Режисер, театральний художник, артист і модельєр у перші дні великої війни доєднався до 116-ї бригади ТрО. А доти його спектаклі були непересічними подіями в театральному житті різних регіонів України: "Парфюмер" за П. Зюскіндом на кримській сцені (2004), "Фігаро" П-О. Бомарше в Миколаєві (2016), "А хай то качка копне" Марти Ґушньовської в Тернополі (2020). Але найкращим своїм спектаклем Ніко Лапунов вважав "Великий льох", який він поставив у Полтавському театрі ляльок, де з 2019 р. був головним режисером. Про цю роботу він писав: "Ця вистава – моя подяка країні, в якій я живу! Я – частково кримчанин, частково поляк, білорус, росіянин, литовець, українець, – по крові (майже всі ті країни, про які згадує поет у містерії)... Та душею і тілом я з тобою, Україно!»