Том 4
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Том 4 by Subject "class identity"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Динаміка соціально-класової самоідентифікації в Україні: зміни в структурі та дискурсі(2021) Солодько, Юлія; Оксамитна, СвітланаСуб’єктивний соціальний клас як відчуття свого місця в суспільстві, класова ідентичність як складник соціальної ідентичності, класові уявлення – всі ці та інші питання утворюють окремий напрям сучасних класових студій. Наразі напрацьовано значний емпіричний матеріал, який уможливлює дослідження українського суспільства з позицій суб’єктивного класового підходу, визначення основних класових категорій, які є суб’єктивно значущими для українців, їхню питому вагу і динаміку упродовж періоду незалежності. Ця стаття продовжує традицію таких досліджень, спираючись як на попередні, так і на актуальні дані Міжнародної програми соціальних досліджень ISSPт за 2019 рік. У статті описано актуальну картину суб’єктивної стратифікації, як її бачать і конструюють дорослі українці, зафіксовано основні суб’єктивні класові категорії, з якими вони себе ідентифікують. Здійснено порівняльний аналіз частки і динаміки суб’єктивних класів, виявлених за допомогою двох дослідницьких підходів – із використанням відкритого та закритого запитань (клас як суб’єктивно значуща група і клас як ситуативна ідентичність відповідно). Проаналізовано зв’язок між змінами у суб’єктивній класовій структурі та масштабними суспільними змінами в Україні. Робітничий клас та середній клас залишаються найбільш запитаними категоріями класової самоідентифікації дорослих українців, що підтверджують відповіді як на відкрите, так і на закрите запитання щодо класової самоідентифікації. Водночас відбувається певна гармонізація суб’єктивних класових схем, побудованих із застосуванням двох зазначених дослідницьких підходів. Увиразнюються тенденції, зафіксовані попередніми дослідженнями, а саме: висхідна динаміка суб’єктивного середнього класу та низхідна суб’єктивного робітничого. Виявлені тенденції пропонується розглядати в контексті об’єктивних структурних та дискурсивних змін, пояснювати їх через масштабніші процеси як локального, так і глобального характеру.