У статті зроблено спробу типології художнього часу на прикладі невеликого уривка з
роману Альбера Камю "Чума". При цьому враховуються особливості сприйняття часу як
читачем (реципієнтом), так і автором, який створив текст. Типологія проведена з
урахуванням контекстуальності акту сприйняття і відносності часових відношень у
художній прозі. Низка висловлених спостережень може бути екстрапольована на художній
час у цілому, а не лише на властивості часу, що виявляються під час сприйняття
художнього тексту. Чітко розділені і пояснені різні типи уявлень про час, що залежать, з
одного боку, від протяжності, з іншого боку — від часових точок, позначених у "часовій
тканині" розповіді.