Центр європейських гуманітарних досліджень

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12187
Метою Центру є поглиблення зв’язків між навчально-науковими інституціями Західної Європи та НаУКМА, поширення західноєвропейської гуманітарної думки в Україні та української гуманітарної думки в Західній Європі.

Browse

Browsing Центр європейських гуманітарних досліджень by Subject "Antiochian school"

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Двоперстя і діофізитство. Спадщина Антіохійської школи у розколі XVII ст.
    (2019) Морозова, Дарія
    Мета статті: Дослідили роль Антіохійськоі школи патристики в дебатах поміж старообрядцями та новообрядцями. Методи дослідження: шляхом компаративного аналізу джерел та вивчення історії традиції простежено зв’язок обрядових дискусій XVII— XVIII ст. із антіохійською христологією IV—V ст. Основні одержані висновки: богословський вимір церковного ро ст. визначався, насамперед, множинними інтерпретаціями спадщини грекомовних сирійських Отців Церкви. Цю спадщину антіохійських богословів кожна сторона вільно тлумачила у своїх злободенних цілях: антіохійські Отці поставали то захисниками двоперстя, то апологетами триперстя, хоча їх тексти однозначно свідчать, що самі вони хрестилися одним перстом. Той факт, що в якості останньої інстанції тлумачення Никон залучав сучасного Антіохійського патріарха, засвідчує уявлення слов’ян про тяглість Антіохійськоі школи, яку вони не обмежували жодними хронологічними рамками.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сирійські джерела антропології Йоана Екзарха
    (2019) Морозова, Дарія
    Мета статті: Дослідили вплив Антіохійської школи на Шестоднев болгарського автора Хcт. Йоана Екзарха. Методи дослідження: шляхом компаративного аналізу джерел проаналізовано відомі та раніше не відомі запозичення Йоана з сирійських грекомовних джерел. Основні одержані висновки: вказано досі не помічене джерело антропологічної частини Шестодневу — трактат Феод Стислий виклед божественних догматів. Розглянуто основні антропологічні теми, почерпнуті Йоаном у його сирійських джерелах творах Феодорита і Северіана Гавальського. Це такі специфічні погляди, як—от відкинута V Вселенським Собором ідея створення тіла раніше від душі; ідея вселенського походження Адама і його ідея земного Раю. Поруч із цими "теологуменами" антіохійців, однак, слов’яни сприймали й більш важливі засади їх світогляду — передусім, загальний антропологічний оптимізм цієї школи, її "містичний " та особливий акцент на гідності людини
  • Thumbnail Image
    Item
    Смерть у антропології Антіохійської школи
    (2018) Морозова, Дарія
    Статтю присвячено уявленням про смерть у богословській антропології Антіохійської школи, грецькомовного патристичного осередку у Сирії. Розгляд в єдиному контексті доробку різних богословів цієї школи, думку яких досліджують зазвичай окремо, дозволяє простежити специфічний підхід антіохійців до феномену смерті та розвиток їх ідей на цю тему. Спершу суто "вертикальні" погляди антіохійців на життя, смерть і воскресіння як Божі дари конкретній людині (сщмч. Ігнатій, свт. Феофіл) поступово поєднуються з класичними ""горизонтальними" уявленнями про ""природне безсмертя". На перетині цих бачень формується антропологічна концепція "двох катастаз" Феодора Мопсуестійського, з якої виростає етичне вчення свт. Йоана Золотоуста і Феодорита Кирського про страх смерті як рушій цивілізації і як педагога свободи. На цю ж онтологічну канву спирається антіохійська психотерапія депресії, спричиненої смертю близьких.