Процес ратифікації Україною Європейської соціальної хартії викликав необхідність ревізування вітчизняного законодавства відповідно до її стандартів. Однак рекомендаційний характер документів, що приймаються в рамках контрольного механізму Хартії, не створює жорсткого стимулу приведення національного законодавства та практики у відповідність з положеннями Хартії. Тому постає питання про можливі наслідки для України невиконання взятих нею зобов’язань та вплив інститутів Ради Європи на проведення якомога швидше кардинального реформування вітчизняної системи соціального захисту.