Том 9

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/40065

Browse

Browsing Том 9 by Subject "canonical analysis"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Морфологічна варіативність чоловічої краніологічної серії XVIII–XIX ст. із Полтавської губернії (за індивідуальними даними В. П. Алексєєва)
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Долженко, Юрій
    Для виявлення багатьох спірних явищ у морфології та расогенезі у ХІV–XІX ст. важливо досліджувати фізичний тип Homo sapiens. Вивчення антропологічного складу населення XVІІІ–XІX ст. є важливою ланкою в дослідженні етногенезу на теренах України. Краніологічні серії XVIII–XIX ст. доцільно вводити в науковий обіг не лише кожну окремо, а й у ширшому контексті регіональних та міжрегіональних порівнянь. Зокрема, виникає проблема уточнення морфологічних характеристик населення Полтавської губернії XVIII–XIX ст. для конкретнішого визначення місця цієї серії в структурі антропологічної варіативності Середньої Наддніпрянщини. У статті наведено середні дані вибірки з Полтавської губернії XVІІІ–XIX ст., індивідуальні дані якої опублікував В. П. Алексєєв, надано загальну характеристику чоловічої краніологічної серії на тлі суміжних етнічних груп України та Європи загалом, визначено відстані між окремими серіями ХVІ–ХІХ ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу. Чоловіча вибірка з Полтавської губернії складається з 22 черепів. Встановлено, що за морфологічною характеристикою ця вибірка мінімально брахікранна, висотний діаметр черепа середній, лоб широкий, обличчя мезогнатне, різко профільоване, помірно широке, висота його мала. Орбіти помірно високі, ніс середньо широкий. Перенісся високе, ніс випинається сильно. Вибірка не є однорідною та належить до великої європеоїдної раси. Виявлено, що верхньолицьовий показник, як і ширина обличчя досліджуваної вибірки, не вкладається в центральноукраїнський краніологічний тип. Враховуючи середні квадратичні відхилення краніологічних ознак та їхніх індексів, зроблено припущення, що чоловіча група з Полтавської губернії морфологічно неоднорідна за своїм складом. За даними багатовимірного канонічного аналізу виявлено як південно-східний, так і північно-західний напрям біологічних зв’язків досліджуваної чоловічої групи з Полтавської губернії, переважає другий. Отже, отримані результати свідчать радше про морфологічну неоднорідність чоловічої групи з території Полтавської губернії та про її складну біологічну структуру.