Автор статті на матеріалі поезії Василя Герасим’юка аналізує поетику творення як аспект поетики тексту. В роботі простежено процес взаємотворення автора та його поетичного тексту. З’ясовано, чому два види гуцульських народно-художніх промислів – "кахлі" та "суха різьба" – стають
означниками етапів творчості Герасим’юка, інтегральними символами його поетичних стратегій.
Проаналізовано особливості реалізації цих стратегій у контексті поетики творення.
У статті стисло окреслено феномен "магії слова". Проаналізовано структуру "магічних перформативів" і засоби ритуалізації поетичного тексту на матеріалі творів Василя Герасим’юка. Виявлено функції і символічні значення "магічних помічників" ритуалу, їхній зв’язок з авторським міфом Поета та елементами створюваного Герасим’юком "гуцульського тексту". Також доведено, що ритуальні інтенції, наявні вже в перших збірках Герасим’юка, притаманні усьому корпусу його текстів. Заклинально-замовляльна магія поета спрямована на протистояння хаосу, "переображення" занепалого світу і збереження питомого культурного простору бодай у слові.