У статті розглянуто окремі аспекти проявів сексизму в українській мові — у системі звертань і законодавчих актах — та запропоновано можливі шляхи їх усунення. Проаналізовано актуальні проблеми агентивно-професійної номінації жінок, які хоча безпосередньо й не пов'язані з мовним сексизмом, проте непослідовність у вживанні цього класу назв, зокрема в офіційно-діловому стилі мови і в лексографічних працях, є підґрунтям, що живить гендерні асиметрії в мові.