Облікова ставка НБУ: наслідки та доцільність подальшого зниження
Loading...
Date
2024
Authors
Гладких, Дмитро
Любіч, Олександр
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Вступ. До цілей останнього за хронологією підвищення рівня облікової ставки з 10 до 25 % у червні 2022 р. належали: захист заощаджень і доходів фізичних осіб у національній валюті; зростання привабливості активів, номінованих у гривні; послаблення тиску надлишкової ліквідності на валютному ринку; розширення можливостей регулятора підтримувати курсову стабільність гривні та забезпечувати його контроль за інфляційними процесами на тлі продовження воєнних дій. Збільшення рівня облікової ставки також мало підвищити дохідність облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) та депозитних сертифікатів Національного банку України (НБУ), ставки за депозитами в національній валюті й вартість обслуговування гривневих кредитів для юридичних і фізичних осіб. Протягом майже 15 місяців облікова ставка зберігалась на рівні 25 % річних, натомість із кінця липня 2023 р. на тлі тривалої позитивної динаміки інфляції регулятор розпочав цикл поступового пом’якшення монетарної політики. Оприлюднена НБУ звітність фінансового та зовнішнього секторів економіки, наглядова статистика станом на 1 грудня 2023 р. дають змогу проаналізувати деякі проміжні результати такого пом’якшення. Проблематика. Визначення попередніх наслідків та обґрунтування доцільності подальшого поступового зниження рівня облікової ставки НБУ, спрямованого на подолання ключових проблем грошово-кредитної системи в умовах воєнного стану. Мета – аналіз ключових проміжних результатів поступового зниження облікової ставки в Україні, що безпосередньо впливають на виконання грошово-кредитною системою своїх основних функцій, та обґрунтування необхідних заходів з боку держави, спрямованих на подолання наявних негативних тенденцій у монетарній сфері. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: опису, порівняння,
аналізу, групування, синтезу, теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний. Результати. Проаналізовано ключові попередні наслідки поступового зниження рівня облікової ставки в Україні, зокрема: динаміку залученого банками рефінансування, інвестицій банків у депозитні сертифікати НБУ, інвестицій регулятора та банків у ОВДП, корпоративного й роздрібного кредитування, банківських депозитів домашніх господарств і корпорацій у розрізі строків та валют, окремі показники валютного ринку.
Висновки. Ключовими позитивними наслідками зниження рівня облікової ставки є: поступове відновлення кредитної активності банків; переорієнтація інвестицій банків з придбання депозитних сертифікатів НБУ у бік нарощування інвестицій в ОВДП, що дало змогу припинити емісійне фінансування бюджетного дефіциту з боку НБУ; збереження додатної дохідності строкових депозитів у національній валюті, що стимулює населення до подальшого збільшення обсягу банківських вкладів. Натомість практика стерилізації "зайвої" ліквідності банківських установ шляхом купівлі ними овернайт та тримісячних депозитних сертифікатів НБУ продовжується і провокує подальше зростання обсягу надлишкової ліквідності банківської системи внаслідок збереження доволі високого рівня дохідності цього інструменту. Очікувана консервація помірних темпів інфляції в короткостроковій перспективі зумовлює доцільність подальшого поступового зниження рівня облікової ставки в разі збереження додатної дохідності строкових депозитів населення в національній валюті. З метою зміни наявних негативних тенденцій у монетарній сфері необхідно: поступово знизити рівень дохідності депозитних сертифікатів НБУ до рівня дохідності "коротких" ОВДП; забезпечити синхронізацію рівнів дохідності "нових" гривневих строкових депозитів фізичних осіб у розрізі строків на рівні п’яти державних банків; розглянути можливість повернення до практики часткового обов’язкового продажу валютних надходжень експортерів на рівні щонайменше 50 % на період дії воєнного стану; активізувати застосування немонетарних методів за заходів антиінфляційної політики з урахуванням солідарної відповідальності Уряду і регулятора за антиінфляційну політику.
Description
Introduction. The purpose of the latest increase in the key rate from 10% to 25% in June 2022 is the following: protection of savings and income of individuals in national currency; increasing attractiveness of hryvnia-denominated assets; easing the pressure of excess liquidity on the foreign exchange market; strengthening the ability of the NBU to ensure exchange rate stability and streamline inflationary processes during the war. The increase in the key rate was also supposed to increase the yield on domestic government loan bonds and deposit certificates of the National Bank of Ukraine (NBU), rates on line deposits in the national currency, and the cost of servicing hryvnia loans for legal entities and individuals. Over a period of up to 15 months, the key rate remained at the same level of 25%. As the dynamics of inflation faded, the regulator started a cycle of gradual easing of monetary policy. allows to analyze the intermediate results of such a reduction. Reporting of the financial and external sectors of the economy published by the NBU and supervisory statistics as of December 1, 2023 allow to analyze the intermediate results of the reduction. Problem Statement. Determining the preliminary consequences and justifying the expediency of further gradual reduction of the NBU key rate aimed at overcoming the main problems of the monetary and credit system of Ukraine in the conditions of martial law. Th e purpose is the analysis of the main intermediate results of the gradual reduction of the key rate in Ukraine, which directly affect the performance of its key functions by the monetary and credit system of Ukraine, and justification of the most urgent state measures aimed at overcoming the current negative trends in the monetary sphere. Methods. General scientific and special methods are used: analysis, synthesis, grouping, description, comparison, theoretical generalization and abstract-logical. Results. Th e key preliminary consequences of the gradual reduction of the key rate in Ukraine are analyzed, in particular: the dynamics of refinancing attracted by banks, bank investments in NBU deposit certificates, investments of the regulator and banks in domestic government loan bonds (OVDPs), corporate and retail lending, bank deposits of households and corporations by terms and currencies, individual indicators of the foreign exchange market. Conclusions. Th e key positive consequences of the key rate reduction are: gradual recovery of banks' credit activity; reorientation of banks' investments from the purchase of NBU deposit certificates to increasing investments in OVDPs, which made it possible to stop emission financing of the budget deficit by the NBU; maintaining a positive yield on term deposits in the national currency, which stimulates the population to further increase the volume of bank deposits. Instead, the practice of sterilizing the "excess" liquidity of banking institutions through their purchase of overnight and three-month deposit certificates of the NBU continues and and provokes a further increase in the volume of excess liquidity of the banking system due to a fairly high level of profitability of this instrument. Expected conservation of moderate rates of inflation in the short term determines the expediency of a further gradual decrease in the level of the key rate, provided that the positive return on time deposits of the population in the national currency is maintained. To overcome the current negative trends in the monetary sphere it is advisable: to consider the possibility of reducing the yield of NBU deposit certificates to a level comparable to the yield of "short " OVDPs; to ensure the synchronization of the yield of "new" time deposits of the population in the national currency by terms at the level offie state banks; to consider the expediency of resuming the practice of compulsory sale of part of the foreign currency earnings of exporters at the level of at least 50% during the period of martial law; to intensify the use of non-monetary methods and anti-inflation policy measures, taking into account the joint responsibility of the government and regulator for anti-inflation policy.
Keywords
облікова ставка, НБУ, банки, інфляція, гривня, валюта, курс, кредити, депозити, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), стаття, discount rate, NBU, banks, inflation, hryvnia, currency, exchange rate, loans, deposits, domestic government loan bonds (OVDP)
Citation
Гладких Д. М. Облікова ставка НБУ: наслідки та доцільність подальшого зниження / Гладких Д. М., Любіч О. О. // Фінанси України. - 2024. - № 3. – C. 27-41. - https://doi.org/10.33763/finukr2024.03.027