Стаття висвітлює фольклорні витоки семантичної поетики М. Клюєва та В. Свідзінського.
Увагу зосереджено на засобах актуалізації ритуально-міфологічних структур у поетичному
тексті. Порушено проблему взаємодії літературного слова і так званого "традиційного смислу".