051 Економіка
Permanent URI for this collection
Освітньо-наукова програма: Економіка
Browse
Browsing 051 Економіка by Subject "consumer behaviour"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Моделювання процесів ціноутворення та конкурентної поведінки підприємств у ринковому середовищі : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії(2026) Машляківський, Максим; Бугрова, ОленаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 "Економіка»"(05 – Соціальні та поведінкові науки). – Національний університет "Києво-Могилянська Академія", Київ, 2026. В умовах цифрової трансформації економіки, а також посилення конкуренції, зокрема, на багатьох споживчих ринках ціна еволюціонувала з інструменту довгострокового позиціонування у засіб постійного тактичного реагування на ринкові події та дії конкурентів, а також спосіб якнайшвидшого покращання ринкових позицій. Активний перехід компаній до методів динамічного ціноутворення та частих промо акцій, водночас, породжує стратегічний парадокс: агресивний акційний тиск руйнує довіру до окремих брендів (цінність), яка формувалася впродовж тривалого часу, та провокує цінові війни, які знижують маржинальність всіх гравців відповідного ринку. Класичні моделі конкуренції та традиційний економетричний інструментарій часто виявляються концептуально недостатніми для моделювання та прогнозування цих процесів, оскільки здебільшого ігнорують асиметричний характер конкурентної загрози, обмежену раціональність менеджменту компаній та споживача, а також механізми взаємного накладання та взаємодії цінових стратегій фірм. Сучасні ж автоматизовані алгоритми на основі машинного навчання та штучного інтелекту, хоча і мають гарні прогностичні можливості у короткостроковій перспективі, зазвичай не дозволяють зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки ринкових процесів, що може негативно впливати на довіру до них, а також сфокусовані переважно на вирішення тактичних завдань фірми, ігноруючи довготривалу стратегічну складову ціноутворення. Відтак, виникає потреба у подальших дослідженнях у цій галузі, зокрема, у розробці цілісного теоретико-методичного підходу та структурного економетричного інструментарію, який би дозволяв одночасне динамічне моделювання ієрархії цінових рішень фірми, поведінкових аспектів ринкових агентів, стратегічної еволюції ринку, інтенсивності загроз цінової війни в масштабах усього ринку. Об’єктом дисертаційного дослідження є процеси ціноутворення та поведінки підприємств на конкурентних ринках з диференційованим продуктом. Предметом дослідження – теоретичні, методологічні та практичні аспекти аналізу та моделювання стратегічної та тактичної цінової поведінки фірм, а також їхній вплив на споживача та загальну ринкову динаміку. Теоретико-методичною основою дослідження є фундаментальні теорії мікроекономіки та поведінкової економіки, а також підходи нової емпіричної індустріальної організації (НЕІО) та теорії ігор. Для виконання поставлених завдань у дисертаційній роботи використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема: метод наукових аналогій для формування основних ідей "хвильової концепції", метод синтезу для формування цілісної концепції комплексної моделі ринку та конкуренції, системно-структурний аналіз для формування концепції ієрархії цінових рішень, економетричне моделювання та машинне навчання для побудови структурної моделі попиту, Баєсівське імовірнісне програмування для одночасного оцінювання латентних параметрів, уникнення проблем ендогенності, мультиколінеарності та розмірності даних, моделювання з перешкодою (hurdle model) та усічена регресія (truncated regression) для моделювання тактичної поведінки фірм з урахуванням наявних бюджетних обмежень. Обробку та аналіз даних у ході дослідження було здійснено у програмному середовищі Python з використанням таких головних бібліотек, як NumPy, Pandas, PyMC тощо. Інформаційною базою дослідження стали масиви часових рядів реальних панельних даних щодо цін, дистрибуції та продажів на одному з ринків товарів повсякденного попиту, а також праці провідних науковців в галузі мікроекономіки, індустріальної організації, поведінкової економіки. У процесі дослідження було вирішено важливе наукове завдання, яке полягало у розробці комплексного теоретико-методичного підходу та економетричного інструментарію для моделювання цінових стратегій, тактик підприємств та динамічних ринкових процесів. Отримано такі головні наукові результати, що становлять новизну: Вперше запропоновано та розроблено комплексний "хвильовий підхід" до аналізу ціноутворення. На відміну від класичних статичних підходів, запропоновано математичний апарат ієрархічної декомпозиції, який розкладає спостережувану ціну на стратегічний вектор, плановий оперативний рівень (у вигляді хвиль) та тактичні відхилення (коригування). Такий підхід дозволяє формалізувати внутрішню архітектуру ухвалення управлінських рішень на рівні підприємств, а також покращити якість аналізу та прогнозування комплексних процесів ціноутворення підприємств. Обґрунтовано механіку цінових інтерференцій та їхній вплив на еволюцію споживчої поведінки та попиту. За аналогією з фізичними законами математично оцінено, що високий рівень синхронізації акційних хвиль діє як конструктивна хвильова інтерференція, яка підвищує цінову чутливість. Виявлено та оцінено кількісно також механізм «спіралі деградації брендів», за якого хвильові інтерференції та надмірна кумулятивна акційна активність на ринку розмивають довіру до брендів, що має довготривалі наслідки для останніх. Емпірично перевірено та підтверджено механізм тактичного ціноутворення за умов обмеженої раціональності. Застосування двоступеневої моделі з перешкодою дозволило довести, що фірми не здійснюють безперервну оптимізацію, а реагують на виникнення ендогенного тиску ("розриву продажів") з урахуванням обмеження у вигляді залишку промо бюджету. Діагностовано також явище поведінкової ескалації, коли фірми діють під впливом когнітивних спотворень, орієнтуючись на "фантомні" історичні пікові показники продажів. Удосконалено систему діагностики макро динаміки та загрози цінових війн. Розроблено авторські агреговані динамічні метрики: Індекс цінової турбулентності (PTI) та Індекс зсуву цінових промо (PSI), які дозволяють кількісно вимірювати загальний градус інтенсивності цінової конкуренції на ринку, а також визначати баланс сил на ринку між антагоністами та протагоністами цінової війни. Низка напрямків дістали подальшого розвитку у дослідженні. По-перше, математичний апарат моделювання цінових коригувань підприємств було доповнено формалізованими показниками "організаційної пам’яті" (дисконтуючими коефіцієнтами забування для минулих розривів продажів). Подруге, на основі аналізу хвильових параметрів (моделі стратегічної конкуренції підприємств) розширено перелік та емпірично виокремлено архетипи стратегічної цінової поведінки підприємств на ринку: інертні лідери, раціональні лідери, послідовники та адаптивні гравці. По-третє, до моделі загальноринкового попиту було включено параметри синергії ціни з амплітудою та частотою хвиль ціноутворення, що дозволяє оцінити вплив інтенсивності сукупної акційної активності продавців на загальний обсяг ринку та агреговану цінову чутливість. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що розроблений математичний та економетричний апарат являє собою цілісне алгоритмічне ядро для впровадження у корпоративні системи підтримки прийняття рішень компаній. Такий алгоритм дозволить фірмам краще розуміти ринок, виробляти ефективні рішення щодо ціноутворення, прогнозувати системну ринкову динаміку, оцінювати швидкість вигорання цінності бренду, здійснювати сценарне моделювання, прогнозувати загрози цінових війн тощо. Попри те, що в основі підходу закладено розгалужені, комплексні та доволі складні математичні моделі та алгоритми, всі результати аналізу та моделювання є повністю інтерпретованими та можуть бути викладені в термінах, звичних для менеджерів з ціноутворення підприємств, та, відповідно, використані при прийнятті рішень. Крім того, запропоновані макроекономічні індекси та підхід до аналізу загроз цінової війни можуть бути використані державними антимонопольними та регуляторними органами як об’єктивний інструментарій для моніторингу цінової стабільності, виявлення зон ризику виникнення цінової ескалації та викриття потенційних неявних цінових змов на споживчих ринках.