Статтю присвячено аналізу семантичної еволюції грецького слова μάρτυς, яке, з одного боку, мало фундаментальне значення для становлення античної правової концепції свідчення, а з іншого боку стало вираженням ранньохристиянської концепції мучеництва. Дослідження цих двох семантичних полюсів дозволяє окреслити подвійну природу свідчення в його сучасному слововжитку, яке поєднує принцип інформативності із принципом подієвості.