Статтю присвячено своєрідній «ре-дескрипції» філософської герменевтики в якості альтернативної пізнавальної практики – «повчальної філософії надії», здійсненої Р. Рорті, що розглядається
в контексті проблеми рецепції й поширення філософських концепцій в ХХ ст.