Кримський ханат під османським протекторатом займав територію Кримського півострова і степів між Дунаєм і Кубанню від XV до кінця XVIII ст., межуючи з Річчю Посполитою та з козацьким Запорожжям. У XVIII ст. ці терени стали об’єктом експансії Московії: новостворена Російська імперія зміцнила загарбання фортецями і запросила з Балкан військових поселенців до так званих Новосербії та Слов’яносербії з метою противаги козацтву. У статті розглянуто етапи колонізації цих теренів протягом XVIII–XIX ст., а також те, в який спосіб вони відобразилися на етнічному складі населення до початку XXI ст.