У статті розглянуто особливості казкової структури повісті Марка Вовчка “Маруся", що через певні історичні обставини вийшла на периферію творчого доробку письменниці. Здійснено докладний аналіз композиції твору, і це дало змогу відновити баланс між творами-візитівками 1850 - 1860-х років та необтяженою літературознавчою й читацькою увагою повістю “Маруся”. Досліджено специфіку композиційної трансформації казки, покладеної в основу побудови твору. Також простежено процес свідомого порушення закону фабульної закритості казки та реалізації художнього задуму повісті.