Том 5
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Том 5 by Title
Now showing 1 - 8 of 8
Results Per Page
Sort Options
Item Significance of introgression hybridization for extension of genetic variability in recipient genome(2022) Antonyuk, Maksym; Shpylchyn, Vitalii; Martynenko, Viktoriia; Ternovska, TamaraAlien chromatin (introgressions) can be incorporated into the wheat genome either through recombination or through translocation. Lines of introgressive origin may not contain identified alien chromatin, although they appear to be changed relative to the original wheat sample by some characteristics that are registered at different levels of phenotype assessment. It has been shown numerous facts of the variability of the recipient genome of hybrid origin. They can be caused by irregular behavior of chromosomes in mitoses of somatic cells with hybrid genome, and DNA changes. Wide phenotypic variability was observed among the progeny of hybrid genomes up to appearance of phenotypic novelties. The study of DNA profiles using several methods revealed the presence of numerous genetic and epigenetic changes, including deletions, changes in gene expression, changes in the methylation pattern, and activation of retrotransposons in the recipient genome. When these changes were not directly related to alien fragments, they are considered as possible mechanisms of extension of genetic variability intra genome of hybrid origin. Transcriptomic analysis of lines of hybrid origin and parental plants using the RNA-seq analyses showed that the change of expression affected a different number of genes. The change in the expression of alien genes occurred in the direction of down-regulation, upregulation was typical for wheat genes. Phenotypic variability during introgressive hybridization can be accompanied by attenuation of the expression of an alien gene when it enters the recipient genome. That may be a consequence of the interaction between the alien gene and the genetic environment of the host genome. Today there is a lot of evidence that these mechanisms are epigenetic, which include DNA methylation, histone modification, the involvement of small RNAs in the regulation of gene expression, and the involvement of transposons. Moreover, none of these mechanisms act independently, but are a component of events, the results of which can be a change in gene expression and the appearance of a new phenotype that is not related to the expression of an alien gene.Item Антимікробна активність традиційних і новосинтезованих поверхнево-активних речовин як основа створення нових дезінфікувальних засобів(2022) Фуртат, Ірина; Нечипуренко, Олексій; Вакулюк, Поліна; Вортман, Марина; Шевченко, ВалерійУ статті наведено результати дослідження антибактеріальних і фунгіцидних властивостей традиційних та новосинтезованих поверхнево-активних речовин різних класів. А також здійснено порівняльний аналіз антимікробної активності катіонних, аніонних та неіоногенних ПАР для з’ясування можливості подальшого їх застосування для створення дезінфікувальних засобів. На підставі отриманих даних розширено спектр про- та еукаріотичних тест-культур мікроорганізмів, щодо яких може здійснювати біоцидний вплив гуанідинвмісний олігомер. Зважаючи на те, що останній активно пригнічує представників видів Escherichia coli, Salmonella typhimurium, Staphylococcus aureus, а також гриби Candida albicans, цю новосинтезовану ПАР можна вважати перспективною щодо подальшого використання для створення антимікробних засобів широкого спектра дії. На користь перспективності застосування гуанідинвмісного олігомеру як базової сполуки під час створення нових дезінфектантів свідчить широкий спектр антимікробної дії, стійкість під час зберігання, відсутність запаху та відносна простота синтезу.Item Гени стійкості до Blumeria graminis та їхні продукти у злаків(2022) Плигун, Вікторія; Антонюк, Максим; Єфіменко, Тетяна; Терновська, ТамараБорошниста роса є однією з найбільш деструктивних хвороб пшениці, що зумовлює постійну потребу вдосконалення пшениці за ознакою стійкості. Альтернативним до загальновживаного використання фунгіцидів підходом у боротьбі з патогеном є привнесення до генетичного пулу пшениці м’якої генів стійкості від дикорослих диплоїдних видів. У статті розглянуто класифікацію стійкості до борошнистої роси залежно від стадії онтогенетичного розвитку (стійкість паростків і дорослих рослин), прояв ознаки (кількісна та якісна), генів, які її забезпечують (широкого спектра і расоспецифічна). Також схарактеризовано гени стійкості. Кількість ідентифікованих генів постійно зростає, станом на 2019 рік було ідентифіковано 89 генів/алелів. Гени бажаної ознаки походять від різних близькоспоріднених видів пшениці, а саме: жита посівного (Secale cereale L.), Dasypyrum villosum (L.) P. Candargy (Haynaldia villosa Schur), Thinopyrum intermedium, видів родів Aegilops та Triticum. Гени узагальнено за продуктами, хромосомною локалізацією, наявністю алелів. Зауважено, що для низки генів не встановлено хромосомної належності та білків, які вони кодують. Також акцентовано увагу на можливих ускладненнях під час опису генів через хибну ідентифікацію вже відкритих алелів/генів як нових. Продукти генів стійкості переважно є рецепторами, їх класифікують залежно від складу доменів, з яких найбільш варіабельними є багаті на лейцин повтори, котрі забезпечують специфічність білків. Взаємодія між ефекторами патогену та білками стійкості відбувається безпосередньо або через проміжні ланки сигнального каскаду. Гени та продукти описано за результатами експериментів, проведених на пшениці та інших модельних організмах, серед яких є однодольні рослини, наприклад рис, хоча аналізується також інформація, отримана на Arabidopsis thaliana.Item Нові і доповнюючі відомості про флору Середнього Придніпров'я(2022) Шиндер, Олександр; Коструба, Тетяна; Чорна, Галина; Коломійчук, ВіталійУ статті наведено анотований список нових флористичних знахідок у складі флори Середнього Придніпров’я (на території Черкаської та прилеглих районів Київської і Полтавської областей), як аборигенних малопоширених видів, так і чужорідних, зокрема "втікачів із культури". В окремих випадках подано примітки щодо таксономічного статусу, особливостей природного ареалу, давніх вказівок на локалітети окремих видів у регіоні. Уперше для регіональної флори Черкаської області наведено 31 новий таксон, у тому числі 8 – аборигенні, а 23 – адвентивні. Найбільш цінними є відомості про малопоширені аборигенні рослини, зокрема: Asparagus tenuifolius, Euphorbia salicifolia, Polygonum patulum, Rosa andegavensis. В Уманському районі Черкаської області виявлено місцезнаходження трьох видів флори, які вважалися зниклими в регіоні: Pentanema oculus-christi, Salvia dumetorum і Staphylea pinnata. Для флори Полтавської області вперше наведено три нові чужорідні види: Anthriscus caucalis, Lonicera × notha і L. ruprechtiana. Під час досліджень виявлено нові місцезнаходження інвазійно-активних чужорідних рослин, у тому числі ергазіофігофітів: Phytolacca acinosa, Silphium perfoliatum, Vitis riparia, Zizania latifolia та ін., а також карантинних ксенофітів: Cenchrus longispinus та Eriochloa villosa. Зауважено прогресуюче поширення ксенофітів із первинними субсередземноморськими та центральноазійськими ареалами. Зростання чисельності чужорідних рослин підкреслює негативну тенденцію адвентизації флори. Обговорюються питання натуралізації ергазіофітів, зокрема наявність масового самосіву в осередках їх первинної інтродукції, що є поштовхом для їх подальшого розповсюдження. Наведено відомості про спонтанний самосів Castanea sativa, Catalpa ovata, C. speciosa, Pilosella aurantiaca, Verbesina encelioides, Viola sororia та інших культивованих рослин. Ці дані є важливим елементом комплексних флористичних досліджень.Item Особливості функціонування гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку хворих на мієлодиспластичний синдром у культурі in vitro і в гелевих дифузійних камерах in vivo(2022) Білько, Денис; Пахаренко, МаргаритаМієлодиспластичний синдром (МДС) – це клональне захворювання зі змінами, які відбуваються завдяки мутаціям, що призводять до цитогенетичних порушень і охоплюють відділ гемопоетичної стовбурової клітини. Дослідники показали, що типи росту колоній у культурі лейкемічних клітин із гострою та хронічною мієлоїдною лейкемією мають прогностичне значення для визначення ймовірності отримання ремісії чи прогресування захворювання. Проте єдиної думки щодо прогностичної цінності клональних культуральних методів досліджень у разі МДС немає. Метою дослідження було з’ясування ролі гемопоетичних клітин-попередників, найближчих нащадків стовбурової клітини, у формуванні патологічного процесу у разі МДС і виявлення особливостей колонієутворення та морфологічного складу колоній з кісткового мозку пацієнтів у культурі in vitro та in vivo в дифузійних камерах, імплантованих у черевну порожнину лінійних тварин, для визначення їх можливого прогностичного значення. Зразки кісткового мозку пацієнтів з МДС із надлишком бластів-1 досліджували гематологічним, культуральним, цитологічними і статистичними методами. Виявлено особливості колонієутворення в культурі з напіврідким агаром кісткового мозку пацієнтів з МДС із надлишком бластів-1. Встановлено, що у хворих у разі виявлення захворювання відбувається пригнічення колонієутворювальної здатності в напіврідкому агарі клітин-попередників, зменшення кількості клітин у колоніях і поява примхливих форм клітинних агрегатів із змі- нами в диференціюванні в культурі. У роботі оцінено здатність кісткового мозку у разі МДС із надлишком бластів-1 до утворення колоній-клонів гемопоетичними клітинами-попередниками під час культивування в напіврідкому агарі як in vitro, так і in vivo. Визначено інформативні показники морфофункціональних характеристик стовбурових клітин та їхніх нащадків у культурі, як-от колонієутворювальна здатність і клітинний вміст колоній. Доведено, що результати культивування в дифузійних камерах in vivo зіставні з даними, отриманими in vitro, і можуть стати додатковою ознакою виявлення і прогресування МДС поряд із традиційними методами.Item Роль кліматичних факторів у сезонних відмінностях емісії СО2 з ґрунту та підстилки широколистяних лісових фітоценозів(2022) Вишенська, ІринаУ статті наведено результати дослідження інтенсивності емісії вуглекислого газу з лісової підстилки й ґрунту в широколистяному фітоценозі у весняний та осінній періоди року. Встановлено, що інтенсивніша емісія СО2 відбувається у весняний період у порівнянні з осіннім. Виявлено, що більш високі значення емісії діоксиду вуглецю у весняний період визначались відмінностями температурного режиму та вологості. Кореляційний аналіз впливу кліматичних факторів на інтенсивність емісії вуглекислого газу засвідчив переважну роль температури і менший вплив вологості повітря і ґрунту. Загалом проведене дослідження підтвердило важливість моніторингу показника емісії CO2 лісової підстилки та ґрунтового дихання як індикаторів стабільності лісових екосистем в умовах зміни клімату.Item Флористичне різноманіття та науковий моніторинг ландшафтів пониззя Сули (приграничні ділянки НПП "Нижньосульський")(2022) Рак, Олександр; Деревська, Катерина; Мирижук, ЄлизаветаУ статті проаналізовано флористичну різноманітність окремих прилеглих ділянок приграничної зони НПП "Нижньосульський". Отримані нові дані дали змогу визначити екологічний стан лучно-степового ландшафту, а також можливе використання порушених земель, які межують з буферною зоною. Доведено необхідність запровадження охоронної зони вже існуючого національного природного парку. Проведені дослідження флористичного різноманіття та моніторинг порушених земель південних пограничних зон НПП "Нижньосульський" дали змогу констатувати, що є загрози засолення, збіднення флористичного різноманіття та деградації ґрунтів для південної приграничної території у разі збільшення антропогенного навантаження чи відновлення сільськогосподарських робіт. Науковий моніторинг порушених земель приграничної зони природно-заповідної території підтверджує, що для збереження та охорони заплавних комплексів р. Сула та лучно-болотних екосистем потрібні системні дослідження, своєчасний прогноз екологічних змін ландшафтів; запобігання та усунення негативних наслідків для охоронних флористично цінних ділянок. Крім того, доцільно долучити землі буферної зони до охоронної території НПП; визначити ступінь ефективності заходів, спрямованих на збереження і відтворення земельних ресурсів.Item Ценопопуляції Isopyrum thalictroides L. у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України(2022) Гриценко, Вікторія; Гнатюк, Алла; Рак, Олександр; Гапоненко, МиколаУ статті наведено результати дослідження ценопопуляцій європейського реліктового виду, регіонально рідкісного декоративного весняного ефемероїда Isopyrum thalictroides L. на колекційній ділянці "Рідкісні рослини флори України" та ботаніко-географічних ділянках "Алтай і Західний Сибір" та "Степи України" Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС). Походження I. thalictroides на ділянках НБС відрізняється. На ділянці "Рідкісні рослини флори України" I. thalictroides є інтродукованим видом, на ділянках "Алтай і Західний Сибір" та "Степи України" – ергазіофігофітом. На ділянках НБС I. thalictroides виявляє тенденцію до розширення території, проникає в лісові (ділянка "Алтай і Західний Сибір") та лучно-степові (ділянка "Степи України") культурфітоценози, де формує спонтанні ценопопуляції. На ділянках НБС умови місцезростань і розміри ценопопуляцій I. thalictroides відрізняються: найбільша – на ділянці "Рідкісні рослини флори України" (2,6 × 2,6 м), середня – "Алтай і Західний Сибір" (розміри локусів 1,3 × 1,3 м, 0,4 × 0,4 м та 0,1 × 0,1 м), найменша – "Степи України" (0,3 × 0,3 м). Ритми росту й розвитку I. thalictroides в умовах Києва цілком відповідають сезонним коливанням температур. Найбільш раннє квітування I. thalictroides спостерігалось на ділянках НБС у першій половині квітня 2020 р., пізнє – у другій половині квітня у 2021–2022 рр.; період квітування – початку плодоношення на всіх ділянках збігався. Ценотичні умови місцезростань I. thalictroides у складі штучно сформованого рослинного покриву на ділянках НБС та в природі відрізняються. На ділянках НБС вид росте спільно з інтродукованими, місцевими та чужорідними видами рослин, проявляючи значну екологоценотичну пластичність. Спектри вікових станів усіх ценопопуляцій I. thalictroides на ділянках НБС лівосторонні. Сумарний відсоток пагонів прегенеративного періоду онтогенезу (ювенільні, імматурні, віргінільні) дуже високий (88,98–93,62 %). Найвищими є значення для віргінільних пагонів (71,78–82,98 %), що може бути зумовлено переважанням вегетативного розмноження над насіннєвим. Просторовий розподіл пагонів у ценопопуляціях I. thalictroides груповий, що може бути зумовлено поєднанням барохорії та вегетативного розмноження. Кількість пагонів у ценопопуляціях I. thalictroides на різних ділянках НБС суттєво відрізняється: найбільша – на ділянці "Рідкісні рослини флори України" (3562 пагони), середня – "Алтай і Західний Сибір" (1017 пагонів), найменша – "Степи України" (47 пагонів). Натомість середня щільність пагонів у всіх ценопопуляціях I. thalictroides є високою, спільномірною і становить 522–546 різновікових пагонів на 1 м2. У генеративних пагонів залежності кількості квіток та/або плодів від висоти пагонів не виявлено. Дослідження росту й розвитку I. thalictroides на ділянках НБС показало, що формування ценопопуляцій, як інтродукційних, так і спонтанних, є ефективним і перспективним методом збереження та охорони цього виду ex situ.