У статті розглядаються підходи до оцінки впливу рекреації на природні екосистеми. Зазначено, що така оцінка має містити встановлення стадії дигресії фітоценозу, виявлення основних видів на¬ вантажень, визначення стійкості ценозу та прогнозування подальших змін. Обговорюються різні аспекти оцінки стійкості фітоценозів як здатності протистояти рекреаційному впливу, нормаль¬ но функціонувати і повністю самовідновлюватись за умов зняття навантаження. Оцінка впливу рекреаційного навантаження на фітоценоз може використовуватись для регулювання і обмеження антропогенного впливу, що, в свою чергу, дасть змогу запобігати повній деградації природних еко¬ систем під дією рекреації. Важливим елементом збереження природних екосистем названо подаль¬ ший моніторинг стану фітоценозу.