Статтю присвячено актуалізації батярського жаргону, одному із
різновидів розмовного мовлення Львова в міжвоєнний період. Проаналізовано основні групи лексики, зафіксовані в романах Юрія Винничука
"Цензор снів" (2013) і "Танґо смерті" (2016). Визначено функції львівського лексикону в художніх текстах, схарактеризовано образ батяра.
Особливу увагу приділено вивченню жаргону цієї соціальної групи як мовно-психологічної характеристики персонажів.