У статті аналізується проблема комунікативного розриву, розриву між "правдою" і мовою. Акцентовано важливі для творчості Лесі Українки мотиви пророка серед здрібнілого і недостойного народу, відповідальності громади перед митцем. Феміністична інтерпретація тексту вияскравлює опозицію жіночих і чоловічих цінностей у патріархальному суспільстві.