073 Менеджмент

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/35533
Освітньо-наукова програма: Менеджмент

Browse

Browsing 073 Менеджмент by Subject "development"

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування адаптивного економічного механізму функціонування промислових підприємств в контексті сталого розвитку : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
    (2026) Федотов, Сергій; Храпкіна, Валентина
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 "Менеджмент" (07 – Управління та адміністрування). – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2026. Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування адаптивного економічного механізму ефективного функціонування промислових підприємств в контексті сталого розвитку. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі "Теоретико-методичні засади функціонування промислових підприємств в контексті сталого розвитку" досліджено трансформаційні зміни, що відбуваються внаслідок глобальних викликів, спричинених змінами клімату, війнами, нестабільністю фінансових систем, зростанням соціальної нерівності та дефіцитом ресурсів. Визначено основні негативні тенденції та деструктивні фактори, які впливають на діяльність промислових підприємств. Доведено, що фундаментальною парадигмою сучасного управління є концепція сталого розвитку, яка дозволяє визначити стратегічний вектор трансформації з урахуванням соціальних, економічних та екологічних аспектів. В контексті промислової трансформації проведено дослідження еволюції концепції сталого розвитку та систематизовано основні наукові підходи до її трактування. Узагальнення наукового доробку дозволило визначити основні характеристики існуючих підходів, відобразити ключові ідеї вчених та сформувати цілісне бачення тенденцій розвитку концепцій сталого розвитку. Запропоновано структуризацію еволюції концепції сталого розвитку з визначенням основних етапів та ключових факторів, що впливали на формування концепції. Встановлено сутність трансформаційних змін, що характеризують змістовну еволюцію концепції сталого розвитку. На основі виявлених закономірностей трансформаційних змін доведено необхідність формування ефективного економічного механізму управління промисловими підприємствами, який має грунтуватися на принципах адаптації до динамічних змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Проаналізовано основні методичні підходи до формування економічного механізму управління підприємством. Доведено необхідність розроблення аналітичного інструментарію, що забезпечить моніторинг процесів функціонування підприємства, виявлення взаємозв’язків у його економічній системі та формування адаптивних управлінських рішень. Визначено сутність та структуру економічного механізму управління промисловими підприємствами. Розроблено концептуальний підхід до формування адаптивного економічного механізму ефективного функціонування промислових підприємств, який ґрунтується на поєднанні інтегрованої моделі комплексної оцінки виробничо-економічного потенціалу та багатофакторних математичних моделей функціонування промислових підприємств як основних інструментів адаптації, що дозволяють сформувати управлінські рішення. Запропоновано визначення домінантних факторів впливу за економічною, соціальною та екологічною складовими відповідно до контексту концепції сталого розвитку та використання ситуативного моделювання для забезпеченням балансу між економічною ефективністю, соціальною відповідальністю та екологічною безпекою. У другому розділі "Моніторинг ефективності функціонування економічного механізму промислових підприємств" проведено кількісну оцінку системного впливу воєнного конфлікту на функціонування промислових підприємств України з використанням таких ключових показників як індекс промислового виробництва, індекс цін виробників промислової продукції, обсяг реалізованої промислової продукції, кількість прибуткових промислових підприємств, середньомісячна заробітна плата в промисловості, зайнятість у промисловості, продуктивність праці, експорт/імпорт промислової продукції тощо. Структуровано деструктивні впливи воєнного конфлікту на промислові підприємства з визначенням характеру їх впливу, наслідків для функціонування підприємств та можливих адаптаційних заходів. Встановлено, що функціонування промислових підприємств України характеризується високим рівнем чутливості до внутрішніх і зовнішніх викликів. Доведено необхідність проведення діагностики виробничо-економічного потенціалу промислових підприємств, яка має базуватися на системному аналізі, багатофакторному підході з використанням сучасних аналітичних методів для обґрунтування управлінських рішень з урахуванням принципів сталого розвитку. Розроблено методичний підхід до діагностики виробничо-економічного потенціалу промислових підприємств, в основу якого покладено запропоновану інтегральну модель комплексної оцінки виробничо-економічного потенціалу промислових підприємств. На підґрунті ресурсного підходу та методів структуризації виділено п’ять основних складових виробничо-економічного потенціалу промислового підприємства: матеріально-технічний, трудовий, фінансовий, організаційно-управлінський та інноваційний потенціали. Розроблено методичний підхід для комплексної оцінки виробничо-економічного потенціалу промислових підприємств, в основу якого покладено інтегральну модель об’єднання системи показників з урахуванням їх вагових значень та визначення запропонованого інтегрованого показника, що дозволило сформувати підґрунтя для виявлення бар’єрів та можливостей забезпечення ефективного функціонування промислових підприємств. За результатами проведеного аналізу функціонування промислових підприємств та комплексної оцінки їх виробничо-економічного потенціалу сформовано підґрунтя для виявлення бар’єрів і можливостей забезпечення ефективного функціонування промислових підприємств. На основі узагальненої класифікації бар’єрів сталого функціонування економічного механізму підприємства визначено потенційні можливості стратегічного розвитку та окреслено стратегічні напрямки трансформації економічного механізму промислових підприємств, а також надано рекомендації щодо подолання бар’єрів. У третьому розділі "Розробка моделі адаптивного економічного механізму ефективного функціонування промислових підприємств в контексті сталого розвитку" запропоновано алгоритм побудови адаптивного економічного механізму ефективного функціонування промислових підприємств. З метою формування цілісного уявлення про структуру адаптивного економічного механізму ефективного функціонування промислового підприємства проведено аналіз його основних підсистем та їх складових компонентів з визначенням існуючих взаємозв’язків. Розроблено структурно-логічну схему адаптивного економічного механізму ефективного функціонування промислового підприємства в контексті сталого розвитку. Для забезпечення ефективного функціонування адаптивного економічного механізму в умовах сучасних трансформацій окреслено принципи, функції, інструменти і методичні підходи, які на системному рівні сприяють синергетичній консолідації управлінських рішень відповідно до загальної стратегії сталого розвитку підприємства. Обґрунтовано, що адаптивний економічний механізм ефективного функціонування промислового підприємства є складовою управлінської системи промислового підприємства, яка на основі аналітичної обробки інформації забезпечує формування управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування промислового підприємства в контексті сталого розвитку. Визначено, що ключовим інструментом адаптації економічного механізму ефективного функціонування промислового підприємства до мінливих умов зовнішнього середовища є моделювання з елементами кількісного аналізу, яке дозволяє встановлювати взаємозв’язки між елементами адаптивного економічного механізму, оцінювати наслідки прийняття управлінських рішень та прогнозувати результати діяльності підприємства за різними сценаріями розвитку. З метою здійснення кількісного аналізу функціонування промислових підприємств розроблено методичний підхід, який передбачає визначення мета-індексу, побудованого за адитивною моделлю з урахуванням інтегральних індексів за економічною, соціальною та екологічною складовими. Запропоновано шкалу оцінювання, що дозволяє визначити рівень функціонування промислового підприємства та адаптації підприємства до змін. З метою підвищення ефективності функціонування та адаптаційної спроможності промислових підприємств визначено домінантні фактори впливу на процеси функціонування промислових підприємств за економічними, соціальними та екологічними складовими, які запропоновано використати як регулятори у процесах прийняття управлінських рішень для промислових підприємств. Побудовано багатофакторні лінійні регресійні моделі, що дозволило визначити існуючі взаємозв’язки та описати процеси функціонування промислових підприємств з урахуванням визначених домінантних факторів впливу за економічними, соціальними та екологічними складовими для промислових підприємств. Для оцінювання ефективності впровадження адаптивного економічного механізму функціонування промислових підприємств у контексті сталого розвитку розроблено методичний підхід, що базується на використанні сформованих інформаційних баз даних за комплексом економічних, соціальних та екологічних складових, а також побудованих багатофакторних математичних моделей. На основі визначених домінантних факторів впливу на функціонування промислових підприємств сформовано систему регуляторів як ключового інструменту адаптації до змін. У відповідності до запропонованого методичного підходу проведено сценарне моделювання на основі розроблених багатофакторних математичних моделей, що дозволило здійснити імітацію процесів адаптації промислового підприємства до можливих змін. За результатами сценарного моделювання доведено можливість забезпечення балансу між економічними результатами, соціальною відповідальністю та екологічною безпекою як основи забезпечення довгострокового сталого розвитку промислових ідприємств.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування системи організаційних змін на ритейл підприємствах в умовах трансформацій : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
    (2026) Стець, Святослав; Ігнатьєва, Ірина
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 – "Менеджмент" (07 – Управління та адміністрування). – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Міністерство освіти і науки України, Київ, 2026 р. Дисертаційне дослідження присвячено теоретичному обґрунтуванню системи організаційних змін на ритейл підприємствах в умовах трансформацій та розробці методичних рекомендацій для планування та впровадження стратегічних змін на ритейл підприємствах. Об’єктом дослідження є система організаційних змін на ритейл підприємствах в умовах трансформацій. Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та практичні рекомендації для формування системи організаційних змін на ритейл підприємствах в умовах трансформацій. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо формування системи управління змінами на підприємствах, яка враховує специфіку їх діяльності з метою забезпечення життєдіяльності підприємства в умовах трансформацій та загроз. Реалізація сформованої мети сформувала потребу у вирішенні наступних завдань: - дослідити еволюцію категорій теорії управління змін "зміна", "управління змінами"; - проаналізувати теоретичні засад щодо визначення сутності процесу управління змінами в контексті розвитку організацій; - визначити передумови та фактори, що впливають на ефективність проведення організаційних змін на ритейл підприємствах; - проаналізувати вплив досвіду іноземних ритейл підприємств на характер впровадження змін підприємствами в умовах України; - визначити передумови, потреби та принципи для впровадження змін на ритейл підприємствах; - розробити методичні рекомендації щодо формування системи управління змінами в ритейл підприємствах та напрацювати інструментарій для формування алгоритму розробки та впровадження стратегії організаційних змін на ритейл підприємствах; - запропонувати методичні рекомендації оцінювання готовності ритейл підприємств до здійснення змін; Наукова новизна проведеного дослідження полягає у подальшій розробці теоретико-методичних рекомендацій та практичних інструментів для формування системи організаційних змін на ритейл підприємствах в умовах трансформацій. Ключові пункти наукової новизни відображені в наступному: набули подальшого розвитку: - теоретичні засади щодо визначення сутності процесу формування системи організаційних змін на ритейл підприємствах в умовах трансформацій, який на відміну від відомих підходів, пропонується розглядати як гнучкий, адаптивний до наявних умов нелінійний процес, який має відбуватися з урахуванням всесторонніх факторів впливу (як зовнішніх так і внутрішніх) на впровадження змін, постійного моніторингу реакції зовнішнього та внутрішнього середовища та швидкої реакції на будь які зміни в них, що своєю чергою передбачає зміну підходів до прийняття управлінських рішень; - систему управління підприємством в контексті ефективної реалізації управління змін, яка включає використання інструментів аналізу готовності об’єкту до змін та впровадження змін в діяльності підприємствах, що дозволяє забезпечити необхідні якісні результати та гарантії очікуваного розвитку та зростання ритейл підприємства; удосконалено: - теоретико-методичний підхід щодо проведення оцінки готовності підприємства до впровадження організаційних змін на підприємствах залежно від обставин та ринкових умов, відмінність якого полягає у забезпеченні всесторонньої комплексної оцінки всіх факторів впливу (зовнішніх та внутрішніх) на господарську діяльність ритейл підприємства, яка має відбуватися із відповідною до умов періодичністю, а частота такої оцінки має залежати від динаміки змін зовнішнього та внутрішнього середовища із забезпеченням подальшої належної вчасної реакції на них. - методичний підхід щодо формування агрегованої моделі змін на основі елементів та етапів наявних моделей змін, відмінність якого полягає у впровадженні адаптивного підходу до управління змінами, що передбачає поєднання різних елементів та етапів з відомих моделей змін, їхнє узгодження та синхронізацію з урахуванням поточних умов зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства для забезпечення формування найбільш ефективного алгоритму впровадження стратегічних організаційних змін; - методичний підхід щодо обгрунтування вибору інструментарію та підходу для оцінки факторів впливу на розвиток ритейл підприємств, що на відміну від відомих базується на аналізі взаємного впливу різних факторів, їхньої взаємозалежності та зміни одних факторів під впливом інших. Таким чином важливості набуває виведення чистої оцінки впливу окремого фактору на підприємство після того, коли на відповідний фактор вже відбудеться вплив інших факторів і він набуде нових видозмінених характеристик. Заразом оцінка впливу факторів має формуватися на основі всестороннього аналізу впливу всіх наявних факторів з урахуванням їхньої взаємозалежності. У вступі обгрунтована актуальність дослідження, сформовані проблематика та завдання, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів. У першому розділі проаналізовано дослідження провідних науковців в контексті дослідження категорій «зміни» "управління змінами", виокремлено ключові спільні та відмінні елементи в їхніх наукових доробках. На основі проведеного аналізу виокремлено сутність поняття "організаційні зміни", його характеристики та ознаки, узгодженість з умовами наявного середовища. Відповідно загалом визначено та узагальнено зміст та специфіку використання поняття “організаційні зміни” в науковій площині, її актуальність та прикладний характер. Для забезпечення комплексності дослідження охарактеризовано різні категорії та види організаційних змін та проаналізовано реальні бізнес кейси із відомих міжнародних компаній, які проходили через певні організаційні зміни, виокремлено успішні та неуспішні кейси та проведено відповідні висновки. Так встановлено, що частими є випадки, коли успішні міжнародні компанії не здійснюють необхідні організаційні зміни вчасно, або ж їхні зміни є не відповідними до умов ринкового середовища, внаслідок чого вони зазнають значних збитків або втрачають конкурентоспроможність. Також наведено приклади успішного вчасного впровадження необхідних організаційних змін, що забезпечило компаніям стрімкий розвиток чи відкриття нових можливостей. Через наведені приклади висвітлюється важливість та необхідність для компаній будь якого масштабу чи галузі діяльності приділяти окрему увагу плануванню організаційних змін на основі наукових підходів, з використанням відповідних інструментів та формуванню стратегічного підходу до їх здійснення на основі ґрунтовного аналізу середовища ведення господарської діяльності, обставин та ринкових тенденцій. Проведено комплексний аналіз провідних відомих моделей управління змінами задля визначення прикладних та актуальних на сьогодні підходів до управління змінами, які варто враховувати при плануванні організаційних змін на підприємстві. Із проаналізованих моделей управління змінами перш за все було виокремлено схожі елементи, етапи та процеси, що є важливим для забезпечення розкриття якомога ширшого спектру питань на кожному етапі управління змінами та процесу загалом. Тобто значна кількість моделей різних науковців мають схожі елементи, акцентують на одних і тих же проблемах і тому певним чином взаємодоповнюють одна одну та краще розкривають суть окремого елемента. Відповідно, на основі досліджених моделей в роботі сформовано систему управління змінами на підприємстві та запропоновано агреговану модель впровадження змін, сформовану із ключових елементів різних моделей управління змінами. Ключовим завданням запропонованої моделі є забезпечення найвищої ефективності та успішності впровадження організаційних змін завдяки дотриманню випрацьованої послідовності сформованих етапів проведення змін. Кожен етап включає необхідні елементи із відомих моделей управління змінами, створюючи свого роду синергію співпраці цих елементів на кожному етапі, забезпечуючи найкращі результати впровадження змін. На першому етапі "Аналіз поточного стану підприємства" пропонується поєднати наступні елементи з моделей управління змінами: модель Грейнджера для визначення фази розвитку підприємства, щоб розуміти якими елементами варто наповнити наступні етапи; проведення аудиту підприємства за моделями 7s McKinsey та Надлера -Тушмана для визначення поточного стану підприємства; аналіз стану організаційної культури відповідно до моделі Едгара Шейна про три рівні культури. Кожен з елементів цього етапу можна реалізовувати паралельно чи в будь якому порядку. У другому етапі “Формування підґрунтя та стратегії змін. Визначення кроків реалізації змін” важливо зберігати чітку послідовність в реалізації кожного елемента. Так першим важливо провести етап "Розморожування" моделі Курта Левіна для усвідомлення потреби, необхідності проведення змін. Наступним кроком мають бути перші елементи в моделі Коттера: 1. Створення відчуття терміновості, 2. Формування команди змін, 3. Формування нової стратегії. Останнім кроком варто застосувати моделі 7s McKinsey для узгодження, синхронізації усіх елементів системи підприємства та Надлера-Тушмана для аналізу впливу зовнішніх чинників на підприємство перед впровадженням змін. Це дасть змогу внести необхідні корективи відповідно до результатів аналізу. Третій етап - "Підготовка та адаптація працівників до змін" має включати аналіз психологічного стану працівників та розробка плану адаптації працівників до змін на основі моделі переходу Вільяма Бріджеса та етапи моделі ADKAR "Awareness", "Desire" для усвідомлення працівниками майбутніх змін та "Knowledge" для забезпечення працівників необхідними знаннями про майбутні зміни. Для проведення четвертого етапу "Реалізація, впровадження запланованих змін" пропонується використовувати модель 7s McKinsey для узгодження впроваджених змін в кожній підсистемі системи підприємства та моделі ADKAR для аналізу психологічного стану працівників та залучення їх до змін. П'ятий етап впровадження змін пропонується розділити на два підетапи "Контроль успішності впроваджених змін та закріплення нового стану" і "Аналіз нової організаційної культури". Відповідно перший підетап включає етап "Замороження" з моделі Курта Левіна, крок "Інституалізація стратегічних змін в культурі" з моделі Джона Коттера для закріплення нових процесів та їхньої інтеграції в середовище та ультуру підприємства, а також аналіз підсистем “Цінності” та “Навики” моделі 7s McKinsey для діагностики прийняття змін працівниками та їхньої компетентності для роботи в новому середовищі. Другий підетап включає застосування етапу Reinforcement з моделі ADKAR для закріплення впроваджених змін у поведінці працівників та аналіз нової організаційної культури за моделлю трьох рівнів культури Едгара Шейна. Заключний шостий етап впровадження змін також можна розбити на два підетапи: "Оцінка підприємства в новому стані" та "Оцінка ефективності впроваджених змін". Відповідно у першому підетапі використовується модель Грейнджера для визначення нової фази розвитку підприємства та моделі 7s McKinsey та Надлера -Тушмана для аудиту нового стану підприємства та співставлення результатів із очікуваннями. Другий підетап пропонується проводити за допомогою Кваліметричної моделі для визначення ефективності впроваджених змін та їхнього впливу на підприємство. Використання пропонованої агрегованої моделі впровадження змін забезпечить високу ефективність впровадження змін та їхній тривалий якісний ефект. У другому розділі обґрунтовано роль та місце ритейл підприємства в розвитку економіки України на підставі загального аналізу різних галузей економіки та узагальнено фактори впливу на розвиток підприємств в Україні. Відповідно визначено, що ритейл підприємства відіграють одну з ключових ролей як в розвитку економіки України так у її відбудові після наслідків повномасштабного вторгнення росії. Аналіз зовнішнього середовища діяльності ритейл підприємств доводить, що їхня діяльність сьогодні відбувається в нелінійному багатовекторному бізнес середовищі в якому присутні нові важкопрогнозовані фактори впливу на розвиток підприємств, а традиційні фактори впливу видозмінилися під впливом війни. Відповідно врахування всіх факторів, їхньої взаємозалежності є необхідними для забезпечення ефективності планованих змін та будь яких трансформацій. Представлено результати комплексного аналізу стану ритейл галузі Європи для визначення тенденцій та трендів, які можуть бути цінними для українських підприємств. Виокремлено ряд проблем з якими стикаються європейські ритейлери, серед яких негативні економічні фактори як зростання інфляції, що веде до зменшення обсягів продаж та потребу в зміні комерційної стратегії, брак кваліфікованої робочої сили і як наслідок зміни в HR стратегії підприємств, зміни споживчої поведінки, які спонукають до зміни маркетингової стратегії та зміни асортименту продукції, ін. Також серед тенденцій, які варто враховувати українським ритейлерам виокремлена зміна стратегії відкриття нових торгових точок, де пріоритетними стають невеликі за площею магазини до 600 м.кв., активне зростання сегменту онлайн торгівлі, яке змінює підхід до ведення діяльності та пріоритети для впровадження змін в майбутньому із акцентом на підвищення ефективності онлайн торгівлі. Відповідно на основі виокремлених тенденцій та трендів європейського ритейл ринку обґрунтовано їхній вплив на розвиток українських ритейлерів. Проведено детальний аналіз стану українського ритейл ринку в досліджуваний період 2022-2025 років. Визначено основні фактори впливу на розвиток ритейл підприємств та ключові проблеми з якими стикаються українські підприємства. Так ключовим залишається вплив фактору війни, який вніс ґрунтовні корективи в діяльність ритейлерів, визначено відчутний вплив кардинальної зміни споживацької поведінки, яка змінилася значною мірою в наслідок впливу війни як і дефіцит кваліфікованої робочої сили та лінійного персоналу. Визначено, що попри значні зміни у середовищі ведення господарської діяльності українським ритейл підприємствам вдалося адаптуватися до нових умов та вийти на шлях відновлення довоєнної динаміки розвитку. Доведено ключову роль цифрової трансформації у проведенні організаційних змін та визначено, що цифрова трансформація значною мірою стає основою для впровадження інших змін. Запропонована матриця цифрової зрілості дозволяє оцінити рівень та якість цифровізації підприємства та має прикладне значення в контексті підготовки та проведення організаційних змін для визначення інструментів впровадження змін та цифрової грамотності працівників, щоб обирати ефективні підходи для взаємодії з працівниками в процесі змін. Визначено, що зважаючи на постійне зростання цифрової зрілості населення в Україні та кількості споживачів, які добре володіють сучасними цифровими засобами та ресурсами, впровадження цифрових змін є необхідною умовою розвитку ритейлерів. На основі проаналізованих досліджень визначено складові цифрової трансформації ритейл підприємства, до яких належать: заходи із розвитку цифрової грамотності працівників; автоматизація та оптимізації операційної діяльності за допомогою використання цифрових інструментів; зміни у підході до організації робочого часу із впровадженням гібридних форматів роботи на ділянках, де це можливо; зміни у підході до збереження та обігу даних через впровадження у використання хмарних сховищ та ресурсів обміну даними; вдосконалення it-інфраструктури загалом, постійна актуалізація цифрових процесів та ресурсів; впровадження в операційну діяльність інструментів штучного інтелекту, використання Big Data для підвищення ефективності взаємодії із споживачами, оптимізацію роботи логістики, постачання, управління товарними запасами, ін., впровадження IoT (інтернет речей) для підвищення якості контролю за роботою обладнання; трансформація підходу до взаємодії із споживачем через застосування інструментів штучного інтелекту разом із постійним вдосконаленням онлайн сервісів та застосунків для покращення якості та швидкості взаємодії; впровадження комплексної цифрової системи (ERP), яка узагальнює та синхронізує всі цифрові інструменти для забезпечення найвищої ефективності їхньої роботи; створення єдиного середовища взаємодії із споживачем через розвиток омніканальності, впровадження нових підходів до здійснення покупок для підвищення рівня лояльності та прив’язаності до конкретного бренду ритейлера; пропагування культури відкритості до впровадження інновацій, цифрових трендів, формування середовища, готового до змін, постійного розвитку та експериментів. У третьому розділ розроблено методичний підхід щодо оцінки факторів впливу на діяльність ритейл підприємства та можливість чи потребу впровадження змін залежно від значущості впливу того чи іншого фактору. Встановлено, що кожен фактор впливу на розвиток ритейл підприємства варто розглядати окремо та у взаємодії з іншими факторами, оскільки вони можуть мати взаємо підсилюючий або послаблюючий ефект. Визначено, що серед проаналізованих факторів впливу практично єдиним зовнішнім фактором, який не зазнав впливу фактору війни є розвиток цифрових технологій, який сприяє та спонукає ритейл підприємства до впровадження необхідних цифрових трансформацій. Всі інші фактори (зовнішні та внутрішні) більшою чи меншою мірою зазнали впливу фактору війни та видозмінилися певним чином. Зокрема найбільш значущими факторами впливу визначено серед зовнішніх - зниження купівельної спроможності населення та зміну споживацької поведінки, ускладнений інвестиційний клімат; серед внутрішніх- дефіцит на ринку праці, зокрема брак кваліфікованого та лінійного персоналу, зміни в організаційній структурі, зокрема в логістиці та постачанні, спричинені війною. За результатами аналізу впливу різних факторів на ритейл підприємства сформовано ряд рекомендацій, які підприємствам першочергово варто враховувати при плануванні подальшого розвитку. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що на основі напрацьованих теоретико-методичних матеріалів, результатів досліджень та висновків було сформовано рекомендації стосовно алгоритму підготовки та впровадження організаційних змін на ритейл підприємствах, які було впроваджено на підприємствах галузі ТОВ "Альянс Маркет" , ТОВ "Мережа- Сервіс Львів", ТОВ "Акцент Плюс", Оператор мережі супермаркетів "Spar" ФОП Дворська Ю.А., ТОВ "Сільпо-Фуд" та у освітній процес Національного університету "Києво-Могилянська академія" (акт від 16.12.2025 р. та довідка від 20.02.26 р.)
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування системи управління організаційними змінами в ЗВО в умовах біфуркації : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
    (2026) Ігнатьєв, Олександр; Сербенівська, Аліна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 – Менеджмент (07 – Управління та адміністрування). – Національний університет «Києво-Могилянська академія", Міністерство освіти і науки України, Київ, 2026 р. Дисертаційну роботу присвячено теоретичному обґрунтуванню та розробці методичних рекомендації щодо формування системи управління організаційними змінами в умовах біфуркації. Об’єктом дослідження є система управління закладами вищої освіти в умовах біфуркації. Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти формування системи управління організаційними змінами на засадах змін якісної поведінки динамічних систем. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних, методичних засад та розробці практичних пропозицій щодо формування системи управління організаційними змінами в закладах вищої освіти в умовах біфуркації, що спрямована на підвищення ефективності їх діяльності та забезпечення життєдіяльності суб’єктів господарювання: – теоретичні положення щодо визначення сутності категорій "зміни", "організаційні зміни" "система управління організаційними змінами"; – розкрити особливості реалізації організаційних змін в умовах біфуркації; – розробити концептуальні положення формування системи управління організаційними змінами в умовах біфуркації; – дослідити особливості реалізації організаційних змін в закладах вищої освіти України; – розробити методичні засади оцінювання стратегічного потенціалу закладів вищої освіти в умовах реалізації змін; – провести оцінку стратегічного потенціалу ЗВО та визначити рівень готовності до змін; – розробити напрями впровадження системи організаційних змін з урахуванням позиціонування стратегічного потенціалу ЗВО на засадах біфуркації; – розробити методичні засади формування системи організаційних змін з урахуванням трансформації ціннісних орієнтацій в ЗВО; – узагальнення домінантів змін в ЗВО в умовах біфуркації. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в подальшому розвитку теоретичних засад, розробці науково-методичних і практичних рекомендацій щодо формування системи управління організаційними змінами в умовах біфуркації. Основні положення наукової новизни полягають у наступному: вперше: - запропоновано теоретико-методичний підхід формування системи управління змінами на засадах моніторингу стратегічного потенціалу ЗВО з метою визначення точок біфуркації, що дає можливість підвищити рівень обґрунтованості управлінських рішень та підвищити результативність змін в ЗВО; набули подальшого розвитку: - теоретичні положення щодо визначення категорія "організаційні зміни", які базуються на інтеграції еволюції визначень від вузького розуміння (реагування на кризи) до комплексної парадигми розвитку організації, включає прогнозування, планування й активне формування майбутньої моделі організації, що дає можливість розширити теорію управління змінами; - концептуальні засади усвідомлення стратегічного потенціалу змін ЗВО (СПЗЗВО), який запропоновано розглядати, як багатокомпонентну сукупність стратегічних ресурсів ЗВО, які реалізуються завдяки функціонуванню підсистем ЗВО, та мають визначальне значення для розвитку можливостей і меж функціонування ЗВО в тих чи інших умовах, навіть в умовах гострої економічної та політичної кризи країни, що дає можливість адаптувати пропозиції до практичного застосування в ЗВО; - система управління змінами в організаціях, яка базується на методичних засадах діагностики трансформації цінностей персоналу організації, що дає можливість адаптувати домінанти змін в систему управління підприємствами; удосконалено: - методичний підхід щодо оцінювання стратегічного потенціалу змін закладів вищої освіти, який базується на виділенні підсистем СПЗЗВО: фінансовий потенціал, потенціал операційної (освітньої) діяльності, потенціал наукової (інноваційної) діяльності, кадровий потенціал, управлінський потенціал, маркетинговий потенціал, та систематизації показників-індикаторів СПЗЗВО, що дає можливість перетворити процес оцінки потенціалу підприємства на самостійну сферу аналітичної роботи, результати якої можна використовувати як інформаційну базу при прийнятті управлінських рішень щодо розвитку інноваційної сфери або оптимізації освітніх програм, тощо; - методичний підхід формування системи організаційних змін з урахуванням трансформації ціннісних орієнтацій в ЗВО, який базується на визначенні домінантів змін ЗВО, що дає можливість прогнозувати біфуркаційні підсистеми ЗВО, які вимагають трансформацій та змін. У вступі обґрунтовано актуальність задач дослідження, наведено наукову новизну та сформовано практичне значення одержаних результатів. В першому розділі подано положення щодо узагальнення діалектики розвитку категорії "організаційні зміни". Сучасне розуміння організаційна зміна зазнала певних трансформацій, що виражається в переході від реакції на зовнішній тиск елементів зовнішнього середовища суб’єктів господарювання, до розуміння організаційної зміни, як засобу встановлення динамічної рівноваги усієї системи управління організації, що дає можливість спрямовати менеджмент на вдосконалення та підвищення ефективності. Сучасне тлумачення зміни вимагають управління знаннями, командної роботи, адаптації технологій і структур суб’єктів господарювання і це не лише звичні організаційні структури управління, а варто враховувати, що змінюються соціальна структура організацій, інформаційно-комунікаційна, технологічно-операційна (виробнича), тощо. Дослідження особливостей організаційних змін дозволило зробити висновок, що однією із ключових концепцій змін є концепція «життєвого циклу організації». Діагностика стану підсистем в контексті діагностування відповідності стадіям життєвого циклу є визначення точки біфуркації. Авторське бачення особливостей реалізації організаційних змін в суб'єктах господарювання в умовах біфуркації пов'язані з тим, що біфуркація є критичною точкою чи моментом вибору, коли підприємство переживає суттєві трансформації й має визначитись між збереженням існуючої системи управління організаційними мінами (організаційні структури управління, управлінські процеси) або трансформуватись для подальшого розвитку. Теоретичне узагальнення реалізації організаційних змін в умовах біфуркації узагальнено у вигляді концептуальної моделі, яка включає три основних блоки, що поділяють процес управління змінами на 3 етапи: діагностично-аналітичний, проєктний, результативно-оціночний. Така структуризація дозволяє не тільки структурувати систему управління, а і визначити функціональні взаємозв’язки між елементами. В другому розділі проаналізовані сучасні підходи до реформування системи вищої освіти. В результаті аналізу з’ясовано, що одним із напрямів трансформації вищої освіти України полягає в зміні парадигми управління ЗВО та розробці нової моделі управління ним, адекватної сучасним умовам. Аналіз специфіки розвитку людського капіталу висуває на перші ролі вищу освіту, як найважливіший компонент економічного, соціального і духовного розвитку країни та становлення нової ери – суспільства знань. Дослідження результатів діяльності ЗВО України, що ситуація, яка склалась у ЗВО свідчить про існування невирішених проблем: недостатнє фінансування, застарілі програми, невідповідність підготовки фахівців ринку праці, відтік кадрів і студентів. Вище зазначені проблеми стали ще глобальнішими в контексті негативного впливу війни, зокрема руйнування інфраструктури та освітні втрати. Також важливим вагомим фактором, що вимагає певних організаційних змін в ЗВО є глобальні зміни, які визначаються необхідність відповідати Цілям сталого розвитку. Цілі сталого розвитку визначають нові пріоритети при формуванні цілей розвитку ЗВО, стимулюють її трансформацію щодо змісту, методів навчання, управління і соціальної відповідальності. Вивчення основних факторів впливу на зміни, що відбуваються в ЗВО України, дали можливість визначити, що запорукою ефективності змін є оцінювання готовності ЗВО до змін. Вирішення зазначеної проблеми можливо на основі розробки та використання СПЗЗВО. Розроблені методичні рекомендації аналізу та оцінювання СПЗЗВО, базуються на наступних етапах: створення збалансованої системи показників для оцінки СПЗЗВО за окремими функціональними складовими; обчислення одиничних показників рівня СПЗЗВО для ЗВО; побудова рівнянь бажаності за кожним індикатором; визначення групових показників рівня СПЗЗВО та інтегрального показника. В результаті дослідження практики діяльності ЗВО України виділено шість підсистем СПЗЗВО: фінансова, операційна (освітня), управлінська, інноваційна (наукова), кадрова, маркетингова. Для кожної підсистеми виділено груп показників індикаторів, за допомогою яких можливо дослідити рівень готовності стратегічного потенціалу ЗВО до змін. Апробаційні розрахунки виконано за даними семи ЗВО. Аналіз статистичних рядів показників-індикаторів в розрізі п’яти років дав можливість змоделювати показники бажаності для складових СПЗЗВО за визначеними підсистемами. Аналіз отриманих моделей дозволяє встановити показники, що відповідають високому рівню потенціалу і низькому, рівню що потребує розробки певних заходів. Таким чином, ЗВО у відповідності до зміни умов може варіювати оціночними показниками, формуючи оцінку СПЗЗВО як сам стратегічний потенціал. Для менеджменту ЗВО перехід від оцінки стратегічного потенціалу до формування СПЗЗВО дає можливість вирішити важливу проблему для управління ЗВО – це визначення точок біфуркації в стані ЗВО, як точок високої невизначеності і нестабільності - при яких майбутній стан системи не є детермінованим, отже управління організаційними змінами в таких умовах потребує підвищеної уваги до адаптивності, гнучкості та швидкої реакції на відгук зовнішнього середовища для кожної із підсистем СПЗЗВО. В третьому розділі запропоновані методичні засади позиціонування стратегічного потенціалу змін ЗВО з метою визначення точок біфуркації в стані підсистем стратегічного потенціалу змін. Це дає можливість переходити до одних із головних відмінностей сучасного менеджменту, а саме перехід від оцінок, аналізу до елементів управління ЗВО. Аналіз підсистем стратегічного потенціалу ЗВО та їх позиціонування дає можливість зробити висновок, що обрані для аналізу ЗВО розподілились в три зони бажаності: низька, задовільна, стабілізуюча. Позиціонування власного стратегічного потенціалу змін дає можливість визначити слабкі місця як по відношенню до інших ЗВО України та і по відношенню до кращих світових практик. І головне, оскільки загальний рівень стратегічного потенціалу є узагальненням значення індикаторів різних підсистем, то можна зробити висновок про най нестабільніший стан підсистеми як точку біфуркації ЗВО. Таким чином, визначається не лише загальний рівень нестабільності, що є свідченням біфуркації системи, а і можна визначити домінанту біфуркації. Так, за результатами аналізу, для обраної групи ЗВО доведено, що такою домінантою є кадровий потенціал. Дослідження проблем кадрового потенціалу дозволив визначити, що ключовою домінантою змін в ЗВО є зміна цінностей в усіх представників ЗВО. Встановлено, що саме цінності універсалізм, досягнення, гедонізм є цінностями, які притаманні категорії молоді вчені, а цінності безпека, традиції, влада притаманні категорії НПП, що має наукові ступені, а відповідно досвід і прив’язку до сталої корпоративної культури, а відповідно буде створювати певний опір змінам і відповідно можливо є фактором негативного впливу на рівень стратегічного потенціалу змін ЗВО. Для підтвердження отриманих результатів та висунутої гіпотези, проведено кластеризацію в розрізі окремих ЗВО. Кластеризацію проведено у Google colab, мовою програмування Python. Обрано ієрархічний метод, кластерний інтервал від 0 до 4 кластерів, змінними є коефіцієнти якісного кадрового складу за 10 цінностями та ККПЗВО, метод кластерізації - Уорда, міра відстані – квадрат Евкліда. Отримана теплова карта профілів цінностей ЗВО за шкалою Шварца та дендрограма чітко розкривають три диференційовані групи ЗВО з виразними домінуючими мотиваційними пріоритетами: перша група (ЗВО1, ЗВО2, ЗВО6) характеризується гуманістично-автономним профілем; друга група, представлена ЗВО4, досягнення-стимуляційним вектором; третя група (ЗВО3, ЗВО5, ЗВО7) консервативно-стабілізаційний профіль. Отримана структура підтверджує гіпотезу про детермінуючий вплив ціннісних пріоритетів на результативність ЗВО, де стимуляційно-досягненнєва орієнтація забезпечує лідерство, а консервативно-захисний профіль стримує розвиток. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені теоретико-методичні положення доведені до рівня конкретних рекомендацій та впроваджені в діяльність підприємств: НаУ "Києво-Могилянська академія" (акт № 107/12 від 16.12.2025 р.), ЗНУ (м. Запоріжжя, довідка № 01.01-23/1987 від 1.12.2025) Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку (довідка №123/25 від 2 грудня 2025р.), ТОВ "Компанія Ензим" (довідка 1 від 1.12.2025).