Дана стаття присвячена питанню використання характерних виражальних засобів іконопису в світському мистецтві початку XX століття. В статті дослідзісусться вплив ікони на творчість авангардистів, зокрема Михайла Бойчука, засновника напряму "неовізантинізму ". Також вивчаються і порівнюються типи використання іконної композиції в радянському агітмистецтві.