У статті розглядається можливість постструктуралістських проектів інтерпретації поеми
М. В. Гоголя «Мертві душі», що зорієнтовані на: а) більш емпіричного, реального читача, ніж
мета читача; б) в контексті деконструкції ідей Ю. Лотмана критично оцінюються інтер-
претації відомих персонажів поеми.