Кіно-Театр. 2017. №5

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 6 of 6
  • Item
    Наближення "далеких"
    (2017) Наумова, Лариса
  • Item
    Розстріляний талант
    (2017) Брюховецька, Лариса
    Микола Надемський (10.07.1892 - 27.12.1937) - український актор театру і кіно. Навчався акторської майстерності у Марії Савіної в Санкт-Петербурзі. Після ії смерті 1915 року працював у трупі Александринського театру, брав участь в його гастролях країнами Скандинавії. У Києві грав у трупі "Каменярі" під керівництвом Петра Долини, з 1923-го працював у драматичному українському театрі ім. І. Франка, а через два роки почав виступати в Одеському театрі української драми. Уславився як виконавець ролей діда з ціпком («97» М. Куліша), маркіза ("Мірандоліна" К. Ґольдоні), кульгавий чорт у "Чорт та шинкарка" та багатьох інших ролей української, російської та зарубіжної класики. З 1926 року - на Одеській кінофабриці. Знімався у фільмах: "ПКП" Георгія Стабового й Акселя Лундіна (1926), "Королі воску" Йосипа Рони (1926), "Звенигора" Олександра Довженка (1927, ролі Діда і російського генерала), "Митя" Миколи Охлопкова (1927), "Черевички" Петра Чардиніна (1927), "Цемент" Володимира Вільнера (1927), "Чортополох" Павла Долини (1928), "Бенефіс клоуна Жоржа" Олександра Соловйова (1928), "В заметах" Павла Долини (1929), "Арсенал" Олександра Довженка (1929, чиновник), "Дорогою вогню" Георгія Тасіна (1930), "Земля" Олександра Довженка (1930).
  • Item
    Відтворення і акторська творчість у теорії Віктора Кісіна
    (2017) Наумова, Лариса
    Два десятиліття тому, 1997 року, пішов із життя Віктор Борисович Кісін, український режисер, визначний теоретик видовищних мистецтв та педагог, засновник і завідувач кафедр режисури телебачення КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого та КНУКіМ. Весь цей час, двічі на рік, у день народження, 4 квітня, та в день пам’яті, 4 вересня, на його могилі збираються близькі, колеги, учні, а тепер уже й учні учнів, щоб згадати Майстра. Однак багатогранна теоретична спадщина Віктора Борисовича досі залишається недостатньо дослідженою і вимагає прискіпливої уваги задля подальшого розвитку теорії й практики режисури й акторського мистецтва в Україні.
  • Item
    Майстер філігранно виписаних персонажів
    (2017) Брюховецька, Лариса
    Якщо говорити про вияв професіоналізму і психологічної переконливості, то Олег Прімогенов - актор незамінний у кіно. Йому, як і свого часу Жану Ґабену, не потрібні зовнішні перетворення, аби стати іншим, тобто персонажем фільму. В театрі він так само всюдисущий - мається на увазі не тількі число й діапазон його ролей, а й кількість сцен і майданчиків, на яких він грав, при цьому легко входячи у будь-який творчий колектив. Особливо цей актор необхідний для режисерів, схильних до експериментів, тут Олег не підведе, а режисер матиме гарантію, що вистава не розсиплеться.
  • Item
    Ада Роговцева: чесність із собою
    (2017) Брюховецька, Лариса
    Лауреатом Держпремії СРСР за роль у фільмі "Салют, Маріє!" Йосипа Хейфіца вона стала в 33 роки, найвищого звання в країні - народної артистки СРСР - удостоїлась у 41-річному віці, лауреатом Шевченківської премії стала в 44, тобто найвище офіційне визнання здобула задовго до своїх серйозних ювілеїв, випередивши багатьох своїх колег по цеху. Шлях до успіху був прямий і, як видається на сьогоднішній погляд, легкий. Утім, не варто повертатися в минуле, досить подивитись, яким насиченим є її сьогоднішні трудові будні, щоб зрозуміти: перед нами - класичний приклад відданості театру, своїй професії, творчості.
  • Item
    Теми вічні й актуальні. Творчий звіт майстерні Василя Вітра
    (2017) Пащенко, Анастасія
    Що знімають режисери до того, як вийти на вільні простори професійної діяльності? Або, іншими словами, що творять студенти кіновишів під час навчання? Про це можна дізнатися на захисті курсових і дипломних робіт - свого роду творчому звіті майбутніх бійців українського кінофронту. Цього року свої роботи показували студенти режисури телебачення Київського університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого (майстерня Василя Вітра). Жанрова палітра робіт багата: комедія, драма, мелодрама, кінопритча, історичне, воєнне кіно, документалістика... Рівень також досить високий - це особливо варто відзначити, враховуючи те, що стрічки студенти знімали власними зусиллями і за власні кошти. Достоту «незалежне кіно», хоч і під егідою державної установи.