Здавалося б, що наприкінці XX століття питання про існування автора в художньому тексті вже остаточно вирішене, проте й досі літературознавці не залишають його поза увагою, чи то аналізуючи лінгвістичні маркери авторської позиції в тексті, чи то досліджуючи його наративну функцію. Безсумнівно, без автора не відбувається жодний художній текст. Зникнення автора з точки зору “теорії автора” — це просто відсутність тексту.