У статті наведено результати лінгвістичного аналізу сучасного українського поетичного дискурсу О. Ірванця, В. Неборака, Ю. Андруховича, В. Терена, В. Цибулька, І. Низового, О. Левченка, Ю. Іздрика та ін. Виокремлено основні стилістичні функції гендіадісу: звукове обігравання географічних назв та власних імен осіб; моделювання ономатопеї; власне фонетична гра; функція семантико-стилістичного синоніма. Установлено, гцо найпродуктивнішим типом гендіадісу є асемантична фонетична гра. Підкреслено, що поети часто підсилюють фоностилістичний ефект гендіадісу алітераціями та асонансами, які дублюють загальне акустичне тло вірша.