032 "Історія та археологія"

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17522

Освітньо-наукова програма: "Історія"

Browse

Now showing 1 - 20 of 33

Викладання логіки в навчальних закладах Російської імперії (1725-1850 рр.)
(2021) Федяй, Микола; Арістов, Вадим
Короткий зміст роботи: в роботі досліджується викладання курсів логіки в навчальних закладах Російської імперії у 1725-1850 рр. На основі даних про викладачів університетів, з моменту їхнього заснування до реформи 1850 р., укладаються короткі відомості про них, а саме, де вони навчалися, здобували освіту та за якими підручниками викладали. Протягом XVIII ст. усі проаналізовані викладачі імперських університетів читали логіку за вольфіанською системою, а в першій половині ХІХ ст. – як за вольфіанською, так і за системами Канта, Шеллінка, Фіхте тощо. Сам процес викладання в університетах регулювався переважно уставами. Так, в уставах XVIII ст. прописується, що університети мають функціонувати на зразок західних, тоді як з початку ХІХ ст. такі пасажі зникають, також із середини XVIII ст. простежується поступовий розвиток цензури. Велику руль у залученні викладачів та цензурі університетських курсів належала попечителям. Підручник Баумайстра "Elementa Philosophiae Recentioris" користувався найбільшою популярністю, принаймні у XVIII ст. Сам підручник є спрощеним переказом праці Вольфа. Структура та зміст підручника нагадує схоластичний. Два його переклади російською виконані по-різному, перший, 1760 року, є одною із перших спроб знайти російські відповідники латинським термінам, автор зазвичай калькує їх, у другому, виконаному через пів століття, автор місцями відходить від оригіналу, намагається "зросійщити" латинські терміни.
Декаданс і меланхолія української інтелігенції в Російській імперії на межі ХІХ-ХХ ст. (за его-джерелами)
(2021) Найдух, Юлія; Диса, Катерина
Робота присвячена дослідженню меланхолійних емоцій української інтелігенції зламу XIX-XX ст. в Російській імперії. У контексті європейських явищ розглядається зв’язок між настроями даної соціальної групи та західними віяннями. Особливу увагу приділено декадансу як одному з найбільш вживаних концептів доби, пов’язаних із кризовими емоціями. Його несприйняття в українському середовищі кін. XIX - поч. XX ст. створює ризик передчасних оцінок емоційного фону суспільства. Тож на причинах і витоках негативної рецепції декадансу зосереджено дослідницький фокус. На основі епістолярію семи українських інтелектуалів, зокрема Миколи Лисенка, Ольги Косач (Олени Пчілки), Михайла Косача, Лариси Косач (Лесі Українки), Євгена Чикаленка, Бориса Грінченка і Трохима Зіньківського, представлено палітру меланхолійних почуттів української інтелігенції зламу XIX-XX ст. Аналізуються чинники, вияви та особливості кризових емоцій у порівнянні з російськими та європейськими. Окрему увагу зосереджено на нервовості як домінантній емоції української інтелігенції.
Діяльність українських дипломатичних місій на Кубані (1917–1921)
(2020) Назаренко, Іван; Скальський, Віталій
Одним з провідних напрямків дипломатичної діяльності українських національних урядів 1917-1921 рр. було формування політичних, економічних та військових відносин в Чорноморському регіоні. Особливе місце в реалізації цієї концепції відводилось Кубані. Розташована на Північному Кавказі, територія краю була заселена переважно етнічними українцями. Український політикум розцінював цей фактор, як основоположний при розбудові дипломатичних контактів на Кавказі. Метою дослідження є комплексне та всебічне висвітлення діяльності українських дипломатичних представництв в Кубанському регіоні за 1917-1921 рр. в контексті ревізії української політики в Чорноморському регіоні з відходом від наявних глорифікаційних кліше та радянської термінології.
Експансія держав Осі за матеріалами Морської та колоніальної ліги (1935-1939рр.)
(2023) Ларін, Валентин; Григор’єва, Тетяна
Мета роботи полягає в тому, аби на основі друкованих видань Морської та Колоніальної Ліги простежити висвітлення експансії держав Осі в другій половині 1930-х років.
Жіноча освіта в Турецькій республіці за президенства Ататюрка
(2023) Шевчук, Олена; Григор’єва, Тетяна
Метою дипломної роботи є дослідити найбільш значущі зміни в жіночій освіті за часів правління першого президента республіки Туреччина Кемаля Ататюрка.
Жіноча праця в цукровій промисловості Київської губернії, 1880-ті – 1905 рр.
(2020) Карпенко, Ігор; Диса, Катерина
Друга половина ХІХ ст. стала часом інтенсивного розвитку індустріалізації та модернізації навіть для тих країн Європейського континенту, що згідно з макрорегіональною моделлю вивчення європейської історії були "периферією", до якої дослідники зараховують і Російську імперію.1 В європейських країнах цього часу відбуваються глибокі соціокультурні трансформації – зникає традиційна родина з трьох поколінь, на заміну якої постає нуклеарна родина, з двох поколінь, що сприяє доволі швидкому зростанню частки працюючих в промисловому секторі жінок – від 40% у Норвегії та Франції, до 50% у Данії. Метою є дослідити можливості, які відкривалися перед жінкою, що працювала у цукровій промисловості Київської губернії в останніх декадах ХІХ - на початку ХХ ст.
Комунікація з владою як стратегія виживання населення після війни (на матеріалах Запорізької області, 1946–1947 рр.)
(2020) Самойленко, Антон; Шліхта, Наталія
Питання існування та функціонування проявів демократії у тоталітарній державі з середини ХХ ст. цікавить дослідників. Загальновідомо, що радянське населення, незважаючи на "найдемократичнішу конституцію у світі", у повоєнні роки не мало змоги вільно висловлювати свої думки, робити політичний вибір, зберігати таємницю приватного життя тощо. Фактично, чи не єдиним легітимним способом донести свої думки до влади стала можливість поскаржитись до органів радянської влади Ця робота є спробою дізнатися більше про проблеми населення у перші повоєнні роки та способи вирішення життєвих труднощів за допомогою написання звернень "у владу". Дослідження проблеми також є важливим в контексті вивчення регіонального виміру повсякденного життя радянського населення після Другої світової війни.
Лютерансько-ортодоксійна та пієтистична традиції у проповідях Ніколауса Людвіга фон Цинцендорфа
(2021) Нечипорук, Вікторія; Диса, Катерина
У магістерській роботі здійснено спробу визначити належність графа Ніколауса Людвіга фон Цинцендорфа (1700-1760) до лютерансько-ортодоксійної чи пієтистичної традицій на прикладі збірок його проповідей Berliner Reden ("Берлінські промови", 1738). Передусім у роботі дано пояснення термінам "лютеранська ортодоксія" та "пієтизм": розказано про виникнення обох теологічних традицій, характерні ознаки, представників тощо. Заразом здійснено огляд гомілетичної теорії та практики в обох традиціях, зокрема і вплив Лютера та Меланхтона на лютеранську проповідь. Також розглянуто найважливіші події з життя Ніколауса Людвіга фон Цинцендорфа, які стосуються його становлення як теолога, та розказано про його погляди на гомілетику в книзі Jeremias, ein Prediger der Gerechtigkeit ("Єремія, проповідник справедливости"). У науковій роботі охарактеризовано наявні дискусії щодо розуміння Святого Письма через призму лютеранської ортодоксії та пієтизму. Було запропоновано власну гіпотезу про те, що у Цинцендорфових проповідях можна знайти риси обох традицій. Здійснено аналіз двох збірок "Берлінських промов»"для визначення правильності своєї гіпотези. Риси лютеранського схоластицизму та ортодоксії класифіковано у дві групи. Для точності результатів у магістерську роботу залучено аналіз творів сучасників Цинцендорфа. Так, розглянуто особливості твору Vollständiger Timotheus Verinus (1718) теолога Пізньої ортодоксії Валентіна Льошера та Die erste Liebe (1696) радикального пієтиста Ґотфріда Арнольда. На основі отриманої інформації про особливості згаданих теологів було проведено порівняльний аналіз ідей їхніх творів із працями Цинцендорфа та зроблено висновки про особливості теологічних текстів Цинцедорфа. Зрештою, дослідження показало, що висловлене припущення про наявність в проповідях Цинцендорфа ознак пієтизму та лютеранського схоластицизму правильне.
Мотивація вступу до київської поліції (1941– 1943)
(2020) Ситник, Данііл; Шліхта, Наталія
В магістерській роботі розглянуто формування української допоміжної поліції міста Києва в контексті створення окупаційної адміністрації. Автором було висвітлено основні етапи формування Української охоронної та кримінальної поліції. Послуговуючись концепцією Алєксандра Прусіна було проаналізовано 36 біографій співробітників київської поліції, репрезентованих кримінально-слідчими справами ГДА СБУ. Залучення ширшої джерельної та історіографічної бази допомогло чітко окреслити три соціо-психологічних портрети (групи) членів київської поліції. Завдяки детальному розгляду більш-менш повних біографій поліцейських, автор спробував краще показати багатовимірність та персоніфікованість особистих мотивів. В результаті дослідження автору вдалося виявити особливості мотивів вступу до київської поліції. Найменша група ("ідейних") осіб репрезентована представниками ОУН (м) та української військової еміграції, що вступали до поліції, здебільшого, із військово-політичних або кар’єрних мотивів. До цієї групи відносимо і тих радянських громадян, котрі мали особистий негативний досвід ("образу") внутрішньополітичного життя в СРСР міжвоєнного періоду. Найбільші групи осіб – "виживальників" та "конформістів" – потрапляли до поліції через брак альтернатив, стратегії виживання або загальної інертності населення.
"(На)вертаючись в обійми": православізація правобережного унійного духовенства (1794-1839)
(2020) Дерев’янко, Наталія; Яременко, Максим
У магістерській роботі досліджено процес конфесійної та соціальної уніфікації на Правобережній Україні внаслідок поділів Речі Посполитої й до офіційного скасування Унійної Церкви. Наукова розвідка передусім акцентує увагу на методах, засобах та практиках православізації Правобережної України в трьох площинах. По-перше, на рівні організаційної структури – єпархального управління Церков в досліджуваний період. По-друге, на рівні ідеологічного обгрунтування: як розвивався антиунійний наратив під час перших акцій навернення та впродовж всього існування Унійної Церкви в Російській імперії. По-третє, на практичному рівні – на рівні оформлення парафіяльноого життя. На прикладі Махнівського повіту, як усередненого зразка, у праці вивчено соціальну характеристику православного правобережного духовенства, щойно конвертованого унійного кліру. Крім того, дослідження підіймає питання соціального дисциплінування на приєднаних від Речі Посполитої теренах.
Населення та міська влада Житомира (1782-1793)
(2023) Антонюк, Данило; Тесленко, Ігор
Мета роботи полягає у тому, аби на підставі проаналізованих джерел та історіографії реконструювати чисельність і структуру населення Житомира та склад його маґістрату.
Образ Японії в англійській пресі (на прикладі The Times, 1854 – 1902)
(2022) Положай, Костянтин; Диса, Катерина
Магістерська робота присвячена дослідженню образу Японії, який утворювався матеріалами газети The Times у 1854 – 1902 роках. Для розкриття даної проблеми матеріали поділені на 3 хронологічні періоди – до 1860 року, 1860 – 1869 так 1870 – 1902. Завдяки цьому в роботі розкривається не лише образ Японії, який формувався в кожен з цих періодів, а й еволюція цього образу протягом другої половини ХІХ століття. Під час аналізу матеріалів, увага звертається на такі аспекти, як політичне життя Японії, економічне життя, повсякдення японців, та описи самої країни у тих випадках коли вони присутні.
Освічена повивальна бабка в повітовому місті Російської імперії: уманський казус (1850-ті-1860-ті рр.)
(2020) Клименко, Ганна; Диса, Катерина
Робота присвячена дослідженню казусу, пов`язаного з роботою повітових повивальних бабок Марти Плавської та Євдокії Таранкевич у повітовому місті Умань 1850-х-1860-х років. Через мікроісторичний аналіз конфлікту професійного агенту медикалізації, якими були Плавська та Таранкевич, з локальним середовищем розкриваються багато соціальних та культурних аспектів модернізації медицини, котрі не були висвітлені раніше у історіографії з даної теми. Це і саморепрезентація та агентність освіченої повивальної бабки, і її стосунки з пацієнтами та місцевими і губернськими елітами і колежанками. Метою роботи є дослідити ці аспекти.
Пам’ять про Громадянську війну в США як поле конфлікту (за матеріалами телеканалу KXAN, 2015–2021 рр.)
(2022) Шокур, Діана; Гломозда, Костянтин
Метою моєї кваліфікаційної роботи є дослідження наративів, які вплинули на конфліктність в контексті історичної пам’яті в штаті Техас, а також аналіз частини медіа, а саме новинних репортажів, які впливають на формування поля конфлікту в штаті.
"Перебудова" та "гласність" крізь призму історії понять
(2023) Коваль, Роман; Шліхта, Наталія
Мета роботи полягає в аналізі функціонування та трансформації понять "перебудова" та "гласність" у радянському офіційному політичному дискурсі 1985-1991 років.
"Переосмислюючи нещодавнє минуле": НДР у німецьких політичних дискусіях і кінематографі 1990-х–2000-х рр.
(2020) Ємцова, Дар’я; Бетлій, Олена
Дослідження пам'яті про Німецьку Демократичну Республіку після об'єднання Німеччини досі продовжує цікавити західні академічні кола. Натомість, можна сміливо констатувати, що дана тема залишається поза увагою української наукової спільноти. У роботі досліджено взаємопов’язаність двох дискусійних площин (політичне обговорення та кіно), що дає можливість ширше розглянути переосмислення минулого, яке відбувалося в Німеччині. Водночас, дослідження пам’яті про НДР на двох рівнях — політичному та культурному — впродовж двох десятиліть після об’єднання допоможе прослідкувати зміни в сприйнятті НДР.
Посольства київських ієрархів до Москви 1583 – 1686 рр.
(2018) Мотуз, Марія; Григор’єва, Тетяна
Магістерська робота, спеціальність 032 "Історія та археологія" освітньо-наукової програми "Історія". Мета роботи полягає у дослідженні контактів Київської митрополії з Московським царством протягом 1583 – 1686 років.
Проблеми освіти і працевлаштування жінки в британських жіночих журналах середини ХІХ ст.
(2018) Сафонова, Олена; Диса, Катерина
Кваліфікаційна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за спеціальностю 032 "Історія та археологія" освітньо-наукової програми "Історія". Метою дослідження є аналіз презентації проблем жіночого працевлаштування та освіти на сторінках жіночих журналів середини ХІХ століття.
Програма Т-4: нацистське бачення, перебіг, пам’ять
(2023) Білецька, Єлизавета; Бажан, Олег
Мета дослідження – комплексно охарактеризувати процеси винищення нацистами людей з психічними та неврологічними відмінностями, детально розглянувши історіографію питання.
Публічна дипломатія Елеонори Рузвельт як інструмент "м’якої сили" США
(2022) Малая, Ганна; Диса, Катерина
Магістерська робота присвячена дослідженню діяльності Елеонори Рузвельт як публічної дипломатки, чиї зусилля були спрямовані на розповсюдження американського бачення лібералізму за межами США. Закордонні подорожі Елеонори Рузвельт під час Другої світової війни стали її першим досвідом долучення до міжнародного співробітництва. Її офіційні контакти і поруч неформальна взаємодія із іноземною громадськістю сприяли зміцненню образу США як держави-носія демократичних цінностей, що відповідало тогочасним цілям зовнішньополітичної стратегії уряду країни. Подальша дипломатична діяльність Елеонори Рузвельт припадає на кінець 1940-х-1950-ті роки, а отже на початок і наростання біполярного конфлікту. В умовах Холодної війни прагення Елеонори Рузвельт підтримувати міжнародний мир шляхом просування переваг американської ліберально-демократичної моделі закордон співпадало з інтересами адміністрації президента США. Холодна війна вимагала використання ефективної "зброї", і закордонні візити стали тим самим перевіреним засобом, що не потребували використання військової сили. Таким чином, публічна дипломатія Елеонори Рузвельт стала інструментом концепту "м’якої сили", що доповнював офіційну зовнішню політику Вашингтону.

Browse

Browsing 032 "Історія та археологія" by Title

Results Per Page

Sort Options