У статті розглядається поняття «габітусу» в соціологічній теорії П’єра Бурдьє. Габітус визначено як один з основних концептуальних механізмів здійснення синтезу структури й агентності.
Водночас висвітлено особливості габітусу як когнітивної та ментальної структури, що структурує практику. Стисло проблематизовано на теоретико-методологічному рівні зв’язок у теорії Бурдьє концепцій габітусу, соціального смаку та соціального класу.