Розглянуто процедурну мову програмування, об’єкти якої – цілі змінні й процедури. Оператори мови – присвоєння, введення, виведення, умовний, циклу і блок. Головне призначення блоку – введення локальних цілих змінних і процедур. Процедура має параметри і тіло – оператор. Обчислює процедуру оператор виклику, аргументи якого цілі змінні. Наведено повну формальну специфікацію мови. На основі специфікації побудовано інтерпретатор мови програмування.