Кіно-Театр. 2021. №4

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/21340

Browse

Now showing 1 - 20 of 21

Акмал Гурезов: "Сцена наділяє мене сміливістю бути самим собою"
(2021) Гурезов, Акмал
Акмал Гурезов (н. 1985) – актор театру і кіно. Народився в місті Файзабад (Таджикистан). Закінчив Донецьке училище культури та КНУТКТ ім. І. Карпенка-Карого. У 2010–2020 роках працював у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Астрофізик і Механтроп. Загублене інтерв'ю : до 80-річчя Богдана Ступки
(2021) Ступка, Богдан
Думаю, що Богдан Сильвестрович, маючи в ті роки повно інших справ, погодився зі мною зустрітися саме тому, що мене цікавила не стільки тогочасна злободенність, скільки його рання творчість. Я знав, що його перша роль в театрі була у виставі "Фауст і смерть" за п’єсою Олександра Степановича Левади, брата моєї бабусі, з яким я мав щастя спілкуватися в дитинстві і юності. Спілкування це, а ще більше перечитування його книжок та політичних памфлетів, навчило мене і критичної допитливості, і національної самоповаги.
"Була б людина, а злочин знайдеться"
(2021) Дроздовський, Дмитро
У рік сторіччя Ф. Дюрренматта Тарас Жирко відтворює магічно-реалістичний світ його "Аварії". ...Пошуки місця для ночівлі приводять Альфреда Трапса (Євген Нищук) до будинку, де господарює вісімдесятилітня пані Верге. Вона не бере з постояльців грошей, проте пропонує їм зіграти в гру. Ця гра виявляється більшою за життя (в ґадамерівському сенсі).
В музеї кіно Довженко-центру на Васильківській, 1
(2021)
Довженко-Центр за ініціативи та підтримки Італійського інституту культури в Україні, у співпраці з кінофестивалем "Молодість",представляє мандрівну виставку "Сторіччя. Фелліні у світі", що подорожує світом і своєю черговою локацією обрала Музей кіно Довженко-Центру.
Владлен Одуденко: "Сценографія - це такий же актор зі своїм характером і посланням"
(2021) Одуденко, Владлен
Одуденко Владлен (н. 1975, Київ) – художник-постановник. Навчався у РХСШ ім. Т.Г. Шевченка. У 2000 р. закінчив театрально-декораційне відділення Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. Педагоги – О. Бобровников, Д. Лідер, О. Бурлiн.
Все життя між кіно і театром (Ярослав Гаврилюк)
(2021) Брюховецька, Лариса
Театральна і кінематографічна спільноти сумують: 25 травня від ковіду помер актор театру і кіно, народний артист України Ярослав Гаврилюк. Йому було тільки 69 років.
Двадцять вісім яскравих листівок
(2021) Веселовська, Ганна
Ще у шалені 1990-ті, коли літературою призвичаїлися торгувати без усяких церемоній на вулицях, поглянувши на акторські обличчя на яскравих обкладинках, не раз охоплював сум: а де ж наші українські артисти, чому немає про них таких доступних і цікавих книжок? Часу відтоді минуло немало, з’явилися солідні видання про Борислава Брондукова, Івана Миколайчука, Аду Роговцеву, Богдана Ступку, Анатолія Хостікоєва і ще декого. Однак у цілому, традиція писати популярні нариси про вітчизняне акторство поки не склалася, і кожне нове видання, присвячене українським артистам, сприймається як подарунок їхнім шанувальникам і виклик забудькам.
Дитинство в полоні червоної химери
(2021) Канівець, Анастасія
"Велика історія" очима дитини – мотив досить поширений. А якщо говорити про тему революції 1917 р. і так званої "громадянської" війни, то й популярний: кому жодного разу не траплялося фільму про дитину чи дітей, що з ентузіазмом долучаються до воєнних подій як до небезпечної й тим більш захоплюючої гри? Втім, розставляти акценти тут можна по-різному – різний результат і одержуючи.
Енергія свободи
(2021) Швець, Юлій
Американка з китайським корінням Хлої Чжао із фільму в фільм розповідає історії не надто успішних, але й не простих американців. Режисерка загострює глядацьку увагу на представниках нечисленних спільнот Північної Америки, на індіанських резерваціях, вимираючому племені ковбоїв тощо. Чжао працює в напівдокументальній манері: використовує непрофесійних акторів, натуральні декорації, насичує оповідь малозначущими деталями. Ін- коли при перегляді її «авторського кіно» складається враження, ніби останні дні цивілізації вже настали, і маємо очікувати повернення динозаврів разом з льодовиками – причиною їх зникнення.
"Кассандра": у пошуках правди та істини
(2021) Котенок, Вікторія
Київський театр ім. Івана Франка неодноразово звертався до творчості Лесі Українки: були поставлені "Лісова пісня", "Камінний господар", "Кассандра", "Бояриня", "Одержима", "Адвокат Мартіан", "У пущі", "На полі крові". До 150-річчя видатної української письменниці театр презентував у фойє виставку фотографій з цих вистав,
Майя Струннікова: "Лише коли я мучуся роллю, то розумію, що живу"
(2021) Струннікова, Майя
Майя Струннікова (нар. 1974, Івано–Франківськ) – акторка, педагог, заслужена артистка України (2013). З 1994 року актриса Харківського академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. У різні роки співпрацювала з харківськими недержавними театрами "P.S.", "Ланжеронъ", Відкритий театр, Театральна компанія Романа Панченка.
Натхненна сила Катерини Білокур
(2021) Самолевська, Ольга
Ця художниця живе на Землі вже 120 років, хоча половину цього строку її нема фізично. Дивна річ, але потужність її помітно зростає, і нові генерації відкривають для себе цю натхненну силу.
Райнер Вернер Фассбіндер: від авангарду до класики, від Брехта до Вісконті
(2021) Швець, Юлій
Актор, театральний режисер, імпресаріо, драматург, сценарист, художник-постановник, кінорежисер, редактор, композитор, продюсер – навряд чи знайдеться у світовому мистецтві ІІ половини ХХ століття постать універсальніша, ніж Райнер Вернер Фассбіндер (Rainer Werner Fassbinder, 1945–1982) – один із найбільш сміливих і оригінальних митців часу.
Сайт, присвячений Івану Миколайчуку
(2021)
80-річчя з дня народження Івана Миколайчука – привід не лише згадати про геніального українського кінематографіста, а й зробити щось для поширення пам’яті про нього.
Світ у дзеркалі... Анни Липківської
(2021)
Історія пам’ятає своїх героїв, але літописців, які її фіксують, не завжди. А деякі з них, їхнє особисте, громадське і професійне життя заслуговують уваги і пам’яті. Одним з таких істориків, теоретиків і фіксаторів історії українського театру кінця ХХ і початку ХХІ століття була Анна Костянтинівна Липківська, якої не стало 24 березня 2021 року.
Світло Лесі (огляд вистав)
(2021) Швець, Юлій
Остаточні висновки театрального року, присвяченого 150-річчю Лесі Українки, робити рано, але проміжні видаються цікавими. Серед робіт різного характеру, об’єднаних феміністичною повісткою, є й кілька нетрадиційних – за актуальністю, наративом, а подекуди й за характером та манерою освоєння матеріалу.
Трилогія кохання
(2021) Крутова, Олена
Вшанування видатних діячів мистецтва, що є символами національної культури, – усталена традиція кожної цивілізованої країни. Звична й зрозуміла, приємна й зворушлива. Тим паче, коли це справді є виявом щирої поваги й любові. Ювілей Лесі Українки (150-річчя від дня народження) театр, який 80 років має в назві її ім’я, а саме – Національний театр російської драми ім. Лесі Українки, відсвяткував двома подіями: експозицією костюмів з вистав за п’єсами письменниці (захід відбувався в музеї Тараса Шевченка), поставлених упродовж 1939–2002 рр. в театрі, та спектаклем "Три кохання", прем’єра якого відбулася на Новій сцені 26 лютого.
Чи є вихід з матриці? "Пер Гюнт" - перезавантаження
(2021) Велика, Ангеліна
Бути собою чи бути задоволеним собою? Як це, і в чому різниця? Як збагнути задум творця і здійснити його у своєму житті? Відповіді шукали у Національному театрі імені Івана Франка у виставі "Пер Гюнт".
"Чоловік і жінка" - forever!
(2021) Марченко, Сергій
"Мабуть, в історії світового кіно не знайдеться схожого випадку, коли одні й ті ж головні актори та режисер утретє "заходять в одну й ту ж воду". Мова – про знаменитий фільм Клода Лелюша "Чоловік і жінка" (1966), що отри- мав "Золоту пальмову гілку" у Каннах та два "Оскари": за "Найкращий фільм" і за "Найкращий оригінальний сценарій".
Іван Миколайчук і сучасна культура. Анкета журналу "Кіно-Театр" : до 80-річчя Івана Миколайчука
(2021)
Ім’я Івана Миколайчука згадуєш найпершим, коли йдеться про відродження українського кінематографа в недовгі роки хрущовської відлиги. Дивовижний талант цього блискучого актора, сценариста й автора оригінальних творчих ідей у похмурі часи "розвиненого соціалізму" повертає українцям повагу й любов до власної культури, яку упосліджували й нищили кремлівські господарі впродовж усього існування Радянського Союзу. Кожен фільм за участю Миколайчука ставав видатною подією.

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2021. №4 by Title

Results Per Page

Sort Options