Звідусіль мені почали радити подивитись "Спіймати Кайдаша". Знають, що я двічі подавав заявку "Кайдашевої" до Держкіно. Переконував, кого тільки міг, що Кайдашів мають побачити на екрані. Від поважних критиків отримував пораду переписати повість на сучасний лад.Ні. Вважав, що повість має зоставатися такою, як написана Іваном Нечуєм-Левицьким. У тому і є суть, що дивишся на тих давніх, красивих людей, а бачиш себе сьогоднішнього. Бачиш тих, що любляться та чубляться одномоментно. І не розуміють, чого вони ніяк не можуть порозумітись. Чому така дурня навколо? Чому війну пустили у свою хату? Дуже хвилювався, готуючись до перегляду. Благо, є Інтернет. Влаштував собі комфортний перегляд без реклами. Звісно, ніколи не давав оцінок колегам. То справа кіно-критиків. Це вперше викладаю свої думки про побачене. Бо тут особливий випадок. Реалізовано мою мрію.