199: Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12395

Browse

Browsing 199: Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота by Subject "epistemological conflict expertise"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Конфлікт у дзеркалі лінгвоонтоепістемологічної експертизи: за лаштунками "брані" між Ахіллом і Агамемноном, або Слово після вступу
    (2017) Сватко, Юрій
    Стаття підсумовує серію досліджень автора, присвячених теорії конфлікту, або конфлікту як предмета знання. Написана в рамках міждисциплінарного підходу, вона об’єднує теоретичні засади і прикладний інструментарій філософії, лінгвістики, семіотики, історії та когнітивних наук для надання сучасним конфліктологічним студіям статусу строгого вивідного знання з належним поняттєвим апаратом. Стаття є розгорнутим покроковим автокоментарем до процедурних питань експертизи конфлікту, у фокусі якої вдруге опиняється «гнівний» конфлікт між Ахіллом і Агамемноном в «Іліаді» Гомера – один із модельних конфліктів європейської цивілізації. Автор здійснює рефлексію щодо власного дослідницького досвіду, аби пояснити етапність, каузальне і телеологічне обґрунтування, поняттєве та інструментальне забезпечення, загальну траєкторію аналітичної думки на першому етапі лінгвоонтоепістемологічної експертизи конфлікту, що завершується відповіддю на питання «Чи можна кваліфікувати певний – аномальний щодо можливого порозуміння – стан справ як конфлікт?». У статті визначено дев’ять «кроків» – ідентифікаторів конфлікту: 1) тематизування звичного і вихідного щодо можливого конфлікту «станів справ» на тлі обставин-сирконстантів – спільних для обох станів складників прототипічної ситуації; 2) визначення рівня «нормальності» / аномальності останніх; 3) уточнення характеру зафіксованих аномалій з огляду на історичні факти культури – прецеденти, правила, заборони; 4) локалізація предметних галузей знання для інтерпретації прототипічної ситуації та її складників; 5) визначення «провідників» – інструментів «потрапляння до знання»; 6) проблематизація знання у «приватних» розуміннях акторів – прямих учасників обох «станів справ» на тлі сирконстантів прототипічної ситуації; 7) градуювання «приватних» розумінь на шкалі становлення розуміння; 8) зонування «приватних» розумінь на шкалі становлення розуміння з огляду на «зону конфлікту» (= суперечності «приватних» розумінь); 9) ідентифікація конфлікту.