У статті розглядається проблема позитивного самовизначення постмодерністського бачення етнографії
та антропології як науки. В межах історичної типології парадигм етнографічного дослідження
проаналізовано відмінність оптичного та позитивно-емпіричного бачення етнографічної реальності.