Проведено численні дослідження структури (на мікробіологічному і надмолекулярному рівні) та
поведінки у процесах термічної деструкції вугілля Донецького басейну з різною схильністю до самозаймання.
Запропоновано нові показники для більш точної оцінки схильності вугілля до самозаймання:
вміст найважливіших біомаркерів бактерій (стеранів, гопанів, дитерпеноїдів) та дибензотіо-
фену, показники надмолекулярної організації вугілля та максимальна швидкість втрати маси в про¬
цесі термічної деструкції.