У статті досліджено зв’язки між мовою та ідеологією на прикладі поглядів Людвіґа
Вітґенштайна (1889–1951), Михаїла Бахтіна (1895–1975), Валєнтіна Волошинова (1895–1936),
Ролана Барта (1915–1980), Умберто Еко (1932–2016), Поля де Мана (1919–1983), Тена ван Дейка
(нар. 1943), Мішеля Пешо (1938–1983), Ернесто Лакло (1935–2014) і Шанталь Муф (нар. 1943).
Акцент зроблено на теорії мовних ігор. Простежуються впливи ідей «кола Бахтіна» на теорію
ідеології. Вивчаються концепція міфології Барта та риторичний вимір ідеології у Еко і де Мана.
Аналізується теорія Пешо й простежується тлумачення владних відносин у політичних програмах,
промовах, проповідях тощо. Досліджено погляди представників критичного аналізу дискурсу - ван Дейка, Лакло і Муф.