґрунтовано необхідність синтезу різнорівневих методів дослідження: системного, інституційного, статистичного, регіонального, якісного у межах єдиної аналітичної моделі, який дозволяє оцінити стан інноваційного потенціалу будівельної галузі та розкрити механізми його реалізації в умовах нестабільності, технологічних змін та дефіциту ресурсів. Інтегрований підхід охоплює багатогранне вивчення взаємозв’язків між суб’єктами інноваційної діяльності, інфраструктурою підтримки, державним регулюванням, людським і фінансовим капіталом. Акцент зроблено на взаємозалежності таких чинників, як цифровізація процесів проєктування (BIM), інституційна підтримка інновацій, зелена та енергоефективна модернізація будівництва, а також інтеграція інновацій у міське середовище через концепції Smart City. У роботі враховано провідний міжнародний досвід, зокрема країн ЄС, Великої Британії, Південної Кореї та Сінгапуру, який дозволяє ідентифікувати найкращі інноваційні практики для імплементації в українських умовах. Окрему увагу приділено побудові інформаційної моделі оцінювання інноваційного розвитку, яка ґрунтується на багаторівневому аналізі показників, адаптованих до національної статистичної бази, та принципах відкритості даних. Запропоновано використання геоінформаційних систем, цифрових технологій і аналітичних платформ для візуалізації динаміки інноваційних процесів у будівельній галузі за регіональним принципом. Результати дослідження можуть бути використані для формування регіональних та державних стратегій підтримки інновацій у будівництві, розробки цільових програм відновлення та залучення інвестицій у високотехнологічні проєкти. Запропоновано концептуальні напрями вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень, які ґрунтуються на динамічному моніторингу, багаторівневому аналізі та моделюванні сценаріїв розвитку галузі. Враховуючи масштаб завдань, які стоять перед українською будівельною галуззю у воєнний і повоєнний періоди, представлений підхід може стати основою національної моделі стійкого інноваційного розвитку.Item Пам'яті Миколи Християновича Бунге (до 130-ї річниці з дня смерті)(2025) Галицька, ЕлеонораМикола Християнович Бунге (1823-1895) - видатний вітчизняний учений зі світовим ім’ям, педагог, державний діяч, політик, реформатор другої половини XIX ст. У 2023 р. минуло 200 років від дня його народження, а на 2025 р. припадає 130-та річниця від дня його смерті.Item Внутрішня міграція населення та реформування житлової політики як інструменту збереження інтелектуального капіталу в регіонах(2025) Іванова, Тетяна; Мостовенко, ОлексійПроблема відтоку досвідчених та кваліфікованих кадрів із одних регіонів та переселенням в інші регіони виступає однією з найгостріших для України та потребує комплексного вирішення, оскільки поглиблює регіональні диспропорції у розвитку, знижує інноваційний потенціал та уповільнює економічне зростання. Одним із інструментів, який може вплинути на цю тенденцію, виступає соціальне житло, яке є частиною житлової політики України та дозволяє створити необхідні умови для проживання та забезпечення робочими місцями досвідчених фахівців в процесі відновлення країни та потребує належної підтримки з боку держави. Війна росії проти України спричинила не лише значні територіальні втрати та руйнування інфраструктури, але й завдала непоправної шкоди інтелектуального капіталу країни. Масштабна вимушена міграція українців за кордон та всередині країни призвела до дефіциту висококваліфікованих кадрів на внутрішньому ринку праці, та має тривалі негативні наслідки для економічного розвитку країни. Стаття присвячена аналізу регіональних диспропорцій внутрішньої міграції інтелектуального капіталу та житлової політики, частиною якої є забезпеченням внутрішніх переселенців соціальним житлом, як інструменту подолання проблем зруйнованого та пошкодженого житла та збереження високоосвіченого населення всередині країни. Автори визначають вплив держави та людиноорієнтованої житлової політики на збереження й формування інноваційного клімату регіонів. В результаті дослідження проаналізовано досвід оренди соціального житла та основних принципів його формування. Зокрема, увагу приділено механізму підтримки людського капіталу через регіональні та територіальні можливості громад, оскільки держава не має в повному обсязі можливостей створити та забезпечити житлом всіх осіб, що вимушені мігрувати в інші регіони. Зазначено, що надання можливості оренди якісного соціального житла сприяє вирішенню внутрішнього переміщення населення залишитися в регіоні та розвивати його інноваційний потенціал. Підкреслена важливість соціального житла як ефективного інструменту вирішення проблеми регіональних диспропорцій населення та задля збереження та формування інвестиційно-інноваційного клімату. Визначені основні фактори щодо вибору місця проживання та запропоновані механізми соціального житла як інструменту збереження та розвитку інтелектуального капіталу. Висновки статті підкреслюють причини та мотиви регіональних диспропорцій внаслідок внутрішньої міграції інтелектуального капіталу та пропонують підходи щодо зміни принципів соціального житла як інструменту збереження та розвитку інноваційного клімату регіонів в умовах післявоєнної відбудови.Item Чинники активізації банківського кредитування в Україні(2025) Гладких, Дмитро; Любіч, Олександр; Каплин, СергійВступ. Протягом 2024 р. банківська система Україна продовжувала функціонувати у стресових обставинах, пов’язаних переважно з повномасштабним збройним конфліктом, що триває, та невизначеними прогнозами стосовно перспектив його завершення. Водночас системі загалом вдалося уникнути критичного погіршення якості та значних втрат активів, ліквідності, ресурсної бази, капіталу, клієнтів, точок продажу та функціональної спроможності в цілому. Натомість окремі ключові показники діяльності банків (зокрема чистий прибуток) за результатами 11 місяців роботи виявилися безпрецедентно високими. Отже, банківська система країні і надалі демонструє високий рівень адаптивності до комплексу зовнішніх та внутрішніх шоків. Однак вона наразі стикається з низкою складних проблем, головною серед яких, на нашу думку, є повільні темпи відновлення корпоративного й роздрібного кредитування. Проблематика. Аналіз основних чинників активізації банківського кредитування в Україні та обґрунтування переліку заходів з боку держави, спрямованих на активізацію корпоративного та роздрібного кредитування. Мета – оцінка основних позитивних і негативних чинників, що формують поточні тренди розвитку кредитної діяльності банків, обґрунтування необхідних заходів із боку держави, спрямованих на подолання наявних негативних тенденцій у сфері корпоративного та роздрібного кредитування. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: опису, порівняння, аналізу, групування, синтезу, теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний. Результати. Проаналізовано основні позитивні й негативні чинники активізації корпоративного та роздрібного банківського кредитування в Україні, зокрема: динаміку регулятивного капіталу та залучених коштів банківської системи в розрізі валют, юридичних і фізичних осіб, інвестицій банків у державні цінні папери та інші інструменти тимчасового розміщення ліквідності, інфляції, облікової ставки, ринкових ставок за кредитами та депозитами в національній валюті, частки проблемної заборгованості у кредитному портфелі, окремі заходи державного регулювання економіки, що реалізуються через урядові кредитні програми. З метою вирішення наявних проблем запропоновано перелік заходів стосовно активізації банківського кредитування. Висновки. Протягом 2024 р. кредитний портфель поступово зростав у всіх ринкових сегментах, окрім урядової програми “Доступні кредити 5−7−9 %”. Найбільший відносний приріст продемонстрував роздрібний кредитний портфель, сформований у межах програми "єОселя". Банки також активно кредитували населення на ринкових умовах, попри високі кредитні ставки. Банківська система не відчувала дефіциту пасивів, натомість мала надлишкову ліквідність. Всі складові ресурсної бази в національній валюті зростали, також поступово зростав регулятивний капітал. Швидкість збільшення інвестицій у державні цінні папери не перевищувала швидкості зростання кредитного портфеля, натомість відбувався поступовий перерозподіл ресурсів на користь ОВДП на тлі скорочення вкладень у депозитні сертифікати. Зростання інфляції не призвело до підвищення ставок за кредитами та депозитами. Ставки за гривневими кредитами та депозитами юридичних і фізичних осіб прямували за змінами облікової ставки та перебували у "класичному" діапазоні: за кредитами – вище облікової ставки, за депозитами – нижче. Високі ставки за споживчими кредитами населення не заважали активному зростанню роздрібного кредитного портфеля, натомість низькі ринкові ставки за кредитами юридичним особам не стимулювали збільшення корпоративного кредитного портфеля. Висока частка проблемної заборгованості (NPL) не заважала банкам активізувати кредитування. До переліку заходів, спрямованих на активізацію корпоративного та роздрібного кредитування, слід віднести: зниження облікової ставки виключно за умови попереднього зниження інфляції; зменшення дохідності альтернативних інструментів інвестування надлишкової ліквідності банків; пом’якшення вимог щодо новизни предмета іпотеки та ліквідності застави житлової нерухомості; погашення заборгованості держави в межах програми "Доступні кредити 5−7−9 %".Item Проблеми та шляхи вдосконалення механізму банківського обслуговування аграріїв в Україні(2025) Гладких, Дмитро; Любіч, ОлександрВступ. Сільське господарство є базовим елементом української економіки, що забезпечує вагому частину ВВП, левову частку товарного експорту, великою мірою формуючи ресурсну базу та кредитний портфель банківської системи. При цьому активний розвиток сфери агропромислового комплексу (АПК) вимагає не лише значних додаткових обсягів довгострокових і дешевих кредитних ресурсів у національній валюті, а й додаткових специфічних банківських продуктів і послуг, що наразі пропонуються банками лише фрагментарно. Проблематика. Аналіз основних чинників активізації банківського кредитування та вдосконалення механізму комплексного банківського обслуговування підприємств АПК в Україні, обґрунтування переліку заходів з боку держави, спрямованих на вирішення проблем у цій сфері. Мета – аналіз основних перешкод на шляху активізації банківського кредитування та вдосконалення механізму банківського обслуговування підприємств сфери АПК, обґрунтування необхідних заходів з боку держави, спрямованих на подолання наявних негативних тенденцій у сфері кредитування та банківського обслуговування аграріїв. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: опису, порівняння, аналізу, групування, синтезу, теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний. Результати. Проаналізовано кредитні та інші банківські продукти, орієнтовані на агровиробників, основні чинники, що перешкоджають активізації кредитування агропідприємств в Україні. Визначено перелік заходів, спрямованих на вирішення наявних проблем, серед яких – розширення номенклатури специфічних банківських послуг на рівні одного з державних банків з подальшим створенням у середньо строковій перспективі спеціалізованого агробанку. Запропоновано рекомендації щодо законодавчої підтримки цього процесу. Висновки. Агросектор формує вагому частку ВВП та значну частину експортних надходжень України, а його подальший розвиток потребує активної підтримки з боку банківської системи. Це актуалізує необхідність комплексу заходів з боку держави, спрямованих на активізацію банківського кредитування підприємств сфери АПК у режимі "єдиного вікна". З цією метою доцільно рекомендувати: внесення змін до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями в частині пом’якшення вимог щодо коефіцієнтів ліквідності застави нерухомого майна; пом’якшення вимог до підприємств аграрного сектору щодо формальної відповідності ESG-стандартам виробничих проєктів, які кредитуються у межах урядової програми "Доступні кредити 5–7–9 %"; розроблення розширеної номенклатури кредитних продуктів та пов’язаних із ними специфічних банківських послуг для аграріїв, організацію надання цього пакета одним із державних банків у режимі "єдиного вікна"; розроблення механізму довго строкового цільового рефінансування банків з подальшим спрямуванням цих кош тів агропідприємствам у вигляді довгострокових кредитів; уточнення та синхро нізацію між собою суперечливих положень чинного законодавства України щодо банків і банківської діяльності; визначення доцільності створення спеціалізованого державного агробанку, що має пропонувати підприємствам агробізнесу широку лінійку кредитних продуктів і пов’язаних з ними послуг, впроваджувати успішні практики іпотечного кредитування, сприяючи формуванню ліквідного ринку землі, а також має стати основним оператором залучення та розподілу коштів іноземних партнерів, що надходитимуть в Україну в межах реалізації програм Зеленого курсу тощо.Item Сучасні підходи та цифрові рішення в оцінці кредитоспроможності позичальників(2025) Глущенко, Світлана; Долінський, ЛеонідВступ. Оцінка кредитоспроможності позичальників є одним із ключових елементів кредитної діяльності та функціонування кредитного ринку, а інноваційні підходи на підґрунті цифрових фінансових технологій відкривають нові можливості для вдосконалення процесів проведення оцінки кредитних ризиків та прийняття рішень. Проблематика. У сучасному фінансовому світі існує об’єктивна потреба в комплексному поєднанні та інтеграції традиційних та фінтех (FinTech)-підходів у загальній логіці процесів оцінювання кредитоспроможності позичальників. Мета – узагальнення та розширення класифікації методів оцінки та складових процесу оцінки кредитоспроможності позичальників з урахуванням новітніх цифрових рішень та впровадження фінансових технологій. Методи. Використано методи системного аналізу, аналізу і синтезу, дедукції. Результати. У дослідженні висвітлено основні види оцінки кредитоспроможності позичальника. Виокремлено ключові проблеми на різних етапах такої оцінки. Надано характеристику впроваджених цифрових та фінтех-інновацій у кредитній оцінці позичальника та користі від їх використання. Сформульовано пропозиції щодо розширення структурно-логічної схеми складових процесу оцінки кредитоспроможності позичальників, переліку видів такої оцінки з урахуванням новітніх цифрових рішень і впровадження фінансових технологій. Запропоновано уточнення до сучасних можливостей у забезпеченні конфіденційності й захисту інформації. Висновки. Отримані результати можуть мати теоретичне застосування для розширення та модернізації (в сукупності з доданими цифровими рішеннями) єдиної класифікації і структурно-логічної моделі в оцінці кредитоспроможності позичальників, більшої інституційної та процесної визначеності в секторі кредитного ринку та кредитної оцінки, розвитку категоріальної бази у вітчизняній науковій традиції тощо.Item Роль фінансово-інвестиційної грамотності у формуванні ефективної системи недержавного пенсійного забезпечення(2025) Долінський, Леонід; Терещенко, ГаннаУ статті досліджено сучасний стан і перспективи розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ) в Україні з урахуванням ролі фінансово-інвестиційної грамотності громадян у формуванні довіри до фінансових інструментів довгострокового накопичення. Наголошено на необхідності підвищення рівня обізнаності населення щодо функціонування недержавних пенсійних фондів (НПФ), принципів інвестування та оцінки ризиків, що є критично важливими для ефективного пенсійного планування. Проведено порівняльний аналіз рівня фінансової грамотності та участі населення у НПЗ в Україні й країнах Європи, виявлено ключові бар’єри та визначено чинники низької фінансової інклюзії українців. Особливу увагу приділено освітнім ініціативам як важливому інструменту подолання недовіри до НПФ і формування відповідального ставлення до особистого пенсійного майбутнього. Обґрунтовано доцільність системного включення фінансової освіти в навчальні програми закладів загальної середньої й вищої освіти, а також розвитку програм для дорослих і професійних учасників ринку. Окремо проаналізовано потенціал альтернативних інвестиційних інструментів для диверсифікації портфелів НПФ та необхідність підвищення кваліфікації управлінців з огляду на тенденцію ускладнення ринку фінансових послуг. Зроблено висновок, що підвищення фінансово-інвестиційної грамотності є обов’язковою умовою сталого розвитку системи НПЗ. Підкреслено, що комплекс заходів у сфері освіти, комунікаційної політики та регуляторного середовища сприятиме зростанню довіри до фінансових установ, розширенню інвестиційних практик, підвищенню фінансової культури населення й економічної стабільності громадян. Успішна імплементація цих заходів є важливою складовою стратегічного розвитку людського капіталу України в умовах демографічних викликів та євроінтеграції.Item Роль міжнародних інвестицій у відбудові України та їх вплив на розвиток будівельного бізнесу(2025) Кришталь, Галина; Цімошинська, Оксана; Іванова, ТетянаУ статті авторами досліджено роль міжнародних інвестицій у відбудову України, зокрема в контексті розвитку будівельної галузі. Визначено основні переваги та виклики, що виникають при залученні іноземного капіталу в умовах воєнного конфлікту. Досліджено вплив сучасних будівельних технологій, таких як інформаційне моделювання будівель (BIM), дрони для моніторингу та 3D-друк, на ефективність реалізації відновлювальних проєктів. Запропоновано стратегії для покращення інвестиційного клімату в Україні, зокрема розробку політики, спрямованої на залучення іноземних інвестицій через публічно-приватне партнерство (PPP) та залучення міжнародних фінансових інститутів. Акцентовано на важливості забезпечення стабільності, надання гарантій інвесторам та розвитку інфраструктури. Визначено, що застосування новітніх технологій у будівництві дозволяє підвищити швидкість та якість відновлення інфраструктури, знижуючи витрати та ризики/