Стаття представляє собою запис круглого столу редакції журналу "Кіно-Театр", присвяченого документальній стрічці Сергія Лозниці "Подія" (2015). Учасники дискусії аналізують унікальний метод режисера, який через монтаж архівних кінохронік путчу ГКЧП у Ленінграді 1991 року створює епічне полотно про народження та втрату свободи. В обговоренні проводиться паралель між подіями в Росії початку 90-х та українським Майданом, досліджується феномен "нереалізованого майбутнього" та трансформація масової свідомості. Критики підкреслюють майстерність Лозниці як автора, що виводить кінодокументалістику з площини телевізійного репортажу у вимір високого мистецтва та філософського осмислення історії.