Стаття присвячена Просвітницькому проекту раціоналізації політики та формам його реалізації,
серед яких найважливішими є перетворення політики на державне управління і тлумачення політики
як сакрального міфу та ритуалу. Основний висновок автора полягає в тому, що сучасна політика
потребує нових концептуальних підходів, оскільки просвітницька парадигма розуміння політичного
втрачає свою наукову валідність.